79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.10.10 Справа№ 8/39(10)
Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Галамай О.З.
розглянув матеріали позовної заяви: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український капітал», м. Львів
про стягнення 70 150,39 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник
від відповідача: Мудрак Р.Б. - юрист
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
Суть спору. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Львів звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український капітал», м. Львів про стягнення 70 150,39 грн. та судових витрат, у т.ч. за послуги адвоката.
Ухвалою суду від 27.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2010 р.
Ухвалою від 14.09.2010 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з клопотанням відповідача.
Ухвалою від 14.09.2010 р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів.
У судовому засіданні 12.10.2010 р. оголошено перерву до 13.10.2010 р.
Повний текст рішення виготовлений 14.10.2010 р.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та у поясненні до позову від 11.10.2010 р., посилаючись, зокрема, на те, що за договором купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11. 2008 р., ФОП ОСОБА_1 продав ТзОВ «БЦ «Український Капітал»дверні блоки в комплекті з замками, ключами, дверними ручками та лиштвою на суму 171 620, 00 грн., що повністю відповідає накладній № РН-000025 від 26.12.2008 р. З хронології подій, товару та його вартості, зазначених в договорі купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11.2010 р. та накладній № РН-000025 від 26.12.2008 р., вбачається, що товар вказаний в накладній № РН-000025 поставлявся та передався у власність ТзОВ «БЦ «Український Капітал»на підставі договору купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11.2008 р. ТзОВ «БЦ «Український Капітал»лише частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 112 594,56 грн., що підтверджується виписками з рахунку від 11.11.2008 р. на суму 42 594, 56 грн., від 25.11.2008 р. на суму 20 000, 00 грн., від 25.12.2008 р. на суму 50 000, 00 грн. Таким чином, сума основного боргу станом на момент подання позову становить 59 025,44 грн. Відтак відповідач окрім боргу на суму 59 025,44 грн. зобов'язаний сплатити позивачу пеню -6 263,72 грн., втрати від інфляції -3 570,96 грн., 3% річних -1 290,27 грн., а також судові витрати, у т.ч. витрати на послуги адвоката на суму 6 000,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання зявився, вимоги позивача визнав лише в частині основного боргу на суму 59 025,44 грн. та заперечив в частині стягнення пені, втрат від інфляції, 3 % річних та витрат на послуги адвоката з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, поданому на адресу суду 12.10.2010 р., а саме заперечує поставку товару на умовах договору купівлі-продажу №10/11/08 від 10.11.2008 р. У накладній № РН-00025 від 26.12.2008 р., а також податкових накладних № 26 від 25.11.2008 р., № 28 від 19.12.2008 р., № 29 від 26.12.2008 р. чітко визначено реквізити документу, на умовах якого здійснювалась поставка, і це не той договір, на умови якого посилається позивач. Відповідач не погоджується з позицією позивача, що зазначені в первинних документах реквізити є наслідком помилки програми, оскільки програма не обирає, не визначає та не формує подібних реквізитів, а задаються вони людиною, яка вносить їх у програму для кожної господарської операції окремо. Договір купівлі-продажу №10/11/08 від 10.11.2008 р. сторонами укладався, проте передбачені умовами останнього правовідносини сторони не реалізовували взагалі, а поставка відбулась не на умовах останнього. Відтак відповідач вважає нарахування передбаченої умовами договору купівлі-продажу №10/11/08 від 10.11.2008 р. пені до правовідносин, які не регулювались умовами останнього, безпідставною. Що ж стосується нарахування втрат від інфляції та 3% річних, то відповідач вважає, що розрахунок здійснений не вірно. Зазначені нарахування здійснювались позивачем з 5 квітня -5 липня 2009 р., проте борг виник значно пізніше. Оскільки правовідносини сторін виникли не з договору купівлі-продажу №10/11/08 від 10.11.2008 р., і строк виконання зобов'язань сторонами не визначений, то при визначенні строку виконання відповідачем обов'язку з оплати товару слід керуватись положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України. Надана суду копія документу від 23.12.2009 р. з вимогою про оплату товару була адресована відповідачу 29.12.2009 р. та у зв'язку з перенесенням робочих днів у січні місяці одержана відповідачем лише 11.01.2010 р. Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України (боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), борг по оплаті товару у відповідача виник 19.01.2010 р. Відповідач не погоджується також і з вимогою про відшкодування 6000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що такі витрати мали місце.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив наступне.
10.11.2008 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український Капітал»(відповідачем) укладено договір купівлі продажу № 10/11/08. Відповідно до умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1, зобов'язувався передати в обумовлений договором термін у власність ТзОВ «БЦ «Український Капітал»товар: дверні блоки в комплекті з замками, ключами, дверними ручками та лиштвою, а ТзОВ «БЦ «Український Капітал»зобов'язувалось оплатити вартість товару на умовах, визначених договором.
26.12.2008 р. позивач поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 171 620,00 грн., в т.ч. ПДВ 28 603,33 грн., що підтверджується накладною № РН-000025 від 26.12.2008 р.
Відповідно до п.2.1 договору загальна сума договору становить 171 620,00 грн., в тому числі ПДВ -28 603,34 грн.
Відповідно до п.2.2 попередня оплата визначена у розмірі 60%. Повна оплата відповідачем мала бути проведена до: 05.04.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.05.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.06.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.07.2009 р. на суму 14 756,36 грн.
Відповідач - ТзОВ «БЦ «Український Капітал» здійснив лише попередню оплату за товар на суму 112 594,56 грн., що підтверджується виписками з рахунку від 11.11.2008 р. на суму 42 594, 56 грн., від 25.11.2008 року на суму 20 000, 00 грн., від 25.12.2008 року на суму 50 000, 00 грн. Відтак сума основного боргу становить 59 025,44 грн.
Проте у накладній № РН-000025 від 26.12.2008 р. та податкових накладних № 26 від 25.11.2008 р., № 28 від 19.12.2008 р. та № 29 від 26.12.2008 р. вказано, як підставу поставки договір від 31.10.2007 р., не договір № 10/11/08 від 10.11.2008 р.
Проте, аналізуючи договір № 10/11/08 від 10.11.2008 р. можна встановити наступне. Асортимент та сума поставки, зазначені у договорі та у накладній № РН-000025 від 26.12.2008р. співпадають: дверні блоки в комплекті з замками, ключами, дверними ручками та лиштвою на суму 171 620,00 грн. Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору загальна сума договору становить 171 620,00 грн., в тому числі ПДВ -28 603,34 грн. Попередня оплата визначена у розмірі 60%. Повна оплата відповідачем мала бути проведена до: 05.04.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.05.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.06.2009 р. на суму 14 756,36 грн.; до 05.07.2009 р. на суму 14 756,36 грн. При загальній сумі договору та ціні поставки -171 620,00 грн. попередня оплата мала становити 102 972,00 грн. (60%), а залишок суми -68 648,00 грн. поділений на чотири наступні платежі -до 05.04.2009 р., 05.05.2009 р., 05.06.2009 р. та 05.07.2009 р. мав би становити по 17 162,00 грн. Проте в договорі вказана сума по 14 756,36 грн., тобто фактичний залишок суми -59 025,44 грн. , розділеної на чотири -по 14 756,36 грн. Відтак можна зробити висновок, що поставка товару за накладною № РН-000025 від 26.12.2008 р. здійснювалась на підставі договору № 10/11/08 від 10.11.2008 р., а не договору 31/10/07 від 31.10.2007 р.
Між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «БЦ «Український Капітал»було укладено договори № 30/10/07 від З0.10.2007 р. та № 31/10/07 від 31.10.2007 р. Про інші господарські зобов'язання між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «БЦ «Український Капітал»доказів суду не надано.
