79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.09.10 Справа№ 4/80
Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представників: позивача Нємчина В.В., відповідача Цюха І.Т. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрроснаміс” до відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький долотний завод” про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрроснаміс” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький долотний завод”, просить суд стягнути з відповідача на його користь 175943,90 грн. боргу, 37752,85 грн. пені, 5544,29 грн. - 3% річних, 15780,70 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання господарського зобов'язання за контрактом купівлі-продажу №33/386П від 19 грудня 2007 року.
В наданому суду 12 серпня 2010 року відзиві відповідач позов визнав частково, а саме в частині суми 175944,00 грн. основного боргу. В частині нарахування пені і трьох відсотків річних позов заперечує з тих підстав, що названі суми нараховані неправильно та з порушенням шестимісячного періоду, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
За клопотанням представника відповідача, з яким погодилися й представники відповідача, суд продовжив строк розгляду спору і відкладав розгляд справи - для укладення мирової угоди.
Проте сторони не подали на затвердження суду мирову угоду. Представник позивача наполягає на стягненні позовних вимог. Представник відповідача підтримує пояснення, подані у відзиві.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з матеріалами справи сторони 19 грудня 2007 року уклали договір купівлі-продажу № 33/386П за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача визначену в специфікаціях або в додатках до контракту продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його вартість (п. 1 договору). Сторони домовились, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах повної або часткової передоплати (п. 3.1.). Строк дії договору продовжено додатковою угодою № 1/37П від 14 січня 2009 року. Цією додатковою угодою також викладено нову редакцію пункту 6.4. договору купівлі-продажу № 33/386П від 19 грудня 2007 року, а саме встановлено, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивач) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.
На виконання договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу:
- реліт ЛКВ-«ТЗУ»- 4 у кількості 250 кг. та реліт ЛКВ-«ТЗУ»- 10 у кількості 200 кг., всього на загальну суму 150525,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи розхідною накладною № 88/06 від 26 червня 2009 року;
- пруток Stellit 190, 3 мм. у кількості 10 кг. пруток наплавочний RDPLO34 у кількості 50 кг. та пруток Stellit у кількості 10 кг., всього на загальну суму 37800,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи розхідною накладною № 90/07 від 03 липня 2009 року.
Доказів попередньої оплати вартості продукції, як це передбачено договором купівлі-продажу № 33/386П, суду не надано. Позивач не пояснив і не обґрунтував яким чином при нарахуванні пені, інфляційних і 3% річних ним визначений строк виконання грошового зобов'язання. Тому для встановлення дати настання у відповідача строку виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу № 33/386П від 19 грудня 2007 року із наступними змінами, суд керується приписами ст. 530 Цивільного кодексу України та наданим позивачем суду доказом.
Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд констатує, що договором купівлі-продажу № 33/386П від 19 грудня 2007 року не встановлений строк (термін) виконання відповідачем, як покупцем, обов'язку оплатити вартість отриманої продукції, окрім як умови постачання після передоплати. Позивач без передоплати поставив відповідачу означену продукцію без визначення строку її оплати. Відтак, визначаючи строк виконання грошового зобов'язання відповідача, суд приймає до уваги наданий позивачем лист відповідача від 16 грудня 2009 року за № 14/1381. Із змісту названого листа слідує, що такий є відповіддю відповідача на лист позивача від 07 грудня 2009 року за № 91/03 з вимогою про оплату заборгованої суми. Відповідач визнав факт заборгованості і запропонував для погодження графік погашення.
Виходячи з викладеного, строк виникнення у відповідача обов'язку оплатити вартість отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 33/386П від 19 грудня 2007 року виник через сім днів з дати звернення позивача з вимогою про оплату (7 грудня 2009 року), а саме 15 грудня 2009 року. Позивач не надав суду доказів його звернення до позивача з претензією № 85/02 від 12 листопада 2009 року, про що стверджує у позовній заяві. Інших доказів суду теж не названо й не надано.
На заборговану суму позивач нарахував інфляційні, три відсотки річних і пеню. Період, за який нараховані названі санкції, визначений позивачем у наданому суду розрахунку за кожною із розхідних накладних та з урахуванням часткової оплати, а саме: інфляційні нарахування за період з вересня 2009 року до травня 2010 року; 3% річних -з липня 2009 року до 25 червня 2010 року; пеня -з червня 2009 року до 25 червня 2010 року, що є незаконно.
Зважаючи на строк виникнення у відповідача обов'язку оплатити вартість отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 33/386П від 19 грудня 2007 року суд стягує з відповідача інфляційні нарахування, три відсотки річних та пеню, нараховані з 15 грудня 2009 року, а саме 9870,15 грн. інфляційних втрат, 2770,06 грн. -трьох відсотків річних і 18973,84 грн. пені.
Станом на дату звернення з позовом сума заборгованості відповідача з оплати отриманої продукції становила 175943,90 грн. Під час розгляду судом справи, відповідача частково сплатив позивачу заборговану суму (10000,00 грн. платіжним дорученням № 767 від 10 серпня 2010 року та 40000,00 грн. платіжним дорученням № 473 від 06 вересня 2010 року) і станом на дату розгляду справи сума боргу відповідача зменшилась і становить 125944,00 грн. Цю суму 125944,00 грн. просить стягнути позивач і цю ж суму визнав і відповідач.
Виходячи з викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача 125944,00 грн. боргу, 9870,15 грн. інфляційних втрат, 2770,06 грн. -трьох відсотків річних, 18973,84 грн. пені.
Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог та з урахуванням часу часткового погашення боргу, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 3, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький долотний завод” (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20; ідентифікаційний код 00217596) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Укрроснаміс” (Донецька обл., м. Сніжне, вул. Брюсова, 6/37; ідентифікаційний код 33876998) 125944,00 грн. боргу, 9870,15 грн. інфляційних втрат, 2770,06 грн. -трьох відсотків річних, 18973,84 грн. пені та судові витрати: 2075,58 грн. державного мита, 104,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя