79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.10 Справа№ 6/106
За позовом: Трускавецької міської ради, м.Трускавець
до відповідача: Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” “Дрогобицьке управління механізації будівництва”, м.Дрогобич
про: визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №040644600056 у запропонованій редакції та зобов”язання відповідача підписати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 040644600056
Суддя: Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Потічна Н.Ю.
від відповідача : Лучків А.В.
Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Трускавецькою міською радою до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Прикарпатбуд” “Дрогобицьке управління механізації будівництва” про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №040644600056 у запропонованій редакції та зобов”язання відповідача підписати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 040644600056.
Ухвалою суду від 23.07.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.08.2010р. В зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання, ухвалою суду від 05.08.2010р. розгляд справи відкладено на 02.09.2010р. Ухвалою суду від 02.09.2010р. розгляд справи відкладено на 14.09.2010р. В судовому засіданні 14.09.2010р. судом оголошено перерву до 28.09.2010р., яку продовжено до 05.10.2010р. В судовому засіданні 05.10.2010р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
В судовому засіданні 05.10.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви, зокрема покликається на те, що рішенням Трускавецької міської ради №274 від 16.01.2008р. “Про встановлення розміру орендної плати за землю в м.Трускавець на 2008 рік відповідно Державного бюджету України на 2008 рік та змін до Закону України “Про оренду землі” встановлено з 1 січня 2008 року розмір орендної плати за землю в місті Трускавець для земель несільськогосподарського використання на рівні трикратного розміру земельного податку, що встанов люється Законом України “Про плату за землю”. Оскільки, відповідач не уклав додаткової угоди до Договору оренди землі від 18.04.2006р. в частині зміни орендної плати та не провів державної реєстрації змін до чинного договору оренди землі, в орендодавця - Трускавецької міської ради не має можливості вимагати належної проплати коштів за користування земе льною ділянкою.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на позовну заяву. Зокрема, покликається на те, що всупереч вимогам ст. 181 ГК України, проект додаткової угоди відповідачу не надсилався, натомість до листа від 16.04.2010р. додано додаткову угоду в трьох примірниках, однак позивачем не дотримано встановленого ст. 188 ГК України порядку внесення змін у договір, оскільки проект додаткової угоди надісланий без дати, не підписаний повноважною особою і не скріплений печаткою відповідно до ст.181 ГК України, тобто не є проектом додаткової угоди, що підтверджується копією додаткової угоди, яка наявна в матеріалах справи, а у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У відповідності до ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ст.21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, і для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, а також не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. (ст.21 Закону України “Про оренду землі”)
Відповідно до ст.ст.7, 8 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотку грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв”язку та іншого за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
Статтею 5 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Рішенням Трускавецької міської ради №620 від 02.02.2006р. “Про продовження те рмінів оренди земельних ділянок” ДП ВАТ “Прикарпатбуд” ДУМБ” продовжено термін оре нди земельної ділянки площею 0,1757 га по вул.Мазепи для обслуговування та функціону вання споруд з 13.02.2006р. терміном на 5 років.
18.04.2006р. між ДП ВАТ “Прикарпатбуд” ДУМБ” (орендар) та Трускавецькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди даної земель ної ділянки, відповідно до умов якої орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою несільськогосподарського використання земельну ділянку для обслуговування та функціонування споруд, яка знаходиться в м.Трускавці по вул.І.Мазепи, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2006р. за №040644600056.
Відповідно до п.9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 6325грн. 20коп. за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та вноситься щомісяця до 15 числа рівними долями річної суми орендної плати. ( пп.10,11 договору).
Відповідно до п.13 укладеного договору, розмір орендної плати переглядається у разі : зміни умов госпо дарювання, передбачених цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Зі змісту статті 19 Закону України “Про плату за землю” та ст. 21 Закону України “Про оренду землі” вбачається, що розмір орендної плати встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю“).
