79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.09.10 Справа№ 10/11
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА»м. Київ
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак Україна» м. Ходорів, Львівської області
Про стягнення 17 116 534,34 грн.
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники :
від позивача : Кузьмук В.С. -довіреність б/н від 03.07.2009 року, Топчій С.А. фінансовий директор ТзОВ «КЕС-УА»
від відповідача : Єлисеєва С. -представник за довіреністю; Гнатюк Н.Я. - представник за довіреністю № 08/10 від 21.05.2010 року
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Розгляд справи здійснюється за допомогою технічних засобів.
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА»м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак Україна», м. Ходорів , Львівської області про стягнення 17116534,34 грн. боргу.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні 15.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представники Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримують з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду справи.
Зокрема, в обґрунтування своїх вимог посилається на той факт, що 16.07.2008 року між ТзОВ «Дунапак-Україна»(Відповідач або Замовник) та ТзОВ «КЕС-УА»(Позивач або Підрядник) був укладений Договір генерального підряду № 1607 (Договір), відповідно до п. 1.1.1 якого Підрядник зобов'язується виконувати власними та залученими силами, на свій ризик, за завданням та за рахунок Замовника роботи у відповідності до Додатку № 1 до Договору (Таблиця 1), надає послуги генерального підряду у відповідності до Додатку № 1 до Договору (Таблиця 2), за адресою: Україна, Херсонська обл. м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська,103.
Згідно п. 2.1 Договору вартість робіт складає 94488911,73 грн., що на дату підписання Договору складає в євро 10 174 119 євро, за курсом НБУ станом на 16.07.2008 року.
Як зазначає Позивач - після підписання Договору відбувалось збільшення об'ємів робіт, а відтак відповідно і вартість Договору, шляхом укладення Додаткових угод.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору вартість Договору в цілому, та окремих видів робіт, матеріалів, фіксується в євро.
Згідно п. 2.2 Договору, вартість Договору в євро є фіксованою (твердою) та максимальною.
У п. 4.1 Договору зазначено, що Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 30% від вартості Договору, що становить суму в еквіваленті 3052236 євро та 20% ПДВ, після його підписання, відповідно до рахунку Підрядника. Платіж повинен виконатись протягом 5 банківських днів від дати підписання Договору, передачі банківської гарантії або рахунку-фактури, в залежності від того, яка подія настане пізніше. Аванс Замовником сплачений у повному обсязі, у належні строки, що підтверджується платіжним дорученням № 2892 від 01.09.2008 року на суму 28346673 грн. 52 коп.
Позивач у позовні вказує, що добросовісно виконував свої обов'язки за Договором, та, своєчасно отримавши аванс, в порядку п. 3.1 Договору, що регулює строки виконання робіт, приступив до своїх договірних обов'язків. Виходячи з положень Договору, готував та надавав Відповідачу Акти приймання-передачі робіт (відповідного етапу робіт) без урахування авансового платежу. Оскільки в Договорі не вказано особливий порядок освоєння авансового платежу, між Позивачем та Відповідачем досягнуто згоди , що рахунки по Актам виконаних робіт будуть виставлятись з урахуванням 30% вартості робіт, зафіксованих відповідними Актами виконаних робіт, поки сума цих утримань не досягне суми сплаченого авансу. Згідно усної домовленості між сторонами, в зв'язку з наявністю проміжних актів здачі-приймання виконаних робіт та Кінцевих Актів здачі-приймання виконаних робіт, які підписуються Замовником і Підрядником після закінчення відповідного етапу чи усього обсягу робіт, 30% авансового платежу будуть утримуватись з кінцевих Актів здачі-приймання виконаних робіт.
Авансовий платіж, відповідно до досягнутих домовленостей, пропорційно утримувався у розмірі 30% від вартості наступних Актів виконаних робіт : № 7 від 31.10.2008 року на суму 537250,37 грн. ( сума утримань 161175,11 грн.); № 8 від 30.11.2008 року на суму 3271603,42 грн. ( сума утримань 981481,03 грн.); № 10 від 30.11.2008 року на суму 73656,60 грн. ( сума утримань 22096,98 грн.); № 11 від 30.11.2008 року на суму 1175289,48 грн. ( сума утримань 352586,84 грн.); № 14 від 30.12.2008 року на суму 39809,39 грн. ( сума утримань 11942,82 грн.); № 13 від 30.12.2008 року на суму 19137391,33 грн. ( сума утримань 6958837,72 грн.); № 16 від 30.01.2009 року на суму 14472483,70 грн. ( сума утримань 10351441,00 грн.); № 19 від 20.03.2009 року на суму 9318487,24 грн. ( сума утримань 2795546,17 грн.); № 20 від 20.03.2009 року на суму 41299,60 грн. ( сума утримань 12389,88 грн.); № 22 від 07.04.2009 року на суму 7291724,59 грн. ( сума утримань 2187517,38 грн.); № 23 від 07.04.2009 року на суму 40770,93 грн. ( сума утримань 12231,28 грн.); № 26 від 13.05.2009 року на суму 3538979,98 грн. ( сума утримань 2795546,17 грн.); № 27 від 13.05.2009 року на суму 41096,94 грн. ( сума утримань 12329,09 грн.); № 29 від 03.06.2009 року на суму 5736550,20 грн. ( сума утримань 1720965,06 грн.); № 30 від 03.06.2009 року на суму 42518,12 грн. ( сума утримань 12755,44 грн.); № 25 від 03.06.2009 року на суму 205787,75 грн. ( сума утримань 61736,32 грн.); № 32 від 30.06.2009 року на суму 14645044,23 грн. ( сума утримань 4779837,25 грн.).
Відтак, на час підписання Акту приймання -передачі виконаних робіт № 32 сума авансових утримань, як зазначає Позивач, становила 31 496 563,47 грн. Оскільки, як вказано в позовній заяві, сума авансового платежу становила 28 346 673,52 грн., то сума надлишково утриманих в рахунок авансу коштів становить 3 149 889,95 грн.
Окрім того, не дивлячись на належне виконання Позивачем робіт на суму авансу, Відповідач продовжував оплачувати всі наступні рахунки за Кінцевими Актами виконаних робіт з утриманням 30% авансу: Акт № 34 від 31.07.2009 року на суму 17686349,21 грн. ( сума утримання 7074539,68 грн.); № 36 від 31.08.2009 року на суму 11372813,02 грн. ( сума утримань 4549125,21 грн.); № 38 від 30.09.2009 року на суму 5857448,75 грн. ( сума утримань 2342979,50 грн.).
Загальна сума надлишково утриманих Відповідачем в рахунок авансу за Договором коштів становить 17 116 534 грн.34 коп.
Представники Відповідача проти заявленого позову заперечують, вважають його безпідставним, документально та нормативно необґрунтованим, таким, в задоволені якого слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до умов Договору ( п. 2.1.1 ) вартість Договору в цілому і окремих видів робіт та матеріалів сторони домовились фіксувати в євро. У випадку змін курсі НБУ євро до гривні за час виконання Договору вартість Договору в українських гривнях підлягає перегляду на відповідні зміни. В такому випадку вартість відповідного платежу в українських гривнях розраховується з врахуванням курсової різниці з прив'язкою до євро про що повідомляється Замовнику у відповідному рахунку на оплату. З цією метою сторонами було підписано в цінах євро - Додаток №1 «Протокол погодження договірної вартості робіт і матеріалів». Таблиця № 1 і таблиця № 2. Також між сторонами було підписано Графік виконання робіт, додаток № З, Графік платежів додаток №3.
Як зазначає Відповідач - між сторонами було домовлено , що Акти виконаних робіт надаються Підрядником на розгляд Замовнику в строк не пізніше 28 числа поточного місяця і був затверджений зразок -«Форма Акта виконаних робіт», який є додатком № 5 до Договору, в яких вартість робіт і загальна сума робіт вказувались в євро.
Відповідач зазначає, що на виконання зобов'язань по Договору Відповідачем було перераховано на користь позивача авансовий платіж в розмірі 30 % від вартості договору в сумі 28 346 673,52 гривні, що відповідало в еквіваленті сумі 3 747 732,72 євро по курсу НБУ станом на 01 серпня 2008 року (100 євро = 756.3686 гривень).
Відповідно до п. 4.1. Договору Замовник зобов'язаний був перерахувати авансовий платіж по Договору в сумі 3 052 236 євро + 20 % ПДВ, що складає в загальному 3 662 683,20 євро. Як доказ проведення оплати авансового платежу суду надано виписку з банківського рахунку Відповідача в ЗАТ «Кредобанк» та платіжне доручення № 2892 від 01.08.2008 р.
На протязі дії даного Договору між сторонами на підставі усних і письмових домовленостей проводились додаткові оплати авансів.
