справа № 489/1376/24 провадження №2-о/489/70/24
Іменем України
02 квітня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
присяжних Коржан Т.А., Селіванової-Зеркаль І.О.,
за участю секретаря судового засідання Єлишевої А.В.,
в присутності:
заявника ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, опікунська рада при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, про встановлення опіки та призначення опікуном недієздатної особою
встановив:
У лютому 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить: встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Федотіво Вологодської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 ; признати його опікуном недієздатного ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заявник вказав, що є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом першої групи «Б» з дитинства безстроково та потребує постійного стороннього нагляду і догляду. Через захворювання ОСОБА_2 не може самостійно пересуватися, вживати ліки, самостійно харчуватися, приймати рішення, самообслуговуватися.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.03.1999 по справі № 2-1064 ОСОБА_2 визнано недієздатним. Всі ці роки його опікуном була мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка займалася його доглядом та піклуванням. Проте останні два роки, починаючи з 2022 року ОСОБА_3 теж захворіла і погано себе почуває та їй встановлено діагноз Кардіосклероз атеросклеротичний. Аортосклероз. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса, гіпертонічна хвороба 11 ст.2 ступінь, кризовий перебіг. Ризик ІV.Ожиріння 111 ст.Хронічний некалькульований холецистит, стадія нестійної ремісії. Поліп жовчного міхура. Крім того, її похилий вік та ряд тяжких захворювань не дають їй змоги доглядати за недієздатним сином, тому мати просила допомоги у нього стосовно її лікування та опіки над старшим братом.
Крім нього та матері ОСОБА_2 рідних не має, а батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На сьогоднішній день, в результаті воєнного стану та тяжкої обстановки у м.Миколаєві, заявнику доводиться стикатись з рядом проблем, так як він не є офіційним опікуном ОСОБА_2 . Всі ці обставини змушують звернутися до суду з заявою про визнання опікуном над братом з метою забезпечення його особистих немайнових та майнових інтересів.
Крім того, згідно подання Миколаївської міської ради опікунська рада при виконавчому комітеті міської ради не заперечує проти того, щоб він був опікуном над братом ОСОБА_2 .
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.02.2024 вищевказану заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні, заявник заяву підтримав та просив задовольнити.
Заінтересована особа - орган опіки та піклування у поданій до суду заяві розгляд справи просив здійснити за відсутності його представника за наявними матеріалами.
Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, приходить до наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.03.1999 у справі № 2-1064/1999 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Федотіво Вологодської області визнано недієздатним.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.04.1993 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 та заявника ОСОБА_1 записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Таким чином, заявник є рідним братом ОСОБА_2 , якого визнано недієздатним рішенням суду від 24.03.1999.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 17.01.2023 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За цією адресою, крім заявника, зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка заявника).
Із змісту подання Миколаївської міської ради від 08.01.2024 № 162/02.02.01-22/09/14/24 вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся із заявою до опікунської ради про призначення його другим опікуном ОСОБА_2 , 1973 року народження.
Враховуючи стан здоров'я заявника та те, що він піклується про ОСОБА_2 , орган опіки та піклування запропонував кандидатуру ОСОБА_1 для призначення його другим опікуном.
Із витягу з протоколу засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради № 1 від 05.01.2024 вбачається, що опікуном ОСОБА_2 є його мати ОСОБА_3 .
Як зазначає заявник, він виявив бажання стати другим опікуном свого брата, так як через похилий вік та стан здоров'я матері ОСОБА_3 вона не в повній мірі може виконувати обов'язки опікуна, а батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтвердив свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно доданих до заяви документів стан здоров'я заявника дозволяє бути йому опікуном, до кримінальної відповідальності не притягувався та в розшуку не перебував, за місцем роботи характеризується позитивно, працює на посаді менеджера із збуту та технічних консультацій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» з 17.02.2014.
Правове обґрунтування та мотиви суду
Згідно із частиною першою статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).
Згідно частини третьої - п'ятої статті 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
У частині першій статті 67 ЦК України зазначено, що опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявив вимоги про встановлення опіки на недієздатним братом ОСОБА_2 , 1973 року народження, та просить призначити його опікуном.
Між тим, згідно матеріалів справи опіка на ОСОБА_2 вже встановлена органом опіки та піклування на підставі рішення суду від 24.03.1999 та його опікуном є мати ОСОБА_3 , яка, як встановлено судом, не зверталася до органу опіки та піклувавання чи суду із заявою про звільнення її від обов'язку опікуна, що спростовує доводи заявника про неможливість виконання нею обов'язків опікуна.
Крім того, наведеними вище положеннями статті перша статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Дійсно рішенням суду від 24.03.1999 ОСОБА_2 визнано недієздатним, але після набрання законної сили вказаним рішенням відбулися зміни в законодавстві.
Так, згідно частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII Цивільний процесуальний кодекс України викладено новій редакції.
Положеннями частини шостої статті 300 ЦПК України, які набрали чинності з 15.12.2017, передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, врегульовано частинами сьомою, восьмою статті 300 ЦПК України, якими передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що опікун чи орган опіки та піклування зверталися до суду із заявою продовження дії рішення, яким визнано ОСОБА_6 недієздатним, психічний стан якого відповідно до закону має встановлюватися висновком судово-психологічної експертизи, проведення якої відповідно до частини першої статті 298 та частини восьмої статті 300 ЦПК України є обов'язковим. Клопотання про призначення такої експертизи не заявлено і заявником в ході розгляду цієї справи, так як вважав достатнім доказом недієздатності свого брата рішення суду 1999 року та висновок МСЕК серії 10ААБ № 372614 від 14.03.2016.
Таким чином оскільки внесені зміни до ЦПК України, які набрали чинності з 15.12.2017 передбачають обмежений строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, який не може перевищувати двох років, в даному випадку заявник мав звернутися до суду із заявою про встановлення ОСОБА_6 недієздатним, заявивши клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи, від висновку якої залежить вирішення вимоги щодо опікунства та призначення опікуна, призначення якого здійснюється за подам органу опіки та піклування.
Щодо долученого до заяви подання органу опіки та піклування, згідно якого заявника рекомендовано другим опікуном, то воно не може бути достатньою підставою для задоволення заяви з урахуванням встановлених обставин.
Крім того, із витягу з протоколу засідання опікунської ради вбачається, що орган опіки та піклування не здійснював перевірку умов проживання заявника, який, як пояснив мешкає в м.Одеса, а також не здійснив перевірку неможливості виконання діючим опікуном ОСОБА_3 опікунських обов'язків.
Враховуючи наведене та оцінивши наявні у справі докази суд не вбачає підстав для задоволення вимог заяви з наведених вище мотивів.
Керуючись статтями 259, 263-265, 293, 294, 299, 300 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки та призначення опікуна над недієздатною особою.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
заінтересовані особи: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради та Опікунська рада при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Повний текст судового рішення складено 03.04.2024.
Суддя І.В. Коваленко
Присяжні Коржан Т.А.
Селіванової-Зеркаль І.О.