Справа № 487/2893/24
Провадження № 1-кс/487/2286/24
02.04.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України
29.03.2024 старший слідчий Другого СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022080030000072 від 10.05.2022 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошена у розшук, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив про його задоволення.
Захисник у судовому засіданні просив за результатами розгляду даного клопотання постановити рішення на розсуд суду.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62022080030000072 від 10.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку збройної агресії підрозділами збройних формувань РФ проти України 24.02.2022 окремі працівники Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не виконали наказ керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію для подальшого виконання службових обов'язків. Починаючи з 02.03.2022 підрозділам збройних формувань РФ було взято під повний контроль всю територію м. Херсон із відповідними державними установами, органами місцевого самоврядування, правоохоронними та контролюючими органами тощо. Окремі працівники добровільно надали згоду на співробітництво із представниками російських спеціальних служб, що діяли на тимчасово окупованій території м. Херсон та Херсонської області та надавали сприяння представникам іноземної організації у проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України. Також окремі працівники державної податковою служби погодились на пропозицію працевлаштування в незаконно створені органи держаної влади РФ на тимчасово окупованій території м. Херсон та Херсонської області, та в подальшому були призначені на посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади держави-агресора.
Так ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, наказом виконуючого обов'язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 5-о від 21.12.2020 призначена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
У подальшому 05.08.2022 наказом в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі № 54-о/вс ОСОБА_6 була звільнена із вищевказаної посади з 08.08.2022 за угодою сторін.
Зокрема ОСОБА_6 достовірно знаючи, що на території України введено режим воєнного стану, не пізніше 06.06.2022 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена), перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Херсон, діючи умисно, з метою переходу на бік ворога, надала згоду щодо переходу на сторону ворога та у подальшому добровільно вступила на службу до незаконного органу РФ, створеного на тимчасово окупованій території м. Херсон на посаду, мовою оригіналу - «начальника управления камерального контроля», яке діє у складі т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области».
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_6 , діючи умисно, від імені та в інтересах країни-агресора, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, надавала російській федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи службові обов'язків за посадою, безпосередньо сприяла представникам окупаційної адміністрації у становленні незаконно створеного підрозділу окупаційного органу влади - «управления камерального контроля», у складі т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области», забезпечила його належне функціонування, шляхом виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (організовувала роботу підрозділу у складі окупаційного органу, приймала управлінські рішення щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання в умовах окупації та надходження податків до бюджету країни-агресора тощо).
У жовтні 2022 року ОСОБА_6 , разом із іншими працівниками окупаційного органу влади, евакуювалась на лівий берег річки Дніпро та переїхали до тимчасово окупованої території Херсонської області, а саме до м. Скадовськ, де переховується від органу досудового розслідування станом на теперішній час.
16.02.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у зв'язку із неможливістю вручення, здійснено у спосіб для вручення повідомлень, із дотримання вимог ст. 278, Глав 6 та 11 КПК України.
16.02.2024 здійснено публікацію повідомлення про підозру ОСОБА_6 , разом із відповідними повістками про виклик підозрюваної (на 20.02.2024, 21.02.2024, 22.04.2024), у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7 від 25.11.2022, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ очолювала відділ оподаткування фізичних та юридичних осіб у складі «Податковій службі Херсонській області РФ», тобто виконувала адміністративно-розпорядчі функції (організовувала роботу підрозділу у складі окупаційного органу, приймала управлінські рішення щодо встановлення розміру податку для конкретного платника, установлення певних пільг, передбачених законодавством РФ тощо) та діяла в інтересах РФ; показаннями свідка ОСОБА_8 від 21.12.2022, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_9 від 07.12.2022, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_10 від 12.01.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_11 від 23.01.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ» та очолювала один із відділів; показаннями свідка ОСОБА_12 від 03.02.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ перейшла на бік ворога та працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_13 від 27.03.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ перейшла на бік ворога, працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ» та вимагала від свідка провести перереєстрацію ПрАТ «Чумак» у відповідності до законодавства РФ; показаннями свідка ОСОБА_14 від 17.03.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ перейшла на бік ворога та працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_15 від 20.03.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ перейшла на бік ворога та працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; показаннями свідка ОСОБА_16 від 17.03.2023, згідно яких ОСОБА_6 під час окупації м. Херсон збройними формуваннями РФ перейшла на бік ворога та працювала у складі окупаційного органу влади т.зв. «Податковій службі Херсонській області РФ»; протоколом огляду мессенджеру від 15.12.2023, в ході якого на платформі «Telegram» було виявлено канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 на якому виявлено відеозапис до новини « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яку було опубліковано 21.11.2023 о 08.01. Під час огляду відеозапису було виявлено ОСОБА_6 , яка добровільно перейшла до незаконно створеного окупаційного органу влади та була призначена на посаду «начальника управления камерального контроля», яке діє у складі т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области»; протоколом огляду Інтернет-ресурсів від 16.12.2023, в ході якого на офіційному веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено відомості про факт перебування підозрюваної на посаді «заместителя руководителя УФНС России по Херсонской области»; протоколом пред'явлення ОСОБА_6 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_16 від 20.06.2022. В ході проведення слідчої дії свідок впевнено впізнав ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення ОСОБА_6 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 від 20.06.2022. В ході проведення слідчої дії свідок впевнено впізнав ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення ОСОБА_6 для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 20.06.2022. В ході проведення слідчої дії свідок впевнено впізнав ОСОБА_6 ; документами, вилученими в ході огляду приміщення ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 21.11.2022 із відомостями про факт перебування ОСОБА_6 на посаді «начальника управления камерального контроля», у складі окупаційного органу влади т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области»; протоколом огляду документів від 25.11.2022 із відомостями про факт перебування ОСОБА_6 на посаді «начальника управления камерального контроля», у складі окупаційного органу влади т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области»; висновком судової трасологічної експертизи (експертизи цілого за частинами) від 27.12.2022. В ході дослідження експертом зібрано фрагменти аркушів паперу, виявлених під час огляду приміщення ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 21.11.2022 та виявлено у відновлених документах відомості про факт перебування ОСОБА_6 на посаді «начальника управления камерального контроля», у складі окупаційного органу влади т.зв. «Управления федеральной налоговой службы по Херсонской области».
Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Так прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, після повідомлення про підозру умисно ухиляється від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та переховується від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджає встановленню істини по справі. Зазначені обставини свідчать про необхідність її ізоляції, задля припинення можливості переховуватися від суду і слідства та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для підозрюваної буде саме тримання під вартою; ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема ОСОБА_6 має реальну можливість знищення приховування або спотворення документів, які підтверджують факт її належності до окупаційного органу влади, або підтверджують факт прийняття останньою будь-яких рішень в інтересах країни-агресора (службове посвідчення працівника «податкової служби РФ», документи, складені ОСОБА_6 у незаконно створеному правоохоронному органі, службові записки, рапорти тощо); ОСОБА_6 під час досудового розслідування, враховуючи попереднє знайомство, спільну роботу у складі Державної податкової служби України, шляхом вмовлянь, підкупу, погроз, іншим чином може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, маючи на меті примусити їх до відмови від надання показів, дачі завідомо неправдивих показів при наступних допитах в якості свідків, у тому числі в суді, проведенні з ними інших слідчих дій, безпідставному наданні показів на користь підозрюваної; ОСОБА_6 вчинила злочин проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, за який передбачене покарання від 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна. Усвідомлюючи тяжкість кримінального покарання, підозрювана може вдатись до вчинення інших злочинів, у тому числі проти основ національної безпеки, а також направлених на знищення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду, перебуває у розшуку, має зареєстроване місце проживання, раніше не судима.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання її винуватою, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким не можливо запобігти, застосувавши більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя доходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки прокурор у судовому засіданні в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваної на свободу.
Крім того слідчий суддя наголошує, що обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне із застосуванням такого, оскільки після затримання підозрюваної питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися слідчим суддею, судом у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Заводського
районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1