справа № 936/225/24
Провадження № 2/936/84/2024
02.04.2024 смт. Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючого - судді Павлюк С.С.
з участю секретаря с/з Хміль В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Воловець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 до Воловецької селищної ради, третя особа Воловецька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності,
позивач та її представник звернулися в суд із позовною заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування заявленого позову покликаються на те, що батькові позивача ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і після його смерті відкрилася спадщина, яку позивач має намір оформити, оскільки є спадкоємцем першої черги за законом. В спадковому будинку разом з батьком позивача проживав її рідний брат ОСОБА_3 , який не прийнявши спадщину помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька позивач часто хворіла та вважала що спадкоємцем батька є тільки її брат ОСОБА_3 , а тому не звернулася вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Коли позивач звернулася до нотаріуса із відповідною заявою щодо оформлення спадщини, то дізналася що пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв?язку з чим нотаріусом їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, який вона пропустила через свою необізнаність.
Ухвалою суддді від 22.02.2024 провадження по справі відкрито у порядку спрощеного позовоного провадження та призначено судове засідання.
19.03.2024 позивач та її представник звернулися до суду зі збільшеними позовними вимогами про визнання права власності на житловий будинок і прибудинкові споруди, які належали батькові позивача ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 . Збільшені позовні вимоги мотивовано тим, що під час оформлення спадщини позивач з?ясувала, що відсутній оригінал чи дублікат правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Воловецьким райвиконкомом Закарпатської області на підставі рішення №126 від 28.12.1988 року на ім?я ОСОБА_3 . Брат позивача ОСОБА_3 при житті належним чином не оформив документи на право власності на домоволодіння.
В судове засідання позивач та її представник не з?явилися, через канцелярію суду представник позивача подав заяву в якій просить справу розглянути без його участі, за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги просить задоволити.
Представник відповідача Воловецької селищної ради Мукачівського району в судове засідання не з'явився, однак скерував до суду заяви про розгляд справи без участі Воловецької селищної ради Мукачівського району, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник третьої особи завідуюча Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. в судове засідання також не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа не заведена, заповітів на випадок смерті спадкодавець не залишав.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов позивача та її представника підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
За приписом ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст.13 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Згідно копії свідоцтва про право власності на домоволодіння (житловий будинок з належними господарськими спорудами), зареєстрованого Мукачівським БТІ за №334, ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.12.2023 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гукливий Воловецького району Закарпатської область.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 07.04.1952 року.
ОСОБА_4 08.06.1974 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 ( свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 20.12.2023).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 11.07.2019 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 14.02.2024 звернулись до Воловецької державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_2 /колишня адреса нерухомого майна - АДРЕСА_3 /, належного його батькові - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого він, ОСОБА_3 прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.
Однак, як вбачається із постанови державного нотаріуса Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. від 14.02.2024, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами за АДРЕСА_1 , належного його батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняв ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав, відмовлено, оскільки серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів відсутній оригінал або дублікат правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на домоволодіння на ім?я ОСОБА_3 , а також у зв?язку з тим, що спадкоємець за законом ОСОБА_1 не прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом за померлим ОСОБА_3 немає можливості, оскільки позивач ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, який передбачений ст. 1270 ЦК України.
Згідно положень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз'яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.
Позивач та її представник звернулися до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, однак їм було відмовлено в оформленні спадщини.
Позивач та її представник використали всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, однак їй в цьому відмовлено з наданням правового обґрунтування.
Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 за №7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (в редакції від 01.01.2013), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги те, що позивач є спадкоємцем за законом та має право на спадщину, яка відкрилася за померлим ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 пропущено з поважних причин, оскільки позивач хворіла, що підтверджується медичною довідкою виданою Воловецькою центральною лікарнею за №106 від 19.02.2024 та не знала вимог чинного законодавства, отже вчасно не звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, таким чином їй слід визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на житловий будинок і прибудинкові споруди, які належали ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10; 11; 16; 213; 215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася за померлим батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на житловий будинок і прибудинкові споруди, які належали ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач: Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області, місце знаходження: вул. Героїв України, №7, смт.Воловець Мукачівський район Закарпатська область;
третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місце знаходження: вул. Карпатська, 68, смт.Воловець Мукачівський район Закарпатська область.
Суддя: Павлюк С.С.