Справа №760/30186/23 3/760/890/24
22 лютого 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благовіщенка, Новотроїцького району, Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 722785 від 07.12.2023р. вбачається, що 07.12.2023р. близько 01 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «JEEP COMPASS», д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Повітряних Сил (колишня назва Повітрофлотський), 6, що в м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.
Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери № 472883 та № 472099.
За таких обставин, ОСОБА_1 звинувачується в порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свою вину не визнав та суду показав, що 07.12.2023р. о 01год. 40хв. повертався від свого знайомого до себе додому, де по проспекту Повітряних Сил (колишня назва Повітрофлотському), 6, що в м. Києві побачив свого знайомого ОСОБА_2 , який знаходився біля припаркового свого автомобіля марки «JEEP COMPASS», д.н.з. НОМЕР_1 та чекав на приїзд драйвера. Через деякий час до них підійшли працівники поліції та почали пред'являти йому підозри про факт керування даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 стверджував працівникам поліції, що не керував даним транспортним засобом, тому і не буде проходити огляд на стан сп'яніння. Проте працівниками поліції даний факт був проігноровано та було складено відносно нього протокол про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О. просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В наданих суду поясненнях адвокат зазначив, що на долученому відеозаписі з нагрудних камер поліцейського № 472883 та № 472099 відсутній зафіксований факт керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом марки «JEEP COMPASS», д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі і у стані алкогольного сп'яніння, оскільки на даних відео видно, що даний автомобіль знаходиться у нерухомому стані, а поряд з ним стоїть ОСОБА_1 та його товариш ОСОБА_2 .
Крім того, адвокат Кузьмін Є.О. вказав, що працівниками поліції в порушення ст.ст. 57, 59 Конституції України, ч. 4 ст. 256 КУпАП, Інструкції № 1376, не були роз'яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим було порушено право останнього на професійну правничу допомогу, що свідчить про недопустимість доказів, наявних в матеріалах справи.
Також, адвокат стверджував, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі відсутні дані щодо проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на встановлення ознак будь-якого сп'яніння. Більш того, ознаки алкогольного сп'яніння, зазначені у протоколі (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук) працівниками поліції не визначалися.
Крім того, адвокат зазначив, що матеріали справи не містять даних щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки за версією працівників поліції, він перебував саме у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, адвокат Кузьмін Є.О. просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та доводи адвоката Кузьміна Є.О., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 722785 від 07.12.2023р., технічний запис відеозапису, здійснений на нагрудні відеокамери (відеореєстратори) № 472883 та № 472099, на яких зафіксовані обставини даного правопорушення, суддя приходить до наступного.
Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені п. 2.5 ПДР, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (в подальшому - Інструкція № 1395).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За змістом наведених вимог закону поліцейські у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зобов'язані запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров'я скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 722785 від 07.12.2023р. та відеозапис з нагрудних камер, суддя звертає увагу, що дані матеріали не містять обставин зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки «JEEP COMPASS», д.н.з. НОМЕР_1 , та не містять факту керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зазначав працівникам поліції, що не керував даним транспортним засобом, однак дані обставини були проігноровані працівниками поліції.
Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведення факту керування ним транспортним засобом під час сп'яніння.
Разом з тим, матеріали справи не містять обґрунтованих доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в тому числі, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з дослідженого відеозапису з нагрудних камер поліцейського (бодікамери) № 472883 та № 472099 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на встановлення ознак алкогольного сп'яніння не проводився, самому ОСОБА_1 вказані ознаки не озвучувались, тому не зрозуміло з яких саме підстав працівник поліції вимагали у останнього пройти огляд на стан сп'яніння. Більш того, ознаки алкогольного сп'яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук), працівниками поліції не визначалися.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Крім того, заслуговують на увагу доводи адвоката Кузьміна Є.О. щодо порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , оскільки з долученого та досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер вбачається, що працівниками поліції взагалі не було роз'яснено останньому його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням відповідних норм законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що ставить під сумнів перебування його з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Вишняк