Справа № 503/215/23
Провадження № 2/503/27/24
02 січня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач являється єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2 , але своєчасно не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Причину пропуску строку для прийняття спадщини вважає поважною, вказуючи, що не звернулась до нотаріальної контори через те, що був втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку. Тривалий час перешкодою для цього був запроваджений в Україні карантин з метою запобігання поширенню вірусного захворювання COVID-19, який обмежив її пересування, а також через поганий стан здоров'я. Крім того, позивач просила врахувати введення воєнного стану на території України, що також стало перешкодою у своєчасному зверненні до нотаріальної контори.У зв'язку з цим позивач просила визначити їй додатковий строк у 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
В підготовче засідання позивач не з'явилася, надавши до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Представник Кодимської міської ради Одеської області в підготовче засідання також не з'явився, надавши до суду заяву, в якій визнав позов у повному обсязі та просив розглянути цивільну справу у його відсутність.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.10.2016 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №440 (а.с.5).
Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №420/01-16 від 24.08.2023 року, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємці в держноконтору не звертались та спадкова справа не заводилась.
Позивач є дочкою померлого, а відповідно спадкоємцем І-ї черги за законом, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.10.1968 року Будеївською сільською радою Кодимського району Одеської області (а.с.8) та про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 03.11.1985 року Будеївською сільською радою Кодимського району Одеської області (а.с.6).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.
В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз'яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивача на спадщину не претендує, вона до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України дає підстави суду дійти висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини і йому слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що з урахуванням положень ч.3 ст.206 ЦПК України, надає суду підстави для задоволення позову.
Керуючись ч.4 ст.206, ст.ст. 258, 259, ч.6 ст.263, ст.ст.264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк у 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Т.О. Калашнікова