Справа № 755/5342/24
Провадження № 1-кп/755/970/24
"01" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040000554 від 16.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірове, Бориспільського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
16 лютого 2024 року інспектор батальйону із забезпечення супроводження ОСОБА_6 , інспектор батальйону із забезпечення супроводження ОСОБА_7 заступили на добове чергування та здійснювали патрулювання на території Дніпровського району м. Києва.
Того ж дня о 15 год. 08 хв., на планшетний пристрій надійшло повідомлення від «Київ-55», стосовно дорожньо-транспортної пригоди за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час перебування за адресою: АДРЕСА_2 , до працівників поліції ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , підійшла невідома особа жіночої статі, в подальшому встановлена як - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та попрохала про допомогу, повідомивши, про те, що невідома особа чоловічої статі, в подальшому встановлений як - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоджає їй запаркувати автомобіль. Підійшовши до останнього, ОСОБА_6 неодноразово зробив йому зауваження, на що чоловік не відреагував та почав штовхати, хапати за формений одяг та вживати нецензурну лайку по відношенню до працівника поліції ОСОБА_6 .
В подальшому на допомогу ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_7 , який попрохав ОСОБА_3 заспокоїтись, але останній продовжував поводити себе агресивно та зухвало, принижував честь і гідність поліцейських, в грубій формі висловлювався образливими словами в бік поліцейських, на законні вимоги поліцейських не реагував та чинив активний опір, розмахуючи руками перед поліцейськими.
В цей час, поліцейські намагалися заспокоїти ОСОБА_3 , однак, останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно розуміючи, що вказані поліцейські знаходяться при виконанні службових обов'язків, продовжив чинити опір останнім, висловлюватися нецензурною лайкою та викинув нагрудну бодікамеру ОСОБА_6 на проїжджу частину.
З метою припинення протиправних дій, ОСОБА_6 , було зроблено усне зауваження ОСОБА_3 та останній був попереджений про застосування до нього заходів фізичного впливу та спеціальних засобів на підставі ст. ст. 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію».
Під час розмови ОСОБА_3 почав штовхатись, розмахувати руками та хапати за рукава куртки працівників поліції, тим самим продовжуючи чинити спротив працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, що виразилось у активному фізичному опорі під час затримання.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
22 березня 2024 року ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 отримали копію обвинувального акту, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.
22 березня 2024 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно до вимог ст. 468 КПК України.
Згідно підписаної угоди сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 342 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України визнав повністю. Зазначив, що розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид та міру передбаченого угодою покарання. Угоду про визнання винуватості з прокурором він за участю свого захисника уклав добровільно, просить її затвердити.
Прокурор вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 342 КК України, його вина повністю доведена зібраними в процесі досудового слідства доказами, угода відповідає вимогам закону, тому її необхідно затвердити, а обвинуваченого визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно та відповідає вимогам КПК України та КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 342 КК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника необхідно затвердити, обвинуваченого визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, так як його вина доведена повністю і його дії суд кваліфікує по ч. 2 ст. 342 КК України та призначає обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст. 342 КК України, ст. ст. 100, 314, 368, 469-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024100040000554 від 16.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, укладену між прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 від 22 березня 2024 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Речові докази у справі, які містяться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: