печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31487/23-ц
пр. 2-3737/24
05 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марініченко Олена Семенівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати поважними причини пропущення строку для прийняття спадщини та визначити для нього додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його брата ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що є братом померлого ОСОБА_2 . Після смерті брата відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Однак, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачу постаново від 15.06.2023 було відмовлено у видачі свідоцтва з причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина, втрату якої він важко переживав, в січні 2020 року молодшому сину поставили діагноз «вивих лівого стегна», відтак останній потребував догляду, допомоги під час операцій та реабілітації протягом 1,5 роки. Крім того, позивач має пенсійний вік, дуже часто хворіє, строки на відвідування нотаріуса в Києві співпали з лікуванням, встановленням карантину в Україні з 12.03.2020 відповідно до ПКМУ №211 від 11.03.2020 та введенням воєнного стану від 24.02.2022, а тому вважає строк на прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2023 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку позовного (загального) провадження.
31.08.2023 представник Київської міської ради - Скляр К.В. подала відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просила ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 31.10.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу для розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
05.03.2024 позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги викладені в останній підтримав в повному обсязі.
Представник Київської міської ради - Скляр К.В. у поданому 31.08.2023 відзиві зазначала про розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть ОСОБА_2 , факт чого підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.01.2021, Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 55).
ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим за актовим записом № 17 (а. с. 58) та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 24.10.2023 (а.с. 59-60).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді 7/100 частки квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності зареєстрована за померлим ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 18.06.2008 (розпорядження № 147), зареєстрованого в Бюро 26.06.2008 за реєстровим № 9646, що підтверджується копією інформаційної довідки КВ-2023 № 19176 від 20.06.2023 (а.с. 61).
Разом з тим, постановою приватного нотаріуса КМНО Марініченко О.С. від 15.06.2023 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, відмовлено, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Крім того, відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Зазначена правова позиція сформульована Верховним Судом у своїй постанові від 11.11.2020 у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 08.06.2022 у справі № 571/731/21 (№ 61-3430св22).
Позивач обґрунтовував свою заяву тим, що не зміг протягом шести місяців звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, адже 27.11.2019 померла його дружина, втрату якої він важко переживав, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_3 , виданого 29.09.2021 (а.с. 16). В січні 2020 року молодшому сину ОСОБА_4 поставили діагноз «вивих лівого стегна», відтак останній потребував догляду та допомоги під час операцій та реабілітації протягом 1,5 роки про що свідчать довідка-виписка з історії хвороби стаціонарного хворого № 564369 та протокол обстеження (а.с.17-18). Крім того, у самого позивача були проблеми зі здоровям, що підтверджується медичними виписками та документацією (а.с. 20-24).
Також, вважаючи поважними причинами пропуску строку, позивач наводить ті обставини, що в Україні був оголошений карантин, що викликає обґрунтовану затримку у реалізації процесуальних дій, у зв'язку із мінімізацією ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, а у подальшому - воєнний стан, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України.
У постанові від 03.06.2021 по справі № 636/1160/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій - постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із подальшими змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, було запроваджено карантин.
Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилася низка інших обмежень. Листом Міністерства юстиції України від 17.03.2020 № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.
Отже, обмеження, які діяли під час запровадженого карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата.
Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті брата та є поважними. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.09.2021 у справі № 206/3473/20.
Окрім того, безумовно вплив мав факт оголошення у подальшому воєнного стану в Україні.
За приписами частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача та доказів по справі, на підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином позивачем наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини, тому суд вбачає законні підстави для задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1-16, 22, 1220, 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марініченко Олена Семенівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати причини пропущення строку для прийняття спадщини поважними та встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його брата - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ).
відповідач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марініченко Олена Семенівна (адреса: м. Київ, вул. Машинобудівна, 8).
Суддя Р.В. Новак