Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/774/21
Провадження № 1-кп/475/31/24
03.04.2024смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченої: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2018 р. за №12018150000000442 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт Доманівка, Доманівського району Миколаївської області, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, -
встановив:
09 серпня 2021 р. до Доманівського районного суду Миколаївської області від Миколаївської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження з реєстром матеріалів досудового розслідування, внесеному в ЄРДР за №12018150000000442 від 10.12.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та передано судді 09.08.2021 р.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення минуло п'ять років, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості ( в редакції ст.12 КК України станом на 10.12.2018 року)
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника, просить звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України, а провадження по справі закрити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачену ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників кримінального провадження, які не заперечували щодо звільнення від кримінальної відповідальності обвинувачену у зв'язку із закінченням строків
давності, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності з наступних підстав.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що рішенням першої сесії сьомого скликання Доманівської районної ради Миколаївської області № 1 від 03.12.2015 «Про інформацію про підсумки виборів депутатів Доманівської районної ради і визнання їх повноважень» прийнято рішення: інформацію про підсумки виборів депутатів Доманівської районної ради сьомого скликання і визнання їх повноважень прийняти до відома.
Відповідно до списку зареєстрованих депутатів Доманівської районної ради Миколаївської області, який є Додатком до постанови Доманівської районної виборчої комісії № 39 від 25.11.2015, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є депутатом від місцевої територіальної організації Політичної партії «Опозиційний блок».
Згідно ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон) - депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи її громад.
Згідно ст. З Закону - депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідальної ради - представницького органу місцевого самоврядування.
Згідно ст. 19 Закону - депутат місцевої ради має право:
офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;
пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;
вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;
вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них.
Згідно ст. 143 Конституції України - територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально- економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Таким чином, будучи депутатом Доманівської районної ради сьомого скликання, ОСОБА_4 здійснює функції представника виконавчої влади.
Окрім того, відповідно до розпорядження Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Доманівська РДА) №40-к від 25.06.2018 «Про призначення на посаду ОСОБА_4 », останню призначено на посаду директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Доманівської районної державної адміністрації (далі - Центр соціального обслуговування) з 02.07.2018.
Згідно положення про Центр соціального обслуговування, затвердженого розпорядженням голови Доманівської РДА № 163 від 21.05.2010 (у редакції розпорядження голови Доманівської РДА № 15 від 23.01.2017), територіальний центр є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає голова районної державної адміністрації.
Центр соціального обслуговування очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку головою райдержадміністрації за пропозицією начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації, погодженою директором Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.
Директор Центру соціального обслуговування:
організовує роботу територіального центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальний центр завдань, забезпечує проведення моніторингу та оцінку якості соціальних послуг, визначає ступінь відповідальності працівників;
затверджує посадові обов'язки заступників директора і керівників структурних підрозділів та інших працівників територіального центру;
координує діяльність структурних підрозділів територіального центру;
укладає договори, діє від імені територіального центру і представляє його інтереси;
розпоряджається коштами територіального центру в межах затвердженого кошторису витрат та відповідно до їх цільового призначення.
затверджує положення про структурні підрозділи територіального центру.
Центр соціального обслуговування утримується за рахунок коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України виділяються з місцевого бюджету на соціальний захист населення та соціальне забезпечення інших надходжень, у тому числі від діяльності його структурних підрозділів, від надання платних соціальних послуг, а також благодійних коштів громадян, підприємств, установ та організацій.
Таким чином, перебуваючи па посаді директора Центру соціального обслуговування, ОСОБА_6 постійно виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, а тому, відповідно до пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України, остання є службовою особою.
Будучи службовою особою та представником виконавчої влади, ОСОБА_4 протиправно використала надані їй владні та службові повноваження з метою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
Так, 17.07.2018 між Центром соціального обслуговування в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «ППБ Будівник» в особі директора ОСОБА_7 укладено та підписано договір № 17/07 щодо «Виконання робіт з поточного ремонту вимощення у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Територіального центру пс вул. Пастера, 70/1» на суму 48 686 гривень (далі - Договір).
Наприкінці серпня 2018 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, роботи згідно Договору працівниками ТОВ «ППБ Будівник» виконано в повному обсязі та 28.09.2018 особисто прийняті ОСОБА_4 , за результатами чого нею підписані: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень 2018 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року форми КБ-3 на суму 48 686 гривень.
У зв'язку з відсутністю грошових коштів, необхідних для повної оплати робіт виконаних ТОВ «ППБ Будівник» згідно Договору, ОСОБА_4 тривалий час повідомляла ОСОБА_7 неправдиву інформацію про здійснення оплати за їх виконання найближчим часом, без зазначення конкретної дати, після чого останній, 29.10.2018 звернувся з письмовою претензією до директора Центру соціального обслуговування ОСОБА_4 про сплату заборгованості в сумі 48 686 гривень.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_4 , яка розуміючи зацікавленість ОСОБА_7 в отриманні грошових коштів за виконані роботи згідно Договору, виник злочинний умисел, направлений на одержання від останнього неправомірної вигоди з використанням своїх владних повноважень і службового становища.
ОСОБА_8 розуміючи, що саме від неї, як депутата районної ради та директора Центру соціального обслуговування залежить винесення питання на сесію Доманівської районної ради з приводу зміни цільового призначення виділених установі грошових коштів, підписання платіжного доручення з метою їх перерахування в рахунок оплати робіт за Договором, вирішила використати своє службове становище та владні повноваження.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, 06.11.2018 ОСОБА_4 , використовуючи свої владні повноваження, винесла на сесію Доманівської районної ради Миколаївської області питання про внесення змін до бюджету Доманівського району, за результатами розгляду якого Доманівською районною радою прийнято рішення № 2 від 07.12.2018 «Про внесення змін до районного бюджету Доманівського району на 2018 рік» відповідно до якого, зокрема, на оплату «Поточного ремонту вимощення у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру» спрямовано 39 000 гривень.
10.12.2018 р. приблизно о 08:00 годині, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_7 , що підписати платіжне доручення про перерахування коштів у сумі 48 686 гривень за виконані роботи згідно Договору, можливо тільки після зміни цільового призначення грошових коштів Центру соціального обслуговування, що залежить від неї як його директора та депутата Доманівської районної ради.
Окрім того, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_4 висловила вимог; ОСОБА_7 про надання їй неправомірної вигоди у вигляді грошових кошті у сумі 8 000 гривень за вчинення вищевказаних дій, на яку ОСОБА_7 розуміючи що не має іншого виходу захистити свої права та законні інтереси, вимушено погодився.
В той же час ОСОБА_7 , розуміючи що ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище та владні повноваження вчиняє дії направлені на прохання та отримання від нього неправомірної вигоди, чиї вчиняє злочин, 10.12.2018 звернувся із відповідною заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.
12.12.2018 р. приблизно о 09:15 годині ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу ОСОБА_4 , прибув до службового кабінету останньої за адресою: АДРЕСА_3 . Під час спілкування ОСОБА_4 , маючи на меті переконати ОСОБА_7 в серйозності і реальності своїх намірів та схилення останнього до виконання її протиправних вимог, запевнила його у тому, що жодних проблем стосовно перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ППБ Будівник» за виконані роботи згідно Договору не буде та надала останньому для ознайомлення рішення Доманівської районної ради № 2 від 07.12.2018.
В цей же час, продовжуючи реалізовувати свій злочинний, корисливий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 про необхідність переробити та підписати документ щодо «Виконання робіт з поточного ремонту вимощення у відділені стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання АДРЕСА_4 », після чого підписала заздалегідь підготовлені нею: договір підряду № 170 від 12.12.2018, щодо «Виконання робіт з поточного ремонту вимощення у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Територіального центр по АДРЕСА_4 » на суму 48 686 гривень, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року форми КБ-3 г суму 48 686 гривень по вищезазначеному договору № 170 від 12.12.2018 та надала їх на підпис ОСОБА_7 . При цьому, вищевказані документ аналогічні за змістом попередньо підписаному Договору № 17/07 від 17.07.20Т акту №1 форми КБ-2в за вересень 2018 року та довідці форми КБ-3 за вересег 2018 року.
Того ж дня, 12.12.2018 о. 10:00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у внутрішньому дворі біля адміністративної будівлі Центра соціальної обслуговування, за адресою: АДРЕСА_3 , під час розмови з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, направленого на одержані неправомірної вигоди, визначила та вказала йому порядок переда1 неправомірної вигоди, а саме у два етапи. Першу частину неправомірної вигод у вигляді грошових коштів у сумі 2 000 гривень ОСОБА_7 , на вимогу ОСОБА_4 , повинен передати їй до зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ППБ Будівник», а другу частину у сумі 6 000 гривень після зарахування грошових коштів за виконані роботи згідно Договору, на що ОСОБА_7 , розуміючи що не має іншого виходу захистити свої права законні інтереси, вимушено погодився.
14.12.2018 у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці з метою доведення до кінця свого злочинного, корисливого умислу направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 підписала платіжне доручення № 1 від 14.12.2018 та № 17 від 14.12.2018 щодо здійснення перерахування грошових коштів у сумі 10 000 гривень та 38 686 гривень відповідно, на розрахунковий рахунок ТОВ «ППБ Будівник» за виконані роботи згідно Договору.