Відповідно до договору № 30/10/07 від З0.10.2007 р. ФОП ОСОБА_1 продав ТзОВ «БЦ «Український Капітал»дверні блоки в комплекті з замками, ключами, дверними ручками та лиштвою на суму 8 918, 00 грн., що підтверджується накладною № РН-0000048 від 24.12.2007 р. Слід зазначити, що у вказаній накладній, як підставу поставки, також вказано договір від 31.10.2007 р. Вказаний товар був оплачений ТзОВ «БЦ «Український Капітал»на суму 8 918, 00 грн., що підтверджується випискою з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2007 р.
Відповідно до договору № 31/10/07 від 31.10.2007 р. ФОП ОСОБА_1 продав ТзОВ «БЦ «Український Капітал»дверні блоки в комплекті з замками, ключами, дверними ручками та лиштвою на суму 14 406, 00 грн., що підтверджується накладною № РН- 0000047 від 24.12.2007 р. Слід зазначити, що у вказаній накладній, як підставу поставки, також вказано договір від 31.10.2007 р. Вказаний товар був оплачений ТзОВ «БЦ «Український Капітал»на суму 14 406, 00 грн., що підтверджується виписками з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2007 р. на суму 13 080,00 грн. та від 28.02.2008 р. на суму 1 326,00 грн.
Відтак зобов'язання за господарськими договорами № 30/10/07 від З0.10.2007 р. та № 31/10/07 від 31.10.2007 р. були виконані ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «БЦ «Український Капітал»ще до укладення договору купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11.2008 р.
Таким чином, з хронології подій, зазначених в договорі купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11.2010 р. та накладній № РН-000025 від 26.12.2008 р. асортименту поставленого товару і його вартості, визначених у договорі сум платежів з квітня до липня 2009 р., а також з наведеного вбачається, що товар, вказаний в накладній № РН-000025 від 26.12.2008 р., поставлявся та передавався у власність ТзОВ «БЦ «Український Капітал»на підставі договору купівлі-продажу № 10/11/08 від 10.11.2008 р.
Згідно із ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 631ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Відповідно до ч. З ст. 637 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Згідно з ч. 4 вказаної статті, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Всупереч наведеним нормам, ТзОВ «БЦ «Український Капітал»не виконує зобов'язань взятих на себе по Договору, що є підставою для звернення з позовом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до наведеної норми, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача втрати від на суму 3 570,96 грн. та 3% річних, що становлять 1290,27 грн.
Відповідно до п. 5.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу неустойку в сумі 1000,00 грн. за кожен день прострочення. Оскільки розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання обмежений законодавством України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення відповідних платежів, що за 180 днів становить 6 263,72 грн.
22.12.2009 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 було укладено договір № 12/09-4 про підготовку та проведення господарської справи, у відповідності до умов якого адвокат надає послуги щодо підготовки та проведення справи із стягнення боргу з ТзОВ «БЦ «Український Капітал», а ФОП ОСОБА_1 своєю чергою зобов'язується ці послуги оплатити. Відповідно до умов цього договору ФОП ОСОБА_1 сплатив на р/р адвоката ОСОБА_4 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 15.04.2010 р. У відповідності до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносяться витрати з оплати послуг адвоката. Таким чином, сума сплачена адвокату за надання останнім послуг, пов'язаних з підготовкою та проведенням справи про стягнення боргу з ТзОВ «БЦ «Український Капітал», підлягає до відшкодування відповідачем на користь ФОП ОСОБА_1.
Судові витрати в частині сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно віднести на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Отже, вимоги позивача обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «Український Капітал»(79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, р/р 2600840000526 в ЛФ АКБ «Хрещатик», МФО 385468, код ЄДРПОУ 32894026) на користь позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 в А В «УКРГАЗПРОМБАНК»МФО 320843, код ЄДРПОУ1885114770) - 59 025,44 грн. - основного боргу, 6 263,72 грн. - пені, 3 570,96 грн. - втрат від інфляції, 1290,27 грн. - 3% річних, 701,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гутьєва В.В.