03.04.2024 Справа № 756/11056/22
Єдиний унікальний номер 756/11056/22
Провадження № 2-з/756/57/24
03 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Діденко Є.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики від 05.11.2019 року в розмірі 25 000,00 доларів США, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 2 252, 06 доларів США, а також покласти на відповідачку судові витрати.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.08.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задоволено.
Ухвалою суду від 26.03.2024 р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - задоволено, вирішено скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києві від 22 серпня 2023 року.
01.04.2024 р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить: заборонити ОСОБА_2 відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:85:074:0081, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачка тривалий час не виконує своїх зобов'язань перед позивачем. У власності відповідачка має земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:074:0081, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в іпотеці. 07.09.2023 р. відповідачкою було створено оголошення в інтернеті про продаж вказаної земельної ділянки за 14000 доларів США. Позивач вважає, що вказане майно може бути відчужене відповідачкою, що ускладнить виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Надані позивачем документи містять відомості, що між сторонами виник спір з приводу належного виконання відповідачкою грошових зобов'язань.
Відповідно до наданої суду інформаційної довідки станом на 30.03.2024 р. № 5255321, відповідачка має на праві власності земельну ділянку 8000000000:85:074:0081, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно з наданою позивачем роздруківкою із веб-сайту, вказана земельна ділянка була предметом оголошення про продаж.
Приймаючи до уваги викладені у заяві про забезпечення позову обставини, суд вважає, що позивачем на цій стадії доведено обґрунтоване припущення про те, що відповідачка може здійснити відчуження земельної ділянки, що може ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому, суд враховує, що вказана земельна ділянка є предметом іпотеки по іншому зобов'язанню, однак така іпотека може бути припинена із визначених законом підстав. Також, забезпечення позову у цій справі не порушує права іпотекодержателя, оскільки забороняє відчуження земельної ділянки саме власнику.
З урахуванням предмету спору суд вважає, що заборона відповідачці відчужувати вказану земельну ділянку є адекватним заходом забезпечення позову, та є пропорційним до заявлених позовних вимог і не буде надмірним тягарем для відповідача.
При цьому слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою ускладнення чи неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, який не позбавлений права клопотати про скасування заходів забезпечення позову повністю або частково у разі, якщо перестануть існувати підстави для його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 247, 258, 259, 260 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі відчужувати земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:074:0081, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 03 квітня 2027 року.
Роз'яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Діденко