Справа № 591/2067/24
Провадження № 1-кп/591/67/24
03 квітня 2024 року Зарічний районний суд м.Суми в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження 12023200480004053 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан.
ОСОБА_4 , 14.10.2023 близько 14 год. 56 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Продукти - 799» ТОВ «АТБ-маркет», за адресою: м. Суми, вул. Нижньовоскресенська, буд. 13, на столі, біля камер зберігання речей, поруч з входом до приміщення магазину, помітив мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі: «Redmi 9 Pro», об'єм пам'яті 6/128, який з необачності залишено ОСОБА_6 , та в ОСОБА_4 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, 14.10.2023 о 14 год. 56 хв. підійшов до столу, біля камер зберігання речей взяв мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі: «Redmi 9 Pro», об'єм пам'яті 6/128 належний потерпілому ОСОБА_6 , вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-23/16237-ТВ від 14.11.2023 - 4 500 гривень 00 копійок та утримуючи викрадене майно при собі, залишив приміщення магазину.
Після цього, викраденим чужим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4 500 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному, таємному, вчиненому в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна, належного ОСОБА_6 , на суму 4 500 гривень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є «вчинена в умовах воєнного стану».
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, показав, що у вказані в обвинувальному акті день, час та місці, побачив мобільний телефон в магазині, поклав його до своїх речей та зберігав вдома. В подальшому добровільно видав працівникам поліції. Кається у вчиненому, засуджує свою поведінку. Просив призначити штраф невеликого розміру, оскільки не працює.
Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.
Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, тобто вчинення крадіжки чужого майна на загальну суму 4500 грн, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення в умовах воєнного стану.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, його поведінку, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До пом'якшуючих покарання обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, повернення майна, відсутність претензій у потерпілого, відсутність невідворотних наслідків від вчиненого.
Характеризуючи особу обвинуваченої слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше не судимий, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліках не перебуває, за місцем мешкання характеризується нейтрально, негативно оцінює вчинене діяння.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Враховуючи, що судом встановлено кілька обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння в розкритті злочину, повернення майна та відсутність претензій зі сторони потерпілого, що в свою чергу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням характеризуючих особу винного даних, суд приходить до висновку про можливість застосування положення ст.69 КК України при призначенні покарання та перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не передбаченого санкцією ч.4 ст. 185 КК України, а саме у виді штрафу.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
У справі цивільний позов не подавався.
Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 368-376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цим законом із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Скасувати арешт майна, а долю речових доказів вирішити таким чином: мобільний телефон, який знаходиться на зберіганні у потерпілого, після набрання вироком законної сили залишити в розпорядженні останнього; сім-карту, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.
Суддя ОСОБА_1