01.04.2024 Справа № 756/2905/24
№ 756/2905/24
№ 1-кс/756/631/24
іменем України
27 березня 2024 року, слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024100050000743, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
06 березня 2024 року прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 (надалі - прокурор) звернулась до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100050000743 від 05.03.2024
У клопотанні прокурор зазначає, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050000743 від 05.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 13.01.2024, приблизно о 14 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 чоловік на ім'я ОСОБА_6 вчинив дії сексуального характеру пов'язані із вагінальним проникненням у тіло неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.03.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , у службовому приміщенні № 305, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно надав для вилучення мобільний телефон марки «Redmi», у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Lifecell», за номером НОМЕР_3 , який було вилучено, поміщено до спеціального пакету № CRI 021298, нанесено пояснювальні написи та підписи учасників огляду.
Вищевказане майно, яке було вилучено під час огляду, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050000743 від 05.03.2024.
Крім того, 06.03.2024 було призначено комп'ютерно-технічну експертизу змісту вказаного телефону.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідів, які залишились на них, та з метою повного та всебічного проведення досудового розслідування, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно (речові докази).
Представником власника майна - адвокатом ОСОБА_5 було подано заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність, даний номер телефону зареєстрований як контактний та фінансовий. Також, прокурор не довів, що це майно було знаряддям вчинення злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин злочину.
Дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з постанови старшого слідчого ОСОБА_8 , майно вилучене під час огляду 06.03.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050000743 від 05.03.2024.
Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З урахуванням того, що прокурором своїм клопотанням, а також матеріалами поданими в його обґрунтування доведено, що вилучене майно, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100050000743 від 05.03.2024, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про арешт майна та вважає, що прокурор, виходячи з фактичних обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано звернувся з клопотанням про арешт майна.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на мобільний телефон марки «Redmi», у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Lifecell» з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 та який було вилучено у ході проведення огляду місця події 05.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в службовому приміщенні № 305, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1