Справа № 490/2522/24
нп 2/490/1978/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
02 квітня 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., яка діє від імені суду (ч. 1 ст. 34 ЦПК України), розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
29.03.2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить: витребувати у відповідача на його користь автомобіль ЗАЗ SENS1299, 2012 року випуску, сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля та технічну документацію на автомобіль; стягнути з відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 2802,28 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
Однак, суддею Черенковою Н.П. вже розглядалися матеріали позовної заяви з аналогічними вимогами і предметом спору, та між тими самими сторонами, а саме: 01.11.2021 року суддею Черенковою Н.П. у справі №490/9256/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
Таким чином, в межах даних правовідносин, сформовано певну позиція суду, щодо наявних обставин, які стосуються предмету позову.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу (самовідводу) судді є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб'єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об'єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені,які породжують сумніви у безсторонності суддіта оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).
ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Крім того, Євросуд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.
Підставою для відводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.
Враховуючи, що суддею Черенковою Н.П. викладено правову позицію щодо заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння (ухвалі про залишення позову без розгляду), з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді,головуючий суддя вважає необхідним, заявити собі самовідвід по справі 490/2522/24.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 258, 260ЦПК України, суддя,-
Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи № 490/2522/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова