79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.10.10 Справа№ 25/147
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Л.Боржієвській
За позовом: Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліт», м.Львів
До відповідача: Львівського колективного торгово-виробничого підприємства «ВДМ», м.Львів
Про стягнення заборгованості в розмірі 18898,00грн.
Представники:
Від позивача -Урбан А.О. - предст. доручення б/н від 25.08.2010року
Від відповідача - не з'явився
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Науково-виробничим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Стеліт»про стягнення із Львівського колективного торгово-виробничого підприємства «ВДМ»18898,00грн. боргу.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.
Відповідач в судове засідання не з»явився.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
16 липня 2009року позивачем надано відповідачу для переробки відходи срібла в кількості 5000,00грам у вигляді хлориду срібла з вмістом дорогоцінних металів (срібла-65%) згідно договору № 1507/09 від 15 липня 2009року та Акту прийому -відходів, що містять дорогоцінні метали від 16.08.2009року.
Згідно п. 1.2 договору № 1507/09 від 15 липня 2009року Львівське колективне ТВП «ВДМ»зобов»язалось отримати та переробити відходи срібла та оплатити НВП ТзОВ «Стеліт»вартість отриманого срібла, згідно протоколу договірної ціни.
Протягом місячного терміну з моменту підписання договору НВП ТзОВ «Стеліт»неодноразово зверталося до Львівського колективного ТВП «ВДМ»з вимогою підписати протокол договірної ціни, передбаченої п.1.2 договору.
Однак протоколу договірної ціни, з вини відповідача, як передбачено в п. 5.1 договору № 1507/09 від 15.07.2009року, сторонами не підписано.
Зважаючи на тривалий час який минув з моменту укладення договору, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 13500,00грн. вартості переданого відповідачу срібла.
При розрахунку ціни позову позивач виходив із даних НБУ станом на 06.10.2009року відповідно до яких вартість срібла становила 417,97грн. за 100грам. Відповідно, кількість отриманого срібла в процесі переробки 5000грам хлориду срібла (із вмістом 60% чистого срібла) повинна становити 3250нграм на суму 13500,00грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача штрафні санкції у розмірі 0,2% від невчасно сплаченої суми за кожен день прострочення відповідно п.6.5 договору. Із розрахунку починаючи від 22.10.2009року станом на 11.05.2010року розмір нарахованої пені складає 5398,00грн.
Таким чином, загальна сума позову складає 18898,00грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
15 липня 2009року сторони уклали договір № 1507/09 на поставку відходів з вмістом дорогоцінних металів.
На виконання умов договору позивачем на підставі накладної № 15/07 від 15.07.2009року та Акту прийому відходів, що містять дорогоцінні метали від 16.07.2009року надано відповідачу для переробки відходи срібла в кількості 5000,00грам у вигляді хлориду срібла з вмістом дорогоцінних металів (срібла-65%).
Пунктом 1.2 договору визначено, що переробник (відповідач по справі) приймає сировину та сплачує її вартість згідно протоколу договірної ціни.
Відповідно до п. 5.1 договору взаєморозрахунки між постачальником та переробником здійснюються згідно протоколу договірної ціни.
На звернення позивача із вимогою про підписання протоколу договірної ціни відповідач не реагував. Таким чином, на момент звернення позивача із позовом протокол договірної ціни сторонами не підписаний.
Таким чином, суд не може розглядати Договір № 1507/09 від 15.07.2009року на поставку відходів з вмістом дорогоцінних металів як підставу звернення позивача до суду. В даному випадку,, суд виходить із разової позадоговірної поставки згідно накладної № 15/07 від 15.07.2009року та Акту прийому відходів, що містять дорогоцінні метали від 16.07.2009року, що тягне за собою неможливість застосування умов договору № 1507/09.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між Позивачем та відповідачем було здійснено разову поставку товару.
Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою -отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Укладення разового договору поставки підтверджується накладною № 15/07 від 15.07.2009року та Актом прийому відходів, що містять дорогоцінні метали від 16.07.2009року, відповідно до яких позивачем поставлено відповідачу для переробки відходи срібла в кількості 5000,00грам у вигляді хлориду срібла з вмістом дорогоцінних металів (срібла-65%).
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару в накладній та Акті не взазана.
Відповідно ч.4 ст. 632 ЦК України якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи, або послуги на момент укладення договору.
Таким чином, при розрахунку ціни позову, виходив із даних НБУ станом на 06.10.2009року відповідно до яких вартість срібла становила 417,97грн. за 100грам. Відповідно, кількість отриманого срібла в процесі переробки 5000грам хлориду срібла (із вмістом 60% чистого срібла) повинна становити 3250нграм на суму 13500,00грн.
Відповідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попереньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору у встановлений строк, покупець згідно закону має право вимагати від продавця передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Тобто у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору належить покупцеві.
Відповідно до п.6.2 Договору № 1507/09 від 15.07.2009року при невиконанні однієї із сторін умов договору інша сторона має право розірвати договір, попередивши іншу сторону за 5 днів. Винна сторона повинна відшкодувати витрати, яких зазнала інша сторона: повернути сировину, попередню оплату.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Львівське колективне торгово-виробниче підприємство «ВДМ»зобов'язалось провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.
Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою отримання повного розрахунку вартості поставленого товару, позивач надіслав відповідачу претензію від 12.10.2009року.
Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 13500,00грн. основного боргу.
Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 5398,00грн. на підставі п.6.5 договору, то суд відмовляє у її стягненні, зважаючи на здійснення поставки на підставі накладної.
Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 547 ЦК України).
Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з Львівського колективного торгово-виробничого підприємства «ВДМ», м.Львів, вул. Миколайчука, 9 (код ЄДРПОУ 30204260) на користь Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеліт», м.Львів, вул. Хуторівка, 24 (код ЄДРПОУ 23959099) 13500,00грн. основного боргу, 136,07грн. держмита та 169,92грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В рештій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.
Суддя