08 грудня 2008 року Замовником по проханню Підрядника і на підставі виставленого ним Рахунку-фактури № 0000119 від 05 грудня 2008 року було перераховано додатково аванс в розмірі 5 632 200 гривень, що по комерційному курсу ВАТ «Кредобанк» 100 євро = 938,7 гривень на день виставлення рахунку на 05.12.2008 року становило 600 000 євро ( з ПДВ) .
Отже, як наголошує Відповідач, Замовником фактично було авансовано робіт на загальну суму 3 747 732,72 + 600 000 = 4 347 732,72 євро.
У відзиві на позов ТзОВ «Дунапак-Україна» вказує, що на протязі дії Договору між сторонами на підставі усних і письмових домовленостей проводились погодження об'ємів робіт, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Додатковою модифікованою угодою № 6 до Договору генерального підряду № 1607 від 16.07.2008 р. сторонами за взаємною згодою було внесено зміни до договору в частині збільшення загальної вартості робіт по договору до 11 340 000 євро ( з ПДВ) та відкореговано графік оплат по Договору, графік виконання робіт та інші суттєві умови по договору.
Відповідно до усної домовленості між сторонами сума перерахованого авансу утримувалась Замовником частково - по 30 % від вартості фактично виконаних будівельних робіт, відповідно до прийнятих робіт на підставі підписаних актів прийняття виконаних робіт, що відображалось Підрядником в рахунках-фактурах, які він виставляв для оплати Замовнику щомісячно в розмірі вартості виконаних робіт за мінусом утримання 30 % від вартості виконаних робіт і до тих пір, поки сума перерахованого авансу не була утримана повністю.
ТзОВ «Дунапак-Україна»не прогоджується з твердженнями Позивача що Відповідач недоплатив за виконані ним роботи по підписаним Актам виконаних робіт по Договору суму 17116534,34 грн. шляхом надлишкового утримання з вартості виконаних робіт перерахованої йому Замовником попередньої оплати.
Відповідач вважає ці твердження Позивача помилковими і такими, що не ґрунтується на положеннях Договору генерального підряду № 1607 від 16.07.2008 р. і не відповідають фактичним обставинам справи .
Відповідачем долучено до матеріалів справи 19 Актів та 19 рахунків-фактур на оплату за виконані будівельно-монтажні роботи, згідно Договору генерального підряду № 1607 від 16.07.2008 року, відповідно до яких перераховано в якості попередньої оплати суму 4347732,72 євро, та утримано в рахунок проведеної попередньої оплати при виконанні підрядником будівельних робіт на суму 3598683,82 євро. Відтак, як зазначає Відповідач, Замовником не доутримано від Підрядчика, або , як зазначено у відзиві - перераховано більше ніж утримано на 29312,14 євро.
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступного:
ТзОВ «КЕС-УА»(Позивач) та ТзОВ «Дунапак Україна»(Відповідач) є юридичними особами, та зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Між ТзОВ «Дунапак-Україна»(Відповідач або Замовник) та ТзОВ «КЕС-УА»(Позивач або Підрядник) 16.07.2008 року був укладений Договір генерального підряду № 1607 (Договір).
Відповідно до положень ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 1.1.1 Договору Підрядник зобов'язується виконувати власними та залученими силами, на свій ризик, за завданням та за рахунок Замовника роботи у відповідності до Додатку № 1 до Договору (Таблиця 1), надати послуги генерального підряду у відповідності до Додатку № 1 до Договору (Таблиця 2), за адресою: Україна, Херсонська обл. м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська,103.
Згідно п. 2.1 Договору вартість робіт складає 94488911,73 грн., що на дату підписання Договору становить в євро 10 174 119 євро, за курсом НБУ станом на 16.07.2008 року.
Відповідно до умов Договору генерального підряду № 1607 від 16 липня 2008 року, оплата проводиться у гривнях по курсу НБУ до євро на день виставлення рахунку (п.4.7 Договору).
Згідно умов Договору Підрядник (Позивач) виставляє рахунки-фактури на оплату на підставі Актів виконаних робіт (п.4.5 Договору).
Відповідно до умов Договору генерального підряду № 1607 від 16 липня 2008 року, передача Підрядником (Позивачем) всього об'єму виконаних робіт (етапу Робіт або його частини) Замовнику (Відповідачу) оформлюється Актом прийняття-передачі (Проміжним Актом прийняття-передачі), дата підписання Сторонами якого є датою передачі такого об'єму Робіт ( п.5.1Договору).
Оскільки підставою для розрахунку є Акт прийняття-передачі (Акт про прийняття робіт) підписаний сторонами, а сторони визначили валюту розрахунку - українську національну валюту гривню, то ствердження Відповідача - що єдиним правомірним документом, що є підставою для розрахунку є Акт про прийняття робіт у євро, протирічить умовам укладеного Договору генерального підряду № 1607 від 16 липня 2008 року.
Розрахунки між суб'єктами господарювання -резидентами України за договорами, які не містять ознаки зовнішньоекономічного договору, здійснюються в національній валюті України. Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (зокрема, акти виконаних робіт (наданих послуг)), повинні укладатись в національній валюті України.
Так на протязі дії Договору генерального підряду №1607 від 16 липня 2008 року, Сторони складали Акти виконаних робіт в євро, як попередні акти, щодо визначення об'єму та вартості виконаних робіт.
Як встановлено в судовому засіданні, з представлених сторонами доказів, більша частина цих Актів не були підписані сторонами, не мали конкретної дати та були лише погоджені службою технічного нагляду Замовника-Відповідача (Акти виконаних робіт долучені до матеріалів справи).
Після складання Акту виконаних робіт в євро, сторони укладали Акти виконаних робіт в українських гривнях, які підписувався обома сторонами з прикладенням печаток, мали конкретну дату, а вартість у гривнях дорівнювала відповідному курсу гривні до євро.
Відтак, виходячи з прийнятого Сторонами порядку та ділового звичаю виконання господарських відносини Сторін впродовж всього часу дії договору Сторони приймали за основну та визначали як підставу для розрахунку Акти виконаних робіт в українських гривнях.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»Акт є первинним документом тобто документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення для відображення цих господарських відносин у бухгалтерського та податкового обліку, який у відповідності до вимог валютного законодавства ведеться у національній валюті-українських гривнях.
Так, Відповідач, обґрунтовуючи обставини, які були викладені у відзиві на позов та в підтвердження таких обставин надав до суду лише копії Актів виконаних робіт у євро, не підтверджуючи належність цих копій відповідними оригіналами.
Акти виконаних робіт у євро, на які посилається Відповідач у відзиві на позов не містять розрахунку утримання 30% сплачено авансу, як посилається Відповідач, обґрунтовуючи свій розрахунок загальних утриманих сум.
Такій розрахунок, тобто розрахунок утримання 30% сплачено авансу визначався лише Позивачем у Рахунках-фактурах, які складалися на підставі Активі виконаних робіт у гривнях .
Окрім наведеного, Відповідач підтверджую таке утримання сум раніше «сплаченого авансу у розмірі 30% від вартості виконаних робіт і до тих пір, поки сума перерахованого авансу не була утримана повністю».
Твердження Відповідача, що Товариством сплачено суму у розмірі 5 632 200 грн. - 600 000,00 євро, як додатковий аванс, не підтверджено належними та допустимими доказами, так як платіжним дорученням № 4326 від 08.12.2008 року, яке на думку Відповідача є доказом сплати такого авансу, було перераховано оплату за монтаж покрівлі на підставі рахунку № СФ-0000119 від 05.12.2008 року.
Відтак, аванс Відповідачем за умовами договору було сплачено лише один раз у сумі 28 346 673, 52 гри. (двадцять вісім мільйонів триста сорок шість тисяч шістсот сімдесят три) гривні 52 копійки.
За даними бухгалтерського обліку Позивача, підтвердженими первинними документами (Актами виконаних робіт та рахунками), загальна сума утриманих сум дорівнює 45 471 608 (сорок п'ять мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча шістсот вісім) гривень, з урахуванням того, що відповідач сплатив аванс у розмірі 28 346 673, 52 грн. (двадцять вісім мільйонів триста сорок шість тисяч шістсот сімдесят три) гривні 52 копійки, різниця складає 17 124 934, 48 грн., тобто суму позовних вимог Позивача за цією справою.
Даний факт підтверджується Актами виконаних робіт у гривнях та рахунках - фактурах, що додані до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати віднести на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 213,526,546,570,854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 318,321 Господарського кодексу України, ст.ст. 66,67,77,86 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак Україна»(Львівська обл. м. Ходорів, вул. Стрілецька,11, код ЄДРПОУ 30028622, МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА»( м. Київ, вул. Рейтарська,35А, код ЄДРПОУ 3350436, МФО 300528) 17 166 534,34 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак Україна»( Львівська обл. м. Ходорів, вул. Стрілецька,11, код ЄДРПОУ 30028622, МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА»( м. Київ, вул. Рейтарська, 35А, код ЄДРПОУ 3350436, МФО 300528) 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Повне рішення буде складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя Довга О.І.