Цього ж дня, близько 09:57 години, перебуваючи у внутрішньому дворі біля адміністративної будівлі Центра соціального обслуговування за адресою АДРЕСА_3 , діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_4 отримала першу частину неправомірної вигоди в сумі 2 000 гривень, за виконання в інтересах ОСОБА_7 дій, пов'язаних використанням своїх службових обов'язків, а саме: підписання платіжні доручень щодо здійснення перерахування грошових коштів в суму 48 686 гривень на рахунок ТОВ «ППБ Будівник» за виконані роботи згідно Договору.
17.12.2018 на підставі платіжних доручень № 1 та № 17 від 14.12.2018 рахунків Центра соціального обслуговування № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, відкритих у Державній казначейській службі України здійснено перерахування на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 належний ТОВ «ПГІБ Будівник» відкритий в AT «УкрСиббанк», грошових коштів в розмірі 48 686 гривень, за виконані роботи згідно договору № 170 від 12.12.2018.
18.12.2018 близько 10:47 години, перебуваючи біля адміністративної будівлі Центра соціального обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 , діючи під контролем правоохоронна органів, ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_4 отримала другу частин неправомірної вигоди в сумі 6 000 гривень, за виконання в інтересах ОСОБА_7 дій, пов'язаних з використанням своїх службових обов'язків, саме: підписання платіжних доручень щодо здійснення перерахування грошових коштів в сумі 48 686 гривень на рахунок ТОВ «ППБ Будівник» з виконані роботи згідно Договору.
Отриманими у якості неправомірної вигоди грошовими коштами в розмірі 6 000 гривень ОСОБА_4 розпорядитись не змогла оскільки одразу на місці була затримана працівниками правоохоронних органів.
За вищевикладених обставин ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 8000 гривень за виконання в інтересах останнього дій, пов'язаних з використанням своїх владних повноважень, які виразились винесення на сесію Доманівської районної ради Миколаївської області питання щодо спрямування грошових коштів на оплату послуг з ремонту вимощення будинку стаціонарного відділення територіального центру в сумі 39 000 гривень» та службових обов'язків, які виразились у підписанні платіжні доручень № 1 та № 17 від 14.12.2018 щодо здійснення перерахування грошові коштів в сумі 48 686 гривень на рахунок ТОВ «ППБ Будівник» за виконання роботи згідно договору №170 від 12.12.2018, який аналогічний за змістом попередньо підписаному договору № 170 від 17.07.2018.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду з використанням наданого службового становища.
Санкція частини 1 статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Cт. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 22.05.2018 № 665/2387/14-к, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст.12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) дії, що кваліфікуються за ч.1 ст. 368 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості. У зв'язку із прийняттям змін до КК України, дії, передбачені ч.1 ст.368 КК України, на даний час кваліфікуються як нетяжкий злочин.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
За ч.3 ст.285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно обвинувального акту, вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України відбулося 10.12.2018 р. тобто на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 сплили строки давності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та надала на це свою згоду. Крім того, судом було роз'яснено обвинуваченій наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачена звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою.
Відповідно до матеріалів справи, із врахуванням положень ст. 49 КК України, суд дійшов висновку, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, обвинувачена не ухилялася від досудового розслідування та суду та не вчинила нового кримінального правопрушення, а також відсутні будь-які дані про вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи її ухиляння від явки на виклик слідчого, прокурора чи суду.
Враховуючи вище наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченої, суд вважає клопотання захисника обвинуваченого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню і приходить до висновку про можливість закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, та звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 368 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 6 «Про правові позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» покладення судових витрат на осіб, звільнених від кримінальної відповідальності, процесуальним кодексом не передбачено.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ініціатором проведення судових експертиз був орган досудового розслідування, а стороною захисту не було залучено жодних експертів.
Таким чином, витрати на проведення судових експертиз в розмірі 2288 грн покладаються на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.284,285-286,288,372КПКУкраїни,суд,-
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.368 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, та закрити кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2018 р. за №12018150000000442 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
Судові втрати за проведення експертиз - віднести на рахунок держави.
Речові докази по справі: змиви з лівої руки ОСОБА_4 , контрольний аркуш паперу з речовиною, яка використовувалась при помітці грошових коштів, зразок чистого матеріалу за допомогою якого відбирали змиви з руки - знищити, грошові банкноти на загальну суму 6000 грн загальною кількістю 30 банкнот номіналом по 200 грн кожна - залишити в матеріалах кримінального провадження, після чого повернути володільцю, мобільний телефон Samsung duos GT-S522R imei НОМЕР_2 з сім картами 'Київстар' номер телефону НОМЕР_3 та 'Водафон' номер НОМЕР_4 - повернути власнику ОСОБА_4 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
суддя : ОСОБА_1