№ 207/2045/24
№ 2/207/796/24
02 квітня 2024 року м. Кам'янське
Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Юрченко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій позивач просить визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , транспортний засіб марки CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та визначити їх частки у спільному сумісному майні в розмірі 1/2 частини транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Визнати за кожним право власності на 1/2 частку транспортного засобу марки CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та відстрочити сплату судового збору.
Ознайомившись із поданою позовною заявою вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а тому повинна бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема пунктом 2 частини 1, встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
Як роз'яснено у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Оскільки предметом даного спору є вимоги щодо поділу майна, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Однак, позивачем не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду.
Між тим, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». В якості доказу вартості майна суду може бути поданий звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Також, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, який суд враховує під час обрання та застосування норми права до подібних правовідносин з огляду на положення ч. 4ст. 263 ЦПК України.
Позивачем не надано підтверджень того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або є інші підстави для звільнення чи відстрочки сплати судового збору відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави для відстрочки позивачу сплати судового збору за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру (визнання права власності на рухоме майно (автомобіль)), у зв'язку з не доведенням тяжкого майнового стану, чи інших обставин, які могли бути підставою для задоволення такого клопотання.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна, що підлягає поділу за наступними реквізитами:
отримувач коштів ГУК у
Дн-кій обл./Баглійський р/22030101
код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача(МФО):899998
номер рахунку (IBAN) 648999980313151206000004635
«00» без деталізації за відомчою ознакою
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст.175-177, 185, 258-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Юрченко