91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.10.10 Справа № 1/213пд.
За позовом Колективного виробничо-комерційного підприємства “Сєвєродонецькрадіотехніка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про розірвання договору
Суддя Н.М.Зюбанова
П р е д с т а в н и к и: не прибули
Суть спору: про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 16.03.04 № 182.
У відповідності до розпорядження від 10.09.10 заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. справу № 1/213пд передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.
Згідно зі ст. 81-1 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку всіх учасників судового процесу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на відсутність підстав для тверджень про порушення з його боку умов договору на постачання теплової енергії від 16.03.04 № 182, що доведено рішенням господарського суду Луганської області по справі № 14/81.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд дійшов до наступного.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є у наявності обставини, які дають підстави для вимог про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 16.03.04 № 182 з посиланням на те, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору :
- споживач не здійснює підприємницьку діяльність та не використовує декілька об'єктів, які входять до переліку, зазначеному у договорі;
- нарахування оплати за послуги теплопостачання здійснюється відповідачем на усю площу за адресою: вул. Маяковського, 13, а саме 1069,1 кв. м., хоча фактично опалюється лише 668, 4 кв.м. площі, що є істотним порушенням умов договору.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Так, правове регулювання відносин теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.05, ст. 19 якого зокрема передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а згідно ст. 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу між споживачем і теплопостачальною організацією.
При розгляді даної справи судом встановлено, що 16.03.04 між Державним підприємством “Сєвєродонецька ТЕЦ” /відповідачем/ та Колективним виробничо-комерційним підприємством "Сєвєродонецьрадіотехніка" /позивачем/ було укладено договір № 182 з угодою до нього від 18.10.07, за умовами яких відповідач прийняв на себе зобов”язання постачати теплову енергію в гарячій воді, а позивач оплачувати відповідні рахунки щомісячно /п. 6.2 договору/.
У відповідності до ст. 651 ЦК України, яка визначає підстави для зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає істотним порушенням відповідачем умов договору факт нарахування йому оплати за послуги теплопостачання на усю площу за адресою: вул. Маяковського, 13, а саме 1069,1 кв. м., хоча фактично опалюється лише 668, 4 кв.м. площі.
Додаткових пояснень в обгрунтування позову, які були витребувані судом, позивачем не надані.
Щодо зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, то у відповідності до ст. 652 ЦК України така зміні чи розірвання можливі за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Законодавець передбачив, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На думку позивача відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки споживач не здійснює підприємницьку діяльність та не використовує декілька об'єктів, які входять до переліку, зазначеному у договорі.
Виходячи з зазначених пояснень позивача та його листування з відповідачем за правовідносинами сторін, що склалися, не йдеться про необхідність припинення взагалі постачання теплової енергії.
Довід позивача про нездійснення ним підприємницької діяльності спростовується змістом довідки державного реєстратора, яка не містить даних про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності.
Той факт, що не відбувається використання усіх об'єктів споживання, є підставою для внесення відповідних змін до договору, але не його розірвання.
У разі сумнівів позивача щодо правильності нарахування йому вартості послуг, він не позбавлений можливості звернутися з позовом про стягнення безпідставно перерахованих коштів, якщо відбулось таке перерахування, але ці обставини не оцінюються судом як такі, що доводять підстави для розірвання між сторонами у справі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 16.03.04 № 182.
Тому господарський суд дійшов висновку про відмову у позові. Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Позивачу підлягають до повернення з державного бюджету України 17 грн. 00 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 03.08.10 № 210 на суму 102 грн. 00 коп., оскільки вимога про розірвання договору за позовом, яка носить немайновий характер, оплачується державним митом у розмірі 85 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Повернути позивачу з державного бюджету України 17 грн. 00 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 03.08.10 № 210 на суму 102 грн. 00 коп. На повернення державного мита надати довідку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного рішення -25.10.10.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова