Справа № 167/3/24
Номер провадження 2/167/73/24
26 березня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Требика В.Б.,
з участю:
секретаря судового засідання Стасюк Ю.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
У суд звернулася ОСОБА_2 із позовом до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (далі - будинок АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець залишила заповіт, згідно з яким цей будинок заповіла своїм дітям - позивачу і ОСОБА_3 . У встановленому законом порядку лише ОСОБА_3 прийняв спадщину, однак за життя спадкових прав на будинок АДРЕСА_1 не оформив
і 13 квітня 2023 року помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла позивач ОСОБА_2 та частково оформила її, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 їй відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів. Оскільки у ОСОБА_2 відсутні такі документи, то вона позбавлена можливості оформити спадкові права на будинок АДРЕСА_1 , що й зумовило подання позову до суду.
Ухвалою суду від 8 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено підготовче засідання, а також витребувано копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо ОСОБА_4 .
Згідно з ухвалою суду від 2 лютого 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відповідно до ухвали суду від 15 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомляла.
Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги. Зазначила, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 домовилися про те, що будинок АДРЕСА_1 залишиться ОСОБА_3 , оскільки він проживав з матір'ю та здійснював за нею догляд. У зв'язку з цим позивач не зверталася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_3 , який до дня своєї смерті проживав у будинку № НОМЕР_1 одиноко, помер. Спадкоємцями першої черги є діти ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини вони не подавали.
Представник відповідача Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області у судове засідання не з'явився. До суду від міського голови надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, проти заявлених вимог не заперечують.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомляли, письмових пояснень щодо позову не подали.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов таких висновків.
З копій свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 судом встановлено, що матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записана ОСОБА_4 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 підтверджено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями ст. 1223 ЦК передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За змістом частин 1, 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормою ч. 1 ст. 1269 ЦК передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).
Із копії заповіту, посвідченого секретарем Навізької сільської ради
Рожищенського району Волинської області 27 липня 2012 року та зареєстрованого
за № 46, слідує, що ОСОБА_4 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами заповіла своїм дітям ОСОБА_3 і
ОСОБА_2 .
З копії довідки виконавчого комітету Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області від 19 червня 2023 року № 315 вбачається, що ОСОБА_4 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 разом із сином
ОСОБА_3 .
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 11 січня 2024 року
№ 75394882 відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відсутні.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма ч. 1 ст. 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Отже, ОСОБА_3 прийняв належну йому за заповітом спадщину померлої ОСОБА_4 - будинку АДРЕСА_1 , шляхом постійного спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, оскільки ОСОБА_2 постійно спільно не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщинита у встановлений законом строк не подала заяву про прийняття належної їй за заповітом спадщини померлої ОСОБА_4 - будинку АДРЕСА_1 , то її частка перейшла до іншого спадкоємця за заповітом - ОСОБА_3 .
Судом з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 встановлено, що
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 22 червня
2023 року № 72918889 відомості про заповіти чи спадкові договори ОСОБА_3 відсутня.
Приписами ст. 1258 ЦК визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Нормою ст. 1261 ЦК передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).
За змістом копії довідки виконавчого комітету Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області від 19 червня 2023 року № 314 ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживав одиноко у будинку АДРЕСА_1 , де і було зареєстроване його місце проживання.
З копії заяви ОСОБА_2 , зареєстрованої у книзі обліку та реєстрації спадкових справ № 227, вбачається, що 22 червня 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Павлюк Р.П. із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Як вбачається з копій свідоцтв про право на спадщину, зареєстрованих в реєстрі за № 1469, 1470, 1471,1472, 1473, 1474, 1475 (спадкова справа № 70/2023) 14 листопада 2023 року позивач ОСОБА_2 оформила свої права на спадщину після померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - земельні ділянки: площею 1,1361 га (кадастровий номер: 0724584401:05:000:0092), площею 0,9605 га (кадастровий номер: 0724584401:02:000:0068), площею 0,3582 га (кадастровий номер: 0724584400:01:002:0421), площею 0,1168 га (кадастровий номер: 0724584400:01:002:0132), площею 0,7657 га (кадастровий номер: 0724584400:01:002:0133), площею 0,7530 га (кадастровий номер: 0724584400:01:005:0186), площею 0,5733 га (кадастровий номер: 0724584400:01:005:0586).
Отже, у встановлений законом строк ОСОБА_2 прийняла спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 шляхом подання відповідної заяви нотаріусу та частково оформила свої спадкові права. Матеріали спадкової справи
№ 70/2023, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , не містять відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями першої черги та іншими, окрім позивача, спадкоємцями другої черги.
Постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П. від 18 жовтня 2023 року № 191/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на це майно.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положеннями частин 2, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом.
Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Копією витягу з погосподарської книги Навізької сільської ради Рожищенського району Волинської області № 2, виданого виконавчим комітетом Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області від 19 червня 2023 року № 316, підтверджено, що згідно із записом в погосподарській книзі будинок АДРЕСА_1 (рік побудови 1961 року, загальна площа - 70 м2, житлова площа - 60 м2) належав ОСОБА_4 .
За таких обставин, судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Згідно з копією технічного паспорта, виготовленого 13 вересня 2023 року (реєстраційний номер ТІ01:0765-2591-7864-0764) житлова площа приміщень будинку
АДРЕСА_1 (1963 року побудови) складає 39,2 м2, загальна площа - 58,3 м2.
Отже, враховуючи що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 , в тому числі і спадщину, яку він успадкував за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину - будинок АДРЕСА_1 , то суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати слід залишити за позивачем згідно з клопотанням її представника, заявленим під час розгляду справи.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265ЦПК суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на
АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Сплачений судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 3 квітня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).
Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області (місцезнаходження: Волинська область, Луцький район, м. Рожище, вул. Незалежності, 60, ідентифікаційний код юридичної особи 04333268).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта невідомі);
ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта невідомі).
Суддя: В.Б. Требик