Єдиний унікальний номер 229/1366/24
Номер провадження 3/229/748/2024
23 лютого 2024 року Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, який працює (проходить службу) у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кулеметника окремого взводу снайперів, у військовому званні- солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення не притягувався,
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
22 лютого 2024 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/Б-2 № 157 від 07.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В протоколі зазначено, що в ніч з 05 на 06 лютого 2024 року, солдат ОСОБА_1 , будучи відповідальним за збереження майна підрозділу, у місці тимчасового розміщення - АДРЕСА_2 , не здійснив необхідних заходів за збереження військового майна- автомобіля марки «HMMWV» 2002 року випуску номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого вказаний автомобіль був викрадений невідомими особами (ЄОН № 625). Таким чином, солдат ОСОБА_1 своїм недбалим ставленням як військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду, допустив невиконання його підрозділом завдання командира роти військової частини НОМЕР_1 та допустив невиконання своїх посадових обов'язків, визначених в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗУ 548-ХІV від 24.03.1999 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, повідомив, що зі складеним відносно нього протоколом не згоден, оскільки він не є військовою службовою особою, тобто не є суб'єктом адміністративного правопорушення. Просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Суддя, вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до висновку, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
У зв'язку з відсутністю в КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.
Згідно статті 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Відповідно до Примітки 1 ст.172-13 КУпАП та Примітки 1 ст. 425 КК України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Виконання спеціальних доручень службового характеру, не пов'язаних зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, не дає підстав розглядати такого військовослужбовця як військову службову особу.
Відповідно до роз'яснень Національного агенства з питань запобігання корупції № 11 від 29.12.2021 року, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Згідно п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 262 від 01.10.2022 р., який міститься в матеріалах справи, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду «кулеметника 4 відділення снайперів взводу снайперів».
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК/Б № 157 від 07.02.2024 р. не долучено жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 є військовим начальником або іншим військовослужбовцем, який обіймає постійно чи тимчасово посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
У зв'язку з вищенаведеним, суддя прийшла до висновку, що солдат ОСОБА_1 не відноситься до військових службових осіб в розумінні приписів ст. 173-13 КУпАП і відповідно не є суб'єктом вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
У зв'язку з вищенаведеним, суд позбавлений можливості встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП та нормам інших законів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених законодавством України протиправних дій.
Серед ознак суті адміністративного правопорушення повинно бути посилання на конкретний чинний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Норма ст. 172-15 КУпАП є бланкетною та сама по собі не розкриває складу адміністративного правопорушення, не визначає сутності дії чи бездіяльності посадової особи, які можливо кваліфікувати як «недбале ставлення військової службової особи до військової служби».
Згідно з чинним законодавством України, кожна особа має право знати у вчиненні якого правопорушення її підозрюють, обвинувачують. Неконкретність та незрозумілість обвинувачення є порушенням пункту «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права на захист.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, наявні в матеріалах справ докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 247, 251, 283-284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.147 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. Л. Гонтар