Справа №: 398/2077/21
провадження №: 2/398/69/24
Іменем України
"01" квітня 2024 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Нероди Л.М.,
за участю секретаря Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу №398/2077/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та просив стягнути з останнього моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір понесений при подачі позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.08.2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, працюючи на дачній ділянці, він помітив ОСОБА_2 , який набирав воду з крану, перебуваючи на його ділянці. Він зробив зауваження, та попросив його залишити його дачну ділянку. На кожній ділянці є окремий кран загальної водопровідної труби, дозволу на користування на своїй ділянці водою, а саме краном водопроводу він не надавав та у нього ніхто не питав. Відбувся конфлікт, спричинений діями відповідача, він зробив відповідачу зауваження. На його зауваження відповідач залишив його дачу, при цьому ображав його словесно, ображав його дружину. Все це принижувало його честь та гідність, вказує, що йому стало погано. Він вийшов за ним, між ними продовжувався спір та відповідач продовжував його лаяти. Прийшла дружина відповідача та вдарила його по обличчю. Одночасно, відповідач розпочав з ним бійку, він бив його по обличчю, а коли сусід Дрига став їх розбороняти та відповідач наніс йому відром удар по голові. Коли вони прийшли до додому з дружиною, йому стало погано, розпочалась тошнота, головокружіння, підвищився тиск. Дружина викликала швидку допомогу та його госпіталізували і одразу почати лікування. У центральній міській лікарні, він перебував з 27.08.2019 року до 06.09.2019 року. Позивач стверджує, що йому спричинено морально шкоди, яку він оцінює в сумі 10 000,00 грн, яку просить стягнути з відповідача.
Позивачка та його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 18.05.2021року, відкрито провадження по справі.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 , є інвалідом 3 групи, термін дії до 01.01.2022 року.
Відповідно до довідки, виданої Управлінням ПФУ Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, вбачається, що ОСОБА_1 , отримує пенсію по інвалідності, розмір якої складає 1769,00 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.07.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, залишені без задоволення. Рішення суду набуло законної сили 27.08.2021 року.
Відповідно до довідки, наданої КП «Центральної міської лікарні міста Олександрія» від 17.03.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 1970 року народження, лікувався в неврологічному відділенні стаціонару з 27.08.2019 року до 06.09.2019 року.
Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі ст. 81 ЦПК України, є процесуальним обов'язком позивача.
Отже, ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому тілесних ушкоджень та моральних страждань чи втрат немайнового характеру, і відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні цих позовних вимог.
Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Аналіз положень статті 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 49-51 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц (провадження №14-714цс19) зазначено, що: "виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.".
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі N 180/1735/16-ц (провадження N 61-18013сво18) зазначено, що "тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.".
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі №766/21131/18 (провадження N 61-18770св19), аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
З огляду на вищевикладене, для покладення відповідальності на заподіювача моральної шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі ст.81 ЦПК України, є процесуальним обов'язком позивача.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, і відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374-376, 381-383 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.04.2024 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ,, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА