91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.10.10 Справа № 5/57
За позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська»с. Фащівка Луганської області
до Закритого акціонерного товариства «Лисичанський м'ясокомбінат», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 6743,37 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Батюшина Т.С., довіреність №03/5-1101 від 25.12.2009;
від відповідача - не прибув
Суть спору: Державне підприємство «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 5749 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 125 грн. 69 коп., інфляційні нарахуваня у сумі 309 грн. 33 коп. та пеня у сумі 558 грн. 66 коп.
21.10.2010 представник позивача подав письмові пояснення по справі та заяви б/н та дат, в яких, користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та зменшив свої позовні вимоги в іншій частині, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 5749,69 грн. суми попередньої оплати та 48,67 грн. 3% річних.
Подані заяви не протирічать вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому прийняті судом і розгляд справи здійснюється з їх урахуванням.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою відповідача про отримання.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні 30.09.2010р. оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд -
02 березня 2009 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу м'ясних та ковбасних виробів № 35 строком дії до 31.12.2009, за умовами якого продавець (відповідач у справі) продає, а покупець (позивач у справі) купує продукти харчування (товари). Номенклатура, кількість, ціна вказується в додатках до даного договору чи накладних. (п. 1.1 договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Відповідно до п. 6.1 договору покупець, згідно рахунків пред'явлених продавцем, здійснює передплату шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок продавця.
В п. 6.7 договору сторони визначили, що покупець та продавець проводять звірку рахунків не ріже 1-го разу в квартал направив свого представника чи шляхом обміну листами, телеграмами.
На виконання умов договору, позивачем за період з червня по жовтень 2009р. здійснено передплату на загальну суму 64000 грн. 00 коп., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (а.с. 18-21, 80-84) та не оспорено відповідачем у справі.
Згідно товарно-транспортних накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 22-47, 85-112), відповідачем поставлено позивачу м'ясні та ковбасні вироби на загальну суму 58250,31 грн.
01.04.2010р. сторонами здійснено звірку взаємних розрахунків, за наслідками якої складено акт, яким визначено, що сальдо на 01.12.2009р. на користь позивача складає 5749 грн. 72 коп. (а.с.50).
Письмовою претензією №09/268 від 09.04.2010р. (а.с. 14), позивач заявив вимогу про поставку товару на залишок здійсненої попередньої оплати в сумі 5749,69 грн. або повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару протягом 3 днів з моменту отримання претензії.
Факт направлення претензії відповідачеві підтверджено наявними у матеріалах справи фіскальним чеком від 09.04.2010 та випискою з книги вихідної кореспонденції (а.с. 73).
Втім, відповіді на претензію відповідач не надав, товар не поставив та грошові кошти у розмірі 5749 грн. 69 коп. позивачеві не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 5749,69 грн. суми попередньої оплати та 48, 67 грн. 3% річних, в редакції заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 118), яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач звертався до відповідача з вимогою поставити товар на залишок здійсненої попередньої оплати в сумі 5749,69 грн. або повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару протягом 3 днів з моменту отримання претензії. Втім відповідач дану вимогу залишив без задоволення.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату по договору грошові кошти в сумі 5749,69 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання за умовами договору щодо відповідної поставки товару та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу викладену позивачем в претензії від 09.04.2010р. №09/268, щодо поставки товару або повернення перерахованих коштів, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5749 грн. 69 коп. попередньої оплати за товар.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначених приписів цивільного законодавства позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3% річних на суму передплати у розмірі 5749 грн. 69 коп. за період з 20.04.2010р. по 01.08.2010р. включно в сумі 48,67 грн.
З урахуванням того, що зобов'язання відповідача з поставки обумовленої договором продукції припинилося та трансформувалося у грошове (обов'язок повернути передплату) з моменту отримання відповідачем зазначеної вище письмової претензії позивача та не поставки товару протягом 3 днів, визначених в претензії, позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, які за розрахунком позивача (а.с. 114), який перевірений судом, складають 48,67 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від цих позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Лисичанський м'ясокомбінат», вул. Артемівська, 25, м.Лисичанськ, Луганська область, ідентифікаційний код 00443192 на користь державного підприємства «Луганськвугілля», вул. Лермонтова, 1в, м. Луганськ, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська», с.Фащівка, Перевальський район, Луганська область, код 26478408 передплату в розмірі 5749 грн. 69 коп., 3 % річних у розмірі 48 грн. 67 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 87 грн. 71 коп. та 202 грн. 93 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.В.Васильченко