79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.07.09 Справа№ 16/54(5/187)
Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі О.Шереметі розглянувши матеріали справи за позовом: ОСОБА_1, м. Стебник, ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ОСОБА_3, м. Дрогобич, ОСОБА_4, АДРЕСА_2 ОСОБА_5, АДРЕСА_3 ОСОБА_6, АДРЕСА_2 ОСОБА_7, м. Дрогобич
до відповідача1 : Колективного підприємства “Верховина”, м. Дрогобич
до відповідача 2 :Товариства з обмеженою відповідальністю “Натос”, м. Дрогобич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина-плюс”, м. Дрогобич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич
про Визнання недійсними заяв про вихід позивачів з числа засновників КП “Верховина”
Представники сторін:
від позивачів: ОСОБА_8представник; ОСОБА_1
від відповідача-1 , від відповідача-2, не з'явилися
від третьої особи-1, від третьої особи-2 не з'явилися;
Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області на новий розгляд поступив позов ОСОБА_1, м. Стебник, ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ОСОБА_3, м. Дрогобич, ОСОБА_4, АДРЕСА_2 ОСОБА_5, АДРЕСА_3 ОСОБА_6, АДРЕСА_2 ОСОБА_7, м. Дрогобич до відповідача1 : Колективного підприємства “Верховина”, м. Дрогобич до відповідача 2 :Товариства з обмеженою відповідальністю “Натос”, м. Дрогобич за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина-плюс”, м. Дрогобич та Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич про визнання недійсними заяв про вихід позивачів з числа засновників КП “Верховина”.
Ухвалою суду від 25.03.09р. призначено справу до судового розгляду на 08.04.09р. У зв»язку із необхідністю витребування додаткових доказів у справі, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин та прийняття законного рішення, розгляд справи відкладався.
Представники позивача в судове засідання з”явилися, позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Оспорюванні заяви були підписані позивачами під впливом помилки, зазначаючи при цьому, що невірно усвідомлювали природу вчинюваного правочину, прав та обов'язків сторін, а також не усвідомлювали, що вони вчиняють вихід з господарського товариства, одночасно передаючи частку в майні товариства безоплатно у власність самого товариства -відповідача-1.
Відповідачі та треті особи будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надали, позовні вимоги по суті не оспорили, вимоги ухвал суду не виконали, у судове засідання не з'явився хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4132337, 4345730, а також поштовими конвертами із повідомленнями про вручення №№4132345, 4132329, 4132310, 4345764, 4345748, 4345756, із довідкою поштового відділення зв”язку, що „організація, „ТзОВ” не існує”. Жодних клопотань чи заяв від відповідачів та третіх осіб на адресу суду не поступало.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання недійсними заяв про їх вихід з числа засновників КП "Верховина".
17.12.2007р. позивач ОСОБА_7 подала заяву про збільшення позовних вимог шляхом визнання недійсними всіх рішень зборів учасників КП "Верховина", які прийняті на підставі заяв учасників про вихід та скасування реєстрацію нової редакції статуту КП "Верховина", проведену 20.10.2005р., дану заяву підтримали інші позивачі.
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2007р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Провадження у справі відносно відповідача-1 припинено, в зв'язку з його ліквідацією. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заява про вихід з товариства є одностороннім правочином і позивачі в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довели підписання спірних заяв під впливом обману та помилки, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову, в редакції заяви про збільшення позовних вимог. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. вказане рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду Львівської області касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. та рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2007р. у справі №5/187 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області .Вищий господарський суд України у своїй постанові звернув увагу на те, що попередні судові інстанції не врахували та не перевірили підвідомчість даного спору господарським судам і як наслідок дійшли передчасного висновку про наявність підстав для розгляду справи про визнання недійсними заяв про вихід з числа засновників, які так і не внесли свої частки у статутний фонд по суті.
Предметом даного судового спору стала матеріально-правова вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання заяв про їх вихід з числа засновників Колективного підприємства "Верховина" та, відповідно, всіх рішень зборів учасників КП "Верховина", які прийняті на підставі заяв учасників про вихід недійсними та скасування реєстрації нової редакції статуту КП "Верховина", проведену 20.10.2005р з підстав того, що заяви про вихід підписані під впливом обману і помилки.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію СПД -юридичної особи від 03.04.2002 р., Колективного підприємства “Верховина”зареєстроване розпорядженням Дрогобицької міської ради № 84-р. Рішенням зборів засновників від 28.08.2006 р., змінено організаційно-правову форму КП “Верховина”в ТзОВ “Верховина-плюс”, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 450847 серія АОО від 12.09.2006 р. Відповідно до п. 1.1 Статуту ТзОВ “Верховина-плюс”, товариство створене шляхом перетворення КП “Верховина”та є його правонаступником.
Рішенням зборів засновників від 26.04.2007 р., ТзОВ “Верховина-плюс”перетворене у ТзОВ “НАТОС”, яке стало його правонаступником (п. 1.1 Статуту ТзОВ “НАТОС”), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 199347 серія А01 від 30.05.2007 р.
Згідно до установчого договору про створення та діяльність КП “Верховина”, затвердженого рішенням зборів засновників від 11.03.2002 р., оформленого протоколом № 1, до складу учасників КП “Верховина” увійшли позивачі з майновою часткою 0, 2 % кожний, що становило 200 грн. Відповідно до п. 4.2 установчого договору, для забезпечення діяльності підприємства засновники за рахунок грошових або інших внесків зобов'язалися сформувати статутний фонд в розмірі 100 000 грн. Однак, на дату підписання оскаржуваних заяв позивачі не внесли кошти для поповнення статутного фонду. Зобов'язання по формуванню статутного фонду були виконані двома учасниками -ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Питання щодо невнесення грошових сум та формування статутного фонду стало предметом розгляду на загальних зборах відповідача 1, які відбулися 02.09.2004 р. Як вбачається із письмових пояснень представника позивача ОСОБА_1 внески до статутного капіталу при створенні колективного підприємства „Верховина” були здійснені у повному обсязі та у відповідності до порядку встановленому у статуті підприємства. Однак, посадова особа колективного підприємства „Верховина”, директор ОСОБА_10 на вимогу працівників не видав підтверджуючих документів про сплату внесків. В матеріалах справи відсутні та представникам сторін не представлені суду докази внесення коштів до статутного фонду. Як вбачається із змісту заяв від 10.09.2004 р. та. позивачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та 28.10.2004 р. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до загальних зборів засновників Колективного підприємства “Верховина” з нотаріально посвідченими заявами про вихід зі складу засновників підприємства, належні їм частки у статутному фонді підприємства просили залишити КП “Верховина”, майнових і фінансових претензій до підприємства та інших його учасників вони не мали . За результатами розгляду даних заяв, було прийнято рішення про виведення позивачів зі складу засновників КП "Верховина".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 року № 483-У до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Законом також визначено поняття "корпоративні відносини" як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Отже, вирішального значення при розмежуванні юрисдикції набуває питання, чи є дана справа такою, що виникає з корпоративних відносин, а саме: пов'язаність спірних правовідносин із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонернами) господарських товариств, що пов”язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тому, якщо стороною у справі є фізична особа, вирішального значення при розмежуванні юрисдикцій набуває питання, чи є дана справа такою, що виникає з корпоративних відносин. Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Зі змісту частини 3 ст. 167 ГК України, яка визначає поняття корпоративних відносин, вбачається, що обов”язковим учасником корпоративного спору є суб”єкт корпоративних прав, тобто акціонер або учасник господарського товариства. Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” Колективні підприємства до господарських товариств не належать. Тому не підлягають розгляду господарським судом справи, пов”язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб”єктів господарювання, які не є господарськими товариствами, якщо стороною у справі є фізична особа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Відтак, справа № 16/54 (5/187) не підвідомча господарському суду. Вказаний висновок суду відповідає інформаційному роз”ясненню Вищого господарського суду України (Збірник “Проблеми застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин.” Крим, Алушта, Партеніт. 17-19 жовтня 2007 р.”).
Окрім цього, у зв”язку із поверненням поштової кореспонденції, яка надсилалась судом відповідачу- 1 та відповідачу- 2 ,судом направлено запит державному реєстратору, щодо з”ясування фактичної адреси даних сторін. Державним реєстратором-Виконкомом Дрогобицької міської ради на запит від 19.05.09р. (відповідь №28-02/15/06 від 02.07.09р.) повідомлено, що 11.09.06р. проведено державну реєстрацію припинення Колективного підприємства „Верховина” у зв”язку з перетворенням в Товариство з обмеженою відповідальністю „Верховина Плюс”.13.05.07р. відбулася зміна назви ТзОВ ”Верховина плюс” на ТзОВ ”Натос”. 08.10.2008р. проведено державну реєстрацію припинення ТзОВ „Натос” (код ЄДРПОУ 31981772 м. Дрогобич, майдан Ринок 20) в результаті ліквідації за рішенням засновників.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано. Враховуючи наведені вищевикладені обставини, КП “Верховина” та ТзОВ “Верховина-плюс” та ТзОВ ”Натос”, проведено державну реєстрацію припинення юридичних осіб, тому правомірним є припинення провадження справі .
Враховуючи наведене вище, подані докази, надані пояснення представників сторін, провадження у справі підлягає припиненню
З огляду на викладене, керуючись ст. 22, 36, 49, п.п. 1,6 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
Припинити провадження у справі.
Суддя