91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.10.10 Справа № 6/119пд
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі відокремленого підрозділу “Південне управління”, м. Луганськ
до Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Луганськ
про врегулювання розбіжностей
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Каушан С.О., дов. №149 від 25.09.09; Нікуліна К.С., дов. №187 від 10.12.09.;
від відповідача - Рисістих І.А., дов. № 5-д від 11.01.2010.
В судовому засіданні 04.10.10 було оголошено перерву до 18.10.10 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Позивачем, в судовому засіданні 04.10.10 було подано заяву про продовження строку розгляду спору по справі № 6/119пд на п'ятнадцять днів. Зазначена заява судом задоволена відповідна до ст. 69 ГПК України та строк розгляду спору продовжено до 25.10.2010 включено.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про врегулювання розбіжностей за договором № 158/1 від 01.01.10 та вкладення спірних пунктів договору в редакції позивача.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву № б/н від 13.05.10, за яким останній проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника відповідача суд
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним відповідачу було направлено 2 примірника проекту договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 158/1 від 01.01.2010р.
Відповідач підписав договір з протоколом розбіжностей, про що зробив застереження у договорі, та надіслав лист № 15/42-11/171 від 01.02.2010р. на адресу позивача (вх. 117 від 02.02.2010р.).
Виходячи з того, що між сторонами виник спір щодо окремих пік нутів договору № 158/1 від 01.01.2010 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач позовні вимоги оспорив, з підстав наведених у відзиві.
Так, між сторонами виник спір щодо редакції наступних пунктів договору: 1,2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 3.7, 3.8, 3.9, 4.2, 4.3, 4.4, 4.7, 5.2, 5.3, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8, 5.9, 6.1, 6.2, 6.3, 6.5, 6.6, 7.1, 7.2, 7.3, 8.2, 10.2.
В той же час, під час розгляду справи в суді між сторонами був підписаний протокол узгодження розбіжностей, за яким узгоджено наступні пункти договору: 1.2, 2.4, 3.1, 3.2, 3.9, 4.2, 5.3, 5.4, 5.9, 6.5, 8.2. У зв'язку з чим, неузгодженими залишилася наступні пункти: 2.1, 2.2, 2.5, 2.6,3.2, 3.7, 3.8, 4.3, 4.4, 4.7, 5.2, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8,6.2, 6.3, 6.6, 7.1, 7.2, 7.3, 10.2
Між сторонами виник спір щодо редакції пунктів
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін суд прийшов до наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом складається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печаткою. Проект договору може буди запропонований любою із сторін. Сторона, яка отримала проект договору, при згоді з його умовами оформлює договір відповідно до вимог діючого законодавства і повертає один екземпляр іншій стороні. При наявності окремих заперечень за договором сторона, що отримала проект договору складає протокол розбіжностей, про що зазначає у договорі і у 20-ти денний строк направляє іншій стороні 2 екземпляри протоколу розбіжностей.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники
протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що
залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Так, при укладанні договору №158/1 від 01.01.10 на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення виникли наступні розбіжності.
Позивачем редакція п.2.1 викладена таким чином:
"2.1. Якість питної води, яка постачається «Споживачу»до точки підключення відповідає нормам ДОСТу 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю», з доповненнями Держстандарту України та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи".
В обґрунтування власних доводів позивач посилається на те, що згідно абз. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»до прав Споживачів відноситься одержання в установленому порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, але жодним нормативним документом не передбачено, що Постачальник зобов'язаний надавати відомості Споживачу про використання холодної води кожним об'єктом «Споживача»в залежності від конкретного підземного джерела водопостачання, а також щомісячно надавати Споживачу протокол властивостей, складу і показників постачаємої води.
За редакцією відповідача пункт 2.1 викладений в наступній редакції:
"2.1. Якість питної води, яка постачається «Споживачу»,повинна відповідати нормам ДОСТу 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю». Відхилення якості питної води від вимог ДОСТу 2874-82 можливо лише згідно з доповненнями Держстандарту України № _________ від __________р., та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи № __________ від _____________р. дозволяється до _________р.
У разі відсутності у «Постачальника»дозволу відповідних установ на відхилення якості питної води від вимог ДОСТу 2874-82, якість питної води повинна відповідати вимогам діючого державного стандарту. «Постачальник»щомісячно надає «Споживачу»протокол властивостей, складу і показників постачаємої води".
Відповідач вказує на те, що така редакція обумовлена необхідністю дотримання п.п. 5, 6, 14 ч. 1 ст. 6, ст.ст. 7, 9, 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»№ 2918 від 10.01.2002 р.
Суд вважає за необхідне викласти п. 2.1 в редакції позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотною умовою договору на надання житлово-комунальних послуг зокрема є визначення якості наданих послуг. Крім наведеного, відповідно до п.1 ч.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів. Виробник зобов'язаний виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил (п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Разом з цим, жодним нормативним актом не передбачений обов'язок постачальника надавати споживачам протокол властивостей, складу і показників постачаємої води.
Позивачем редакція п.2.2 викладена таким чином:
"2.2. «Постачальник»не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах «Споживача»".
Позивач зазначає, що відповідно до п. 1.6. «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»№ 190 від 27.06.2008р. (надалі Правила користування), встановлено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Згідно п. 1.3. Правил користування виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Виходячи з вищевикладеного, Споживач зобов'язаний самостійно обслуговувати та підтримувати в належному технічному стані водопровідні мережі, які перебувають у нього на балансі. Якщо водопровідні мережі Споживача знаходяться в несправному стані і до водопровідних мереж Споживача через несправність потрапляють, наприклад, стічні води, то відповідно Постачальник не може нести відповідальність за погіршення якості води в мережах Споживача.
За редакцією відповідача пункт 2.2 виключено, як такий, що не відповідає законодавству України.
Суд вважає за необхідне викласти п. 2.2 в редакції позивача, як такий що відповідає положенням діючого законодавства.
Позивачем редакція п.2.5 викладена таким чином:
"2.5. При відмові «Споживача»виділити відповідальну особу для відбору проб, відмові або зволіканні більш 30 хвилин з допуском представника «Постачальника»на територію «Споживача», або створенні перешкод у відборі проб з боку представників «Споживача», «Постачальник»виставляє «Споживачу»рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення".
Позивач зазначає, що пункт 2.5. договору в його редакції розроблений у відповідності до пункту 7.9. «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України»який регламентує:
«При відмові Підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з доступом представника Водоканалу на територію Підприємства (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб з боку представників Підприємства, Водоканал виставляє Підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення»
За редакцією відповідача пункт 2.5 викладений в наступній редакції:
"2.5. При відмові «Споживача»виділити особу відповідальну за експлуатацію об'єкту, для відбору проб, або створенні перешкод у відборі проб з боку представників «Споживача», «Постачальник» виставляє «Споживачу»по даному об'єкту рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення".
Відповідач вважає, що дотримання нормативу допуску представника позивача на об'єкти відповідача для взяття проб у 30 хвилин може бути неможливим в разі направлення Позивачем одночасно двох і більше осіб (слід зазначити, що Договором передбачено призначення лише однієї відповідальної особи з боку Споживача; Постачальник не обмежений договором у кількості осіб, що можуть бути направлені для відбору проб, що може спричинити настання відповідальності Споживача за бажанням та внаслідок умисних дій Постачальника) для відбору проб на різні об'єкти Відповідача -внаслідок віддаленості об'єктів і неможливості забезпечення своєчасного проходження процедури погодження з керівництвом нашого підприємства, що передбачена п. 7.1.3. «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України», які затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 9 від 19.01.1999 р. -«До котельні не слід допускати осіб, які не мають відношення до експлуатації котлів та обладнання котельні. У разі потреби сторонніх осіб можна допускати до котельні тільки з дозволу власника і у супроводі його представника».
Пункт 2.5 договору слід викласти в редакції позивача, оскільки вона відповідає положенням пункту 7.9. «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України»
Позивачем редакція п. 2.6 викладена наступним чином:
«2.6. Якщо рівень забруднення стічних вод не відповідає вимогам Правил приймання, «Постачальник»може вимагати від «Споживача» доведення рівня забруднення до встановлених нормативів. В разі невиконання цих заходів «Постачальник»має право відключити «Споживача»від мереж каналізації.»
За доводами позивача, вказаний пункт розроблений у відповідності до п. 2.4. Правил приймання в якому вказано, що підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення…, а також виконувати на вимогу Водоканалу до визначеного терміну попереднє очищення забруднених стічних вод на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або вивозом утворених при цьому осадів, якщо стічні води Підприємства не задовольняють вимоги місцевих Правил приймання.
Крім цього, п. 10.5. місцевих Правил передбачає, що у випадку систематичних порушень цих Правил та невиконання Підприємством заходів щодо приведення показників складу та властивостей стічних вод до вимог Правил Водоканал має право після письмового попередження відключити його від водопроводу та каналізації та розірвати договір.
Відповідачем п. 2.6 викладений за наступною редакцією:
«2.6. Якщо рівень забруднення стічних вод не відповідає вимогам Правил приймання, «Постачальник»може вимагати від «Споживача» розробки і погодження с «Постачальником»заходів по доведенню якості стоків до встановлених нормативів. При відсутності цих заходів або невиконанні їх в узгоджений час «Постачальник»має право, після письмового попередження, тимчасово відключити «Споживача»від мереж каналізації.»
Відповідач пропонує своє редакцію даного пункту до норм діючого законодавства. Відповідно до п.2.1 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України»№ 37, “Постачальник” має право, після письмового попередження, тимчасово відключити “Споживача” від мереж каналізації.
Виходячи з наведених вище доводів сторін, суд вважає за необхідне викласти. 2.6 договору в редакції позивача.
Позивачем редакція п.3.7 викладена таким чином:
"3.7.«Водопостачання «Споживача» може бути без попередження обмежено або припинено у випадках:
а) необхідності збільшення «Постачальником»подачі води до місць виникнення пожежі або виникнення небезпечної санітарно-епідеміологічної ситуації;
б) аварій на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель і споруд;
в) за несплату послуг з питного водопостачання та водовідведення;
г) у випадках, що не залежать від «Постачальника»".
Позивач зазначає, що статтею 23 Закону України «Про питну води та питне водопостачання»передбачена заборона (зупинка) подачі води споживачу у разі неоплати ним послуг з питного водопостачання і водовідведення; щодо випадків, що не залежать від «Постачальника»відносяться надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
П. 9.3.6. «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України»(надалі Правила технічної експлуатації) передбачає, що пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню у разі:
- пошкоджень, які мають катастрофічний характер, коли вода, що виливається з пошкодженого трубопроводу, розмиває дорожнє покриття, трамвайні колії, затоплює вулицю, підвали будинків тощо;
- пошкоджень, що не мають катастрофічного характеру, але викликають необхідність відключення трубопроводу з метою припинення марних втрат води. У цих випадках згідно п 9.3.8 вищевказаних Правил відключення проводиться без попереднього інформування абонентів.
За редакцією відповідача пункт 3.7 викладений в наступній редакції:
"3.7. «Постачальник»має право тимчасово припинити або обмежити водопостачання «Споживачу»без попередження у разі:
а). стихійного лиха;".
Відповідач зазначає, що п. 3.7. договору взагалі не передбачений Правилами № 190. Відповідно до ст.ст. 6, 28 Закону України «Про теплопостачання»№ 2633 від 02.06.2005 р. -державна політика в сфері теплопостачання базується на принципах заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення; п. п. 7 п. 5 ч. 2 Закону України «Про основи національної безпеки України»№ 964 від 19.06.2003 р. -одним з основних напрямків державної політики з питань національної безпеки є забезпечення енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу. Відключення Позивачем об'єктів ЛМКП «Теплокомуненерго»без попередження також не дасть змоги провести заходи з уникнення або зменшення негативних наслідків, спричинених таким відключенням. Крім того, ані ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»№ 2918 від 10.01.2002 р., ані будь-якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено можливості відключення споживачів від водопостачання без попередження.
Також, відповідно до п.п. 9.3.6. та 9.3.8. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, що затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року N 30 (зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 р. за N 231/767) (далі- Правила №30), відключення абонентів від водопостачання без попередження можливе лише в разі «пошкоджень, які мають катастрофічний характер, коли вода, що виливається з пошкодженого трубопроводу, розмиває дорожнє покриття, трамвайні колії, затоплює вулицю, підвали будинків тощо»(п. 9.3.6. Правил № 30). «В інших випадках абонентів треба сповістити напередодні відключення трубопроводів». (п. 9.3.8. Правил № 30).
З урахуванням доводів сторін та наведених положень законодавства, суд вважає за необхідне викласти п. 3.7 в такій редакції:
3.7.«Водопостачання «Споживача» може бути без попередження обмежено або припинено у випадках:
а) аварій на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель і споруд;
б) у випадках, що не залежать від «Постачальника»".
Позивачем редакція п.3.8 викладена таким чином:
"3.8. «Постачальник»має право, завчасно попередивши «Споживача», припинити йому подачу води або прийом стічних вод у разі:
а) проведення «Постачальником»ремонтних робіт з обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, до яких приєднаний «Споживач», а також виконання робіт з приєднання нових абонентів;
б) самовільного приєднання до систем водопостачання та водовідведення, які належать «Постачальнику»;
в) заяви «Споживача»про припинення користування водопроводом;
г) самовільного вмикання резервних вводів, опломбованих «Постачальником», без попередження «Постачальника», за винятком потреби гасіння пожежі;
д) відмови «Споживача»укласти договір з «Постачальником»на надання послуг з водопостачання та водовідведення, прийняти рахунок чи платіжний документ за спожиту воду, не усунення причин, що перешкоджають зніманню показань приладу обліку в строк, встановлений «Постачальником»;
є) недопущення «Споживачем»представника «Постачальника»до приладів обліку;
ж) невиконання «Споживачем»вимог «Постачальника»щодо забезпечення якісного обліку води, що споживається, та стоків, які скидаються".
В обґрунтування вказаної редакції позивач посилається на п. 9.3. Правил технічної експлуатації «Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій»зокрема п. 9.3.6., який регламентує, що пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню; та п.12.3.13., яким передбачено, що у разі виникнення аварії або підтоплення на мережі необхідно вжити термінових заходів для забезпечення відключення пошкодженої ділянки, а також мережі підвальних приміщень будинків, які перебувають під загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок; що стосується приєднання нових абонентів, то згідно з п. 4.8. Правил користування можливе за умови наявності згоди Споживача.
За редакцією відповідача пункт 3.8 викладений в наступній редакції:
"3.8. «Постачальник»має право, після письмового попередження «Споживача», тимчасово припинити йому, крім опалювального періоду, подачу води або прийом стічних вод у разі:
а). відсутності договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення;
б). несплати послуг з водопостачання та водовідведення;
в). невиконання «Споживачем»умов договору та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод".
Відповідач зазначає, що п.3.8. договору взагалі не передбачений Правилами № 190. Відповідно до п. 2.1 Правил приймання № 37 Відповідач пропонував Позивачу редакцію даного пункту.
Суд вважає за необхідне викласти п. 3.8 в наступній редакції:
"3.8. «Постачальник»має право, завчасно попередивши «Споживача», припинити йому подачу води або прийом стічних вод у разі:
а) проведення «Постачальником»ремонтних робіт з обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, до яких приєднаний «Споживач»;
б) самовільного приєднання до систем водопостачання та водовідведення, які належать «Постачальнику»;
в) заяви «Споживача»про припинення користування водопроводом;
г)відсутності договору або ухиленні від укладання або продовження (переукладення) договору;
д) несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення;
е)невиконання Підприємствами умов договору, цих Правил та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод".
Так, відповідно до п. 9.3. Правил технічної експлуатації «Поточний і капітальний ремонти. Ліквідація аварій»зазначено, що пошкоджені трубопроводи підлягають негайному відключенню. Також п.12.3.13. передбачено, що у разі виникнення аварії або підтоплення на мережі необхідно вжити термінових заходів для забезпечення відключення пошкодженої ділянки, а також мережі підвальних приміщень будинків, які перебувають під загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок. В той же час, відповідно до п. 4.2. Правил користування, встановлена заборона будь-якого самовільного приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення. Також п. 2.1 Правил 190 передбачені певні випадки припинення подачі води та прийняття стоків.
Позивачем редакція п.4.3 викладена таким чином:
"4.3. «Споживач»скидає стічні води в каналізаційну систему «Постачальника»через окремий випуск з обладнаним контрольним колодязем, зазначеним на схемі (генплані), яка є невід'ємною частиною Додатку 1 до цього договору".
Позивач вказує, що зазначений пункт розроблено відповідно до п. 1.9. «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», який регламентує «кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства…».
За редакцією відповідача пункт 4.3 викладений в наступній редакції:
"4.3. ««Споживач»скидає стічні води в каналізаційну систему «Постачальника»через окремий випуск з обладнаним контрольним колодязем, першим від будинку"".
В обґрунтування вказаної редакції, відповідач також посилається на п. 1.9. Правил № 190.
Суд вважає за необхідне викласти п. 4.3 договору в редакції відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.9 Правил межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує
виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.
В той же час, сторонами не був узгоджений додатком №1 до договору «Паспорт водного господарства»та позивачем, як ініціатором укладення відповідного договору не було зазначено в ньому будь-яких схем.
Позивачем редакція п.4.4 викладена таким чином:
"4.4. Випуски стічних вод в мережі «Постачальника»повинні бути обладнані запірними пристроями, при їх відсутності «Споживач»повинен встановити такі пристрої в термін, погоджений з «Постачальником»".
На думку позивача, вказаний пункт викладений відповідно до п. 4.9. Правил 190, який регламентує, що «каналізаційні випуски стічних вод до міської мережі водовідведення повинні бути обладнані запломбованими запірними пристроями. У разі їх відсутності споживач в узгоджені з виробником строки зобов'язаний виконати роботи з обладнання випусків пристроями, що дозволяють припинити приймання стічних вод у міську мережу водовідведення та здійснювати відбір проб».
За редакцією відповідача пункт 4.4 виключений.
З урахуванням наведених вище норм законодавства, суд вважає за необхідне викласти п. 4.4 в редакції позивача.
Позивачем редакція п.4.7 викладена таким чином:
"4.7. «Постачальник»має право, завчасно попередивши «Споживача», відключити його каналізаційну мережу від каналізаційної мережі «Постачальника»у випадках, передбачених п. 3.8. даного договору, а також у випадках, передбачених діючими актами законодавства, які регулюють даний вид правовідносин сторін".
Позивач зазначає, що п. 4.7. розроблений у відповідності до п. 2.1 Правил приймання який регламентує, що Водоканал має право завчасно попередивши абонента , відключити його каналізаційну мережу від каналізаційної мережі Постачальника невиконання умов договору, а саме в даному випадку п. 3.8 договору, який розроблений у відповідності до діючих нормативних актів (см. п. 3.8).
За редакцією відповідача пункт 4.7 викладений в наступній редакції:
"4.7. «Постачальник»має право, завчасно письмово попередивши «Споживача», відключити його каналізаційну мережу від каналізаційної мережі «Постачальника»у випадках:
а) відсутності договору;
б) несплати послуг водовідведення".
Відповідач також посилається на вказаний пункт Правил 190.
Виходячи з доводів сторін та редакції п. 3.8 договору викладеної судом вище, суд вважає за необхідне викласти п. 4.7 договору в редакції позивача.
Позивачем п. 5.2 договору викладений таким чином:
«5.2. Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача»визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої «Споживачу»з мереж водопостачання. При наявності у «Споживача»власних джерел водопостачання, а також, якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, «Споживач»зобов'язаний у термін, погоджений з «Постачальником», встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) «Споживача»на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора.»
В обґрунтування вказаної редакції, позивач зазначає, що вказаний пункт розроблений у відповідності до п. 3.14, п. 5.29 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», які регламентують облік стічних вод.
Відповідачем п. 5.2 договору викладений у наступній редакції:
«5.2. Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача», визначається за показниками приладів обліку стоків, а при їх відсутності -кількістю стічних вод з розрахунку 30 відсотків від показників приладів обліку спожитої води, за виключенням стоків, які надходять від власних потреб підприємства (адмінбудинків, виробничих цехів та ін.) У разі відсутності приладів обліку спожитої води з причин, незалежних від «Споживача», кількість стічних вод приймається по середньодобовим обсягам стоків за два попередні місяці.
Відповідач зазначає, що вказаний пункт в редакції позивача не обґрунтований нормативно та суперечить ст.ст. 29, 180 Господарського кодексу України та іншим нормам цивільного та господарського права, що регулюють порядок визначення вартості договору. Також він зазначає, що власна редакція даного пункту Договору обумовлена умовами п. 5.30. Правил № 190 -«У разі, коли питна вода входить до складу продукції підприємства і згодом не потрапляє до комунальної каналізації, оплата за скидання стоків визначається за різницею об'єму води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і об'єму води, що увійшла до складу продукції».
Згідно п.5.30 Правил, у разі коли питна вода входить до складу продукції
споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції.
Крім цього, відповідачем до суду надане доповнення до відзиву саме щодо обґрунтування вказаного пункту, за яким відповідач також додає розрахунок фактичного обсягу стоків по котельнях за 2010 рік, ден кількість стічним вод не перевищує 10 відсотків спожитої води зі всіх джерел.
Виходячи з наведених вище обґрунтувань суд вважає за необхідні викласти п. 5.2 в редакції відповідача.