Відповідно до п.35 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядуванні в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Рішенням Трускавецької міської ради №274 від 16.01.2008р. “Про встановлення розміру орендної плати за землю в м.Трускавець на 2008 рік відповідно Державного бюджету України на 2008 рік та змін до Закону України “Про оренду землі” встановлено з 1 січня 2008 року розмір орендної плати за землю в місті Трускавець для земель несільськогосподарського використання на рівні трикратного розміру земельного податку, що встанов люється Законом України “Про плату за землю”.
Як вказує позивач у додатках поясненнях до позовної заяви, відповідно до відомості про землекористування юридичних осіб у м.Трускавець, наданої управлінням Держкомзему в м.Трускавець, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції площею 0,1757га по вул.Мазепи, що перебуває в користуванні Дочірнє підприємство “Дрогобицьке управління механізації будівництва” ВАТ “Прикарпатбуд” на правах оренди річний розмір орендної плати за земельну ділянку для ДП ВАТ “Прикарпатбуд” “ДУМБ” за 2008 рік становив 20319грн. 71коп. (місячна орендна плата 1693грн. 31коп.), за 2009 рік становив 23406грн. 93коп. (місячна орендна плата 1950грн. 58коп.), 2010 рік становить 24788грн. 97коп. (місячна орендна плата 2065грн. 75коп.).
З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 18.04.2006р у відповідність до рішення Трускавецької міської ради №274 від 16.01.2008р. “Про встановлення розміру орендної плати за землю в м.Трускавець на 2008 рік відповідно Державного бюджету України на 2008 рік та змін до Закону України “Про оренду землі”, позивачем 18.12.2008р. надіслано лист, яким зобов”язано відповідача укласти додаткову угоду в частині збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку, погасити суму боргу та у повному обсязі забезпечувати щомісячні платежі протягом 2009р. у відповідності до внесених змін Законом України “Про Державний бюджету України на 2008 рік” до ч.4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”.
Крім цього, 16.04.2010р. позивачем надіслано відповідачу лист № 18/28 - 555/1, яким направлено відповідачу три примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р. для підписання та скріплення печаткою. Також позивач просить у визначений законом термін надані примірники додаткової угоди підписати та зареєструвати у Трускавецькому відділі Львівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру та один з них повернути міській раді.
Відповідно до ч. 1 ст.30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Виходячи зі змісту п. 13 укладеного договору оренди, обставини, на які посилається позивач, як на підставу зміни розміру орендної плати, відсутні. А отже, зміна нормативно-грошової оцінки землі не може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку відповідно до змісту договору оренди.
До того ж, пунктом 36 договору оренди від 18.04.2006р. встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, що кореспондується з нормою ч.1 ст. 30 Закону України “Про оренду землі”, а відтак, виключає можливість орендодавця змінювати умови договору своїм рішенням. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судом встановлено, що в запропонованій позивачем редакції додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006р., зареєстрованого у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №040644600056 у п.2.1 зазначено: “ викласти в новій редакції п.5 розділу “Об”єкти оренди”: “5. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 826299грн. 53коп. , за 1 кв.м. 470грн. 29коп.”
Статтею 24 Закону України “Про плату за землю” відповідно до ст. 24 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод. Отже, грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод в тому числі договорів оренди землі, а тому встановлення нової грошової оцінки земель породжує правові наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після її встановлення, та не є обов'язковою підставою для внесення до договору оренди земельної ділянки змін в частині розміру орендної плати.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частиною 4 статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору за рішенням суду також допускається у разі істотної зміни обставин, але у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або тягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Згідно з ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
З долученого до матеріалів справи листа позивача від 18.12.2008р. вбачається, що проект додаткової угоди відповідачу не надсилався. До листа від 16.04.2010р. додано додаткову угоду в трьох примірниках, однак позивачем не дотримано встановленого ст. 188 ГК України порядку внесення змін у договір, оскільки проект додаткової угоди надісланий без дати, не підписаний повноважною особою і не скріплений печаткою відповідно до ст.181 ГК України, тобто не є проектом додаткової угоди, що підтверджується копією додаткової угоди, яка долучена до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7,8,19,24,34 Закону України “Про плату за землю”, ст. ст.1,2,5,13,21,30 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст.651,652 Цивільного кодексу Укоаїни, ст.ст. 181,188 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49,82, 84 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя