Справа № 503/688/24
Провадження №3/503/672/24
02 квітня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП,
встановив:
19 березня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007496, згідно змісту якого 18.03.2024 року близько 21.30 години ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив у відношенні своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме обзивав її грубими нецензурними словами, штовхав не спричинивши фізичного болю та не завдавши тілесних ушкоджень, внаслідок чого міг завдати шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, у зв'язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.
Крім того, 19 березня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007497, згідно змісту якого 18.03.2024 року ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив неправомірні дії у відношенні своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме обзивав її грубими нецензурними словами, в присутності малолітньої дочки дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через що дитина почала плакати та злякалась, внаслідок чого міг завдати шкоди психічному здоров'ю малолітньої, у зв'язку з чим ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколів про адміністративні правопорушення, в яких було зазначено про дату, місце та час розгляду справи із проставленням останнім свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи, а також шляхом надіслання йому судової повістки у відповідності до Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номер його телефону зазначений у протоколах про адміністративні правопорушення, які підписані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин, зокрема правильності зазначення номеру його контактного телефону, а також в письмових поясненнях останнього, про що свідчить відповідна довідка. При цьому, в зазначених протоколах особою, яка притягається до адміністративної відповідальності проставлений підпис також в графі про отримання другого примірника цих протоколів. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, ч.2 ст. 268 КУпАП не визнає обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1732 КУпАП. У зв'язку з вище викладеним суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Справи про зазначенні адміністративні правопорушення, а саме № 503/688/24 та № 503/689/24 за ч.1 ст. 1732 КУпАП відносно однієї особи та перебувають на розгляді одного судді, то вважаю необхідним об'єднати їх в одне провадження № 503/688/24.
Крім того, враховуючи, що зазначенні дії були вчинені ОСОБА_1 18.03.2024 року під час однієї події о 21.30 годині, то в діянні ОСОБА_1 наявний склад лише одного правопорушення відносно кількох потерпілих - дружини ОСОБА_2 та її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, гарантується ст. 61 Конституції України, цю ж засаду закріплює ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ч.3 ст. 2 КК України та ст. 19 КПК України.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єкти по відношенню до яких можливе вчинення домашнього насильства визначені спеціальним законом - Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Крім того, відповідно до п.14, 17 ч.1 ст. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколами про адміністративні правопорушення, які підписані ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в них обставин; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 18.03.2024 року; письмовими поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_3 від 18.03.2024 року, наданими нею в присутності законного представника - матері ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 18.03.2024 року, яка не була безпосереднім очевидцем події правопорушення та якій про її обставини відомо виключно з телефонної розповіді малолітньої потерпілої ОСОБА_3 ; протоколом медичного огляду № 22 від 18.03.2024 року, за результатом проведення якого о 23:55 годині, було встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння; а також письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 19.03.2024 року.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
В свою чергу, матеріали справ про адміністративні правопорушення не містять долучення до них доказів завдання шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 та психічному здоров'ю малолітньої ОСОБА_3 .
Тому суд вважає, що кваліфікуючі ознаки « завдання шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 » та «завдання шкоди психічному здоров'ю малолітній ОСОБА_3 » підлягає виключенню із змісту адміністративного обвинувачення пред'явленого ОСОБА_1 та викладеного у змісті протоколів про адміністративні правопорушення Серії ВАД № 007496 і Серії ВАД № 007497 від 18.03.2024 рокуза їх недоведеністю.
Однак, згадане виключення із змісту пред'явленого адміністративного обвинувачення не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 .
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Ук раїні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023 та від 05.02.2024 року № 49/2024, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX та від 06.02.2024 року № 3564-IX.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану та в стані сп'яніння, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 1732 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко