Справа № 577/676/24
Провадження № 2-а/577/19/24
02 квітня 2024 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Сумській області, третя особа поліцейський Конотопського районного відділу поліції в Сумській області Ільченко Данііл Ігорович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Сумській області в якому просить cкасувати постанову поліцейського Конотопського РВП Ільченка Д.І. про накладення адміністративного стягнення у справі про забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 1255157 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП у виді 425 грн штрафу, справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 16 січня 2024 року близько 18:00 год разом з дружиною перебував на автодорозі с. Таранське - с. Вирівка Конотопського району Сумської області. Разом вони стояли на узбіччі поблизу автомобіля MITSUBISI PAJERO SPORT н/з НОМЕР_1 , на якому їх привіз знайомий ОСОБА_2 . Раптово до них підійшли працівники поліції та почали вимагати від позивача документи на автомобіль та посвідчення водія. Позивач вважає вимоги працівників поліції безпідставними, оскільки він не був учасником дорожнього руху. Крім того, поліцейським ОСОБА_3 не були виконані вимоги ст. 268 КУпАП, як і не досліджено докази, які б вказували на безумовне вчинення ним адміністративного правопорушення. Оскаржувану постанову йому не було вручено, а лише повідомлено суму штрафу.
Від відповідача Головного Управління національної поліції в Сумській області надійшов відзив з проханням відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що наряд поліції перебував на посиленні блок-поста за напрямом с. Таранське та здійснював перевірку документів водіїв, які минали зазначений блокпост, що узгоджується з вимогами ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Під час перевірки, документів водія MITSUBISI PAJERO SPORT н/з НОМЕР_1 на вимогу поліцейського надано не було, чим порушено п.2.4 ПДР, тому патрульний дізнавався дані особи через бази «ІПНП Гарпун». Оскільки водій відмовився надати відповідні документи, відносно нього винесено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП серії ЕНА 1255157. Крім того, відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 40-48).
Третя особа поліцейський Конотопського РВП ОСОБА_3 письмових поясненнях просить відмовити в задоволенні позові. Свої заперечення мотивує тим, що 16.01.2024 року інспектором відділу реагування патрульної поліції Конотопського РВП Ільченко Д.І. спільно з інспектором цього ж відділу ОСОБА_4 , під час несення служби, о 17:54 було зупинено автомобіль MITSUBISI PAJERO SPORT н/з НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 Інспектор Ільченко Д.І. пояснив, що ОСОБА_1 порушив п.2.1а ПДР та виніс оскаржувану постанову, роз'яснив права. Зазначає, що відповідно до п.24 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території. П. 11 ч.1 ст. 23 Закону № 580-VІІІ поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та правомірністю експлуатації транспортного засобу (а.с. 32-35).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 08 лютого 2024 року позов було залишено без руху (а.с. 9).
20 лютого 2024 року поновлено строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, судове засідання призначено о 14:30 год. 27 лютого 2024 (а.с. 24).
26 лютого 2024 року за клопотанням представника відповідача продовжено ГУНП в Сумській області строк для подання відзиву до 06 березня 2024 року (а.с. 30), у зв'язку з чим судове засідання 27 лютого 2024 року відкладено до 11 березня 2024 року (а.с. 31).
11 березня 2024 року судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, винесено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із приміщення Зарічного районного суду м. Суми (а.с. 60).
14, 20 та 26 березня 2024 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з повітряною тривогою.
26 березня 2024 року, за клопотанням представника позивача, винесено ухвалу про проведення судового засідання 02 квітня 2024 року об 11:00 год в режимі відеоконференції із приміщення Зарічного районного суду м. Суми
У судове засідання позивач не з'явився. Представник позивача адвокат Іванцов А.В. надав заяву з проханням розгляд справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити.
02 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Бащук О.Р. звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, мотивуючи тим, що у представника відповідача призначено іншу справу 480/1180/24 до судового розгляду по суті о 10:00 год 02.04.2024. З метою економії коштів надати можливість представнику відповідача приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції зі Сумським районним судом, Зарічним районним судом та Ковпаківським районним судом, де буде вільний веб-майданчик.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суд враховує, що справа неодноразово відкладалася за клопотанням представника відповідача. Неявку представника ГУНП в Сумській області в судове засідання з причин зайнятості в іншому процесі суд визнає як неявку без поважних причин. Крім того, чергове відкладення розгляду справи неминуче призведе до порушення строку розгляд справ цієї категорії, визначеного ст. 286 КАСУ.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до постанови серії ЕНА 1255157, складеної 16 січня 2024 року інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Ільченком Д.І., 16 січня 2024 року о 17:54:54 дорога с. Таранське та с. Вирівка ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISI PAJERO SPORT н/з НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення права керування, чим порушив п. 2.1. ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.6, 38).
ОСОБА_1 не погодився з вказаною постановою і оскаржив її до суду.
ІV. Норми права.
Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із змісту ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Згідно ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
V. Оцінка суду.
Суд оцінивши докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Позивачем не визнається факт керування автомобілем зазначений в протоколі час.
Наданий відповідачем відеозапис не містить беззаперечних доказів керування автомобілем саме ОСОБА_1 (а.с. 39, 54-55).
Суд зауважує, що згідно ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. Зі змісту даної норми випливає, що встановлення особи за наявними базами без пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний не передбачено чинним законодавством.
Крім того, додатком № 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено внесення до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відомостей про серію та номер документа, що посвідчує особу.
У відзиві на позов відповідач визнав ту обставину, що особу ОСОБА_1 було встановлено через бази «ІПНП Гарпун». Відтак зазначення в оскаржуваній постанові відомостей про те, що особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 не відповідає дійсності, що підтверджується і переглянутим відеозаписом, на якому особу встановлено згідно бази ІПНП. Крім того, така вказівка на посвідчення водія НОМЕР_2 в оскаржуваній постанові взагалі є нелогічною, оскільки пред'явлення посвідчення водія виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Долучені пояснення третьої особи ОСОБА_3 суд визнає недопустимим доказом, оскільки третя особа є зацікавленою в розгляді справи предметом якої є оскарження ухваленої ним постанови (а.с. 37).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013 р.).
Суд дійшов висновку, що відповідач, не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення і відповідно правомірність оскаржуваної постанови серії ЕНА 1255157 за ч.1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст. 2, 5-10, 13-14, 72-77, 94, ч.9 ст. 205, 241, 246, 250, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Сумській області, третя особа поліцейський Конотопського районного відділу поліції в Сумській області Ільченко Данііл Ігорович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА 1255157 від 16 січня 2024 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 425 грн. Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Апеляційна скарга на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.
Повне найменування сторін :
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне Управління національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23)
Третя особа: поліцейський Конотопського районного відділу поліції в Сумській області Ільченко Данііл Ігорович (службова адреса Сумська обл., м. Конотоп, пр. Миру, 14).
Суддя Н. В. Потій