462/4769/20
2/465/968/24
Іменем України
(заочне)
28.03.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
з участю: секретаря Лозинського Т-Р.А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що відповідач 21.11.2019 року о 07:43 год. на автодорозі Західний обхід м. Львова, 5 км+500м., керуючи автомобілем марки «CHEVROLET», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної дистанції, не дотримався безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSWAGEN Passat», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , під її керуванням, яка в свою чергу здійснила зіткнення з автомобілем марки «FORD» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину визнав, що підтверджується копією постанови залізничного районного суду м. Львова від 28 грудня 2019 року у справі № 462/7477/19. Стверджує, що пошкодження автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , заподіяло їй моральну шкоду. Відповідач добровільно моральну шкоду не відшкодовує. Матеріальна шкода була відшкодована ПАТ Страхова компанія «Альфа Страхування» в сумі 100 000 грн., однак вказана сума не покрила всіх матеріальних збитків. Різниця, яка не покриває страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача, як особи, яка заподіяла шкоду майну в сумі 176 259, 33 грн., що підтверджується висновком експертного дослідження від 04.12.2019 року №136. Просить позов задоволити.
Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив такі задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча й належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких інших клопотань суду не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст..79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №234/16272/15-ц, зазначено, що з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішенням від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», рішення від 28.10.1999 у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії») існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2019 року у справі №462/7477/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно листа ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» від 22.01.2020 вих.№117, було прийнято рішення про проведення позивачці виплати страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн.
В протоколі огляду транспортного засобу «VOLKSWAGEN Passat», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 від 29.11.2019 року надані повний перелік деталей і опис пошкоджень автомобіля.
Згідно висновку експертного дослідження №136 від 04.12.2019 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «VOLKSWAGEN Passat», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження складає 170268 грн. 24 коп.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частинами 2 - 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Отже, за змістом ст. 1187 ЦК України суб'єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка фактично володіє об'єктом підвищеної небезпеки як на відповідній правовій підставі (будь-яке титульне володіння), так і без неї (безтитульне володіння), за виключенням умов, передбачених ч. 4 ст. 1187 ЦК України. При цьому шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою, тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки шкода, завдана автомобілю «VOLKSWAGEN Passat», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 спричинена з вини відповідача ОСОБА_2 , розмір шкоди, завданої відповідачем позивачу доведено належними та допустимими доказами то вона має бути відшкодована відповідачем в розмірі 170 268,24 грн., який визначено висновком експерта.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП підлягають частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно висновку експерта №100001 за результатами проведення судово - психологічної експертизи, який складено 16.09.2022 року, за умов ситуації, яка описана у справі, ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода). Можливий грошовий еквівалент компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання становить 20,75 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент винесення рішення суду.
Станом на вересень 2024 року мінімальний розмір заробітної плати в Україні встановлено на рівні 71000 гривень. Таким чином, на думку експерта, грошовий еквівалент моральної шкоди, яка можу бути відшкодована ОСОБА_1 становить 147 325, 00 гривень.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV V. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Таким чином беручи до уваги висновок судово - психіатричної експертизи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 147 325 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 70 268 (сімдесят тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 24 коп. завданої матеріальної шкоди шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 147 325 (сто сорок сім тисяч триста двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2024 року.
Суддя Ванівський Ю. М.