Справа № 461/2580/24
Провадження № 1-кп/461/413/24
01.04.2024 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141360000520 від 03.02.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141360000520 від 03.02.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
Ухвалою суду від 27.03.2024 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні; вважає, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає, кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова.
Обвинувачена та її захисник не заперечили щодо призначення судового розгляду.
Перевіривши підставність надіслання обвинувального акту відповідно до ст. 314 КПК України, заслухавши висновок прокурора та думку інших учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова, підготовлене та підлягає до судового розгляду.
Підстав для прийняття рішень передбачених п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України немає.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Крім цього, відповідно до ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Форма, зміст та порядок складання досудової доповіді про обвинуваченого визначаються законодавством.
Статтею 72-1 КПК України визначено процесуальний статус представника органу пробації, а саме відповідно до ч.1 зазначеної статті представником персоналу органу пробації є посадова особа такого органу, яка за ухвалою суду складає та подає до суду досудову доповідь. Цією ж статтею визначено коло прав та обов'язків представника органу пробації.
Враховуючи, що відповідно до ст.19 Закону України «Про пробацію» права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, а тому складання досудової доповіді слід доручити Бучанському районному відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Окрім цього, прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покликаючись на те, що строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає, разом з тим, наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились та неможливо запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданою та єдино можливою. Просить клопотання задовольнити.
Обвинувачена та її захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначили, що даний запобіжний захід є занадто суворим та до обвинуваченої слід було б застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або в іншому випадку визначити мінімальний розмір застави. Просять врахувати те, що обвинувачена не має на меті ухилятися від суду, має постійне місце проживання і реєстрації, сама виховує неповнолітню дитину. У зв'язку з цим, просили суд змінити запобіжний захід та визначити розмір застави.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
У межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
05 лютого 2024 року слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,1981,183).
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених нормами КПК.
Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.
Підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченій відсутні.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник просили застосувати обвинуваченій більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з цим, суду не надано жодних доказів стосовно наявності можливості забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
За відсутності достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, у разі зміни запобіжного заходу, інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Заслухавши сторін кримінального провадження, зважаючи на тяжкість та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, обвинувачена не має постійного місця проживання у м.Львові, не одружена, не має стійких соціальних зв'язків, не працює, раніше судима 15.11.2023 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч.1 ст.309, ч.3 ст.309 КК, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час перебування на іспитовому строку.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання обвинуваченій менш суворого запобіжного заходу.
Зважаючи на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченою у разі зміни запобіжного заходу, суд вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.
В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 обвиунвачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, із зазначенням визначеного строку, що є необхідним та достатнім для виконання нею процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178, 179, 199, 291, 314-316 КПК України, суд, -
кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - прийняти до провадження Галицького районного суду м. Львова.
Справу призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду м. Львова (м.Львів, вул. Чоловського, 2) на 01.04.2024 року о 13.25 год.
Доручити Бучанському районному відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області підготувати в строк до 19 квітня 2024 року досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ).
Роз'яснити представнику органу пробації про його права та обов'язки, визначені ст.72-1 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченій, що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», строком на 60 днів, тобто до 30.05.2024 року включно, без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання про зміну запобіжного зходу - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам та особам, яким доручено її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1