ЄУН 336/6787/23
провадження: 2-др/336/10/24
01 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Бублій Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя заяву представника позивача адвоката Загурської Аліни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2024 року розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені, за яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача суму боргу за договором поставки № 12531/05.2023 від 24.05.2023 року у розмірі 87300,00 грн. та пеню у розмірі 5261,92 грн., а також судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Представник позивача звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі про стягнення з відповідача користь позивача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
При вирішенні вказаної заяви суд керується наступним.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2024 року розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені, за яким позовні вимоги задоволено . Судом вирішено:
«Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені - задовольнити.
Розірвати договір поставки № 12531/05.2023 від 24.05.2023 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» та ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором поставки № 12531/05.2023 від 24.05.2023 року у розмірі 87300,00 грн. та пеню у розмірі 5261,92 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147,20 грн.»
Відповідно достатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття30 зазначеного Закону).
Згідно зістаттею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самомому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Установлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги між позивачем та адвокатом Загурською Аліною Валеріївною було укладено договір про надання правової допомоги 31-07/23 від 05 липня 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що, 20.02.2024 р. сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг за Договором на суму 7 000,00 грн.
Так, представником позивача надано договір про надання правової допомоги 31-07/23 від 05 липня 2023року, додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги 31-07/23, детальний опис наданих послуг із зазначенням витраченого адвокатом часу та вартості кожної із послуг.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача надав суду визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Крім того, суд зауважує, що за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості цих послуг, відсутність доказів про їх фактичну сплату для їх розподілу за результатами розгляду справи відповідно до частини восьмої статті 141 цього ж Кодексу не мають правового значення.
Так, у п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Тобто законодавець не передбачає можливості для відмови у відшкодуванні фактично наданих витрат на правову допомогу, а тому суд згідно ч.ч. 4-6 ст. 137, ч.ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України у такому разі з'ясовує наявність чи відсутність підстав для зменшення цих витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У даній справі клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до матеріалів справи не надходило, а обов'язок доведення неспівмірності витрат згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правової допомоги 31-07/23 від 05 липня 2023 року, додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги 31-07/23, детальний опис наданих послуг із зазначенням витраченого адвокатом часу та вартості кожної із послуг та розрахунок на суму 7 000 грн.
Зважаючи на те, що під час ухвалення рішення суду сторони не були присутні, то підлягає задоволенню й клопотання про поновлення строку на подання заяви представника позивача адвоката Загурської Аліни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені.
Отже, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання щодо розподілу витрат та задоволення поданої заяви.
Керуючись ст. 127, 128, 134, 137, 141, 246, 247, 258-261, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Поновити строк на подання заяви представника позивача адвоката Загурської Аліни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені.
Заяву представника позивача адвоката Загурської Аліни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» про розірвання договору, стягнення суми боргу та пені - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.
Інформація про учасників справи:
-Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,, місце реєстрації: АДРЕСА_1
-Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріховський завод сільгосптехніки», код ЄДРПОУ 44955170, юридична адреса: 70501, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Оріхів, вул. Привокзальна, буд. 4.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя П.В. Зарютін