Разом з цим, в рамках справи № 7/200пд за участю цих це сторін про розгляд розбіжностей, зазначений пункт з урахуванням постанови Луганського апеляційного господарського суду Луганської області був прийнятий саме у вказаній редакції і на момент розгляду даної справи у правовідносинах сторін нічого не змінилось. Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 35 ГПК України додаткові докази в даному випадку не потребуються.
Позивачем редакція п. 5.5 викладена таким чином:
"5.5. «Споживач»повинен виконувати рекомендації «Постачальника», спрямовані на поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах. У разі відмови «Споживача»виконати ці рекомендації, водоспоживання та скидання стоків вважається без обліковим, при цьому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно з п. 3.3. Правил користування ".
В обґрунтування вказаної редакції, позивач посилається на п.5.19 Правил190, яким встановлене, що «у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра». Відповідно, якщо Відповідач відмовиться виконати рекомендації Позивача щодо поліпшення обліку об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах, облік водоспоживання та водовідведення буде неможливим, тому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод будуть визначатися згідно з п. 3.3. Правил користування, тобто по пропускній спроможності труби.
За доводами відповідача вказаний пункт слід виключити, як такий, що не відповідає законодавству.
Суд вважає за необхідне виключити п. 5.5 з тексту договору, як такий, що не відповідає п. 5.19 Правил 190.
Позивачем редакція п. 5.6 викладена таким чином:
"5.6. «Споживач»відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових (стрілок, скла, циферблату, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб зі з'єднуючими частинами водолічильника тощо), псування від морозу або гарячої води, «Споживач»зобов'язаний встановити новий водолічильник. При цьому водовикористання «Споживача»вважається без обліковим і розраховується згідно з п. 3.3. Правил користування".
Пункт 5.6. у редакції позивача розроблений у відповідності до п. 5.18 Правил користування яким передбачено наступне: «Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування…. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п. 3.3., п. 3.4. цих Правил». Пропонована редакція відповідача уявляє собою набір різних пунктів Правил.
В обґрунтування вказаної редакції позивач посилається на п. 5.18 Правил 190.
За редакцією відповідача пункт 5.6 викладений в наступній редакції:
"5.6. «Споживач»відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. Якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. При встановленні водолічильника понад місячний термін, водовикористання «Споживача»вважається безобліковим і розраховується згідно з п. 3.3. Правил користування, але не більше як за один місяць".
Відповідач в обґрунтування власної редакції також посилається на п. 5.18, п. 5.24 Правил № 190.
Відповідно до п. 5.18 Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів
обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин
або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
В даному випадку, редакція п. 5.6 запропонована позивача повністю співпадає з наведеними нормами законодавства.
Виходячи з наведеного, п. 5.6 договору слід викласти в редакції позивача.
Позивачем редакція п. 5.7 викладена таким чином:
"5.7. У випадку закінчення терміну дії державної перевірки приладу обліку, або якщо об'єм використання води у «Споживача»значно знизився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, «Споживач»зобов'язаний у місячний термін за свій рахунок здійснити перевірку приладу обліку або переобладнати водомірний вузол відповідно до умов «Постачальника». Якщо в зазначений термін умови «Постачальника»не будуть виконані, водокористування «Споживача»вважається безобліковим і розрахунок за спожиту воду здійснюється по пропускній спроможності труби введення, з дня виписки останнього рахунку до дня виконання умов «Постачальника». Перевірка водолічильників об'єктів теплозабезпечення здійснюється у літній час, до початку опалювального періоду.".
Позивач обґрунтовує наведену редакцію посиланням на п. 5.19 Правил 190, яким вказано, що у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра.»
За редакцією відповідача пункт 5.7 викладений в наступній редакції:
"5.7. У випадку закінчення терміну дії державної повірки приладу обліку, «Споживач»зобов'язаний у місячний термін (літній час, до початку опалювального періоду) за свій рахунок здійснити його повірку. Якщо тривалість повірки подовжується понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3. Правил (за пропускною спроможністю труби вводу) до дня установки повіреного засобу обліку. Якщо об'єм використання води у «Споживача»значно знизився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, «Споживач»відповідно до вимог «Постачальника»та наданого «Споживачеві»розрахунку, у зазначений «Постачальником»термін (літній час, до початку опалювального періоду) здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра".
В обґрунтування вказаної редакції відповідач посилається на те, що деякі з лічильників води, розташовані на котельнях мають міжперевірочний термін, що спливає під час опалювального сезону. Залишення даного пункту договору в редакції Позивача призведе до того, що покази вищезазначених лічильників не будуть враховуватися при обліку води через сплив термінів під час опалювального сезону. Запропонована редакція Відповідача підтверджується п.5.4, 5.14 Правил № 190.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, суд вважає за необхідне викласти п. 5.7 в наступній редакції:
«У випадку закінчення терміну дії державної перевірки приладу обліку, або якщо об'єм використання води у «Споживача»значно знизився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, «Споживач»зобов'язаний відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснити переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра. Перевірка водолічильників об'єктів теплозабезпечення здійснюється у літній час, до початку опалювального періоду»
Позивачем редакція п. 5.8 викладена таким чином:
"5.8. При відмові або зволіканні «Споживача»с допуском на його територію представника «Постачальника»для зняття показників приладів обліку і контролю об'ємів водоспоживання та водовідведення, розрахунок за надані «Споживачу»послуги «Постачальником»здійснюється згідно договірному об'єму споживання, у разі повторного випадку -надані «Споживачу»об'єми розраховуються згідно з п. 3.3. Правил користування".
Позивач зазначає, що даний пункт розроблений у відповідності до п.п. 7.9. Правил приймання, а також на підставі ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», де однією з істотних умов договору є «умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку». Позивач у п. 5.8. договору лише конкретизував умови доступу.
За протоколом розбіжностей, відповідачем вказаний пункт виключений з тексту договору.
Включення вказаного пункту в договір суд вважає неправомірним, у зв'язку з чим слід виключити п. 5.8 договору.
Позивачем редакція п. 6.2 викладена таким чином:
"6.2. «Споживач»оплачує за надані послуги авансовим платежем у розмірі 60% від суми нарахування за поточний місяць у строк до 15 числа поточного розрахункового місяця. Остаточний розрахунок «Споживач»здійснює на підставі наданих «Постачальником»рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання".
Позивач зазначає, що пункт 6.2 розроблений у відповідності до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»№ 630 від 21.07.2005р. система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем, що і було зроблено у п. 6.2. договору в редакції Позивача.
За редакцією відповідача пункт 6.2 викладений в наступній редакції:
"6.2. «Споживач»остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше «Споживач»робить відповідно до тарифів на підставі наданих «Постачальником»рахунків чи інших платіжних документів у триденний термін з дня їх отримання ".
Відповідач зазначає, що п. 6.2. в його редакції не суперечить вимогам діючого законодавства України. Відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 207, 627 Цивільного кодексу України сторони укладають договір на засадах погодженості його умов, розумності та справедливості. Жодним з нормативно-правових актів не передбачено норми, якою пріоритет надається одній зі сторін по договору всупереч інтересам
Виходячи з наведених обставин, су вважає за можливе викласти п. 6.2 договору в редакції відповідача, оскільки вона не суперечить діючому законодавству, а позивачем не доведено правомірність власної редакції спірного пункту.
Позивачем редакція п. 6.3 викладена таким чином:
"6.3. Оплата здійснюється «Споживачем»у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок «Постачальника». У разі зміни тарифів оплата послуг «Споживачем»здійснюється за новим тарифом, згідно п. 6.1. договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до даного договору. Про всі зміни тарифів на водопостачання та водовідведення «Постачальник», згідно діючого законодавства, інформує «Споживача»через місцеві засоби масової інформації (або письмово)".
За редакцією відповідача пункт 6.3 викладений в наступній редакції:
"6.3. Оплата здійснюється «Споживачем»у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок «Постачальника». У разі зміни тарифів оплата послуг «Споживачем»здійснюється за новим тарифом після підписання додаткової угоди до даного договору.".
Відповідач зазначає, що п. 6.3. Договору в редакції Позивача прямо суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України -«правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі».
Суд вважає за необхідне викласти п.6.3 договору в редакції позивача виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 192 Господарського кодексу України передбачено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування по встановленню та регулюванню цін визначається Законом України „Про ціни та ціноутворення”, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 8 Закону України „Про ціни та ціноутворення” державне регулювання цін та тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), тому державними органами чітко встановлені порядок формування і затвердження тарифів, які не підлягають подальшому узгодженню.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Позивачем редакція п. 6.6 викладена таким чином:
"6.6. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, «Споживач»зобов'язаний у триденний термін з дня отримання відповідних документів, направити до «Постачальника»повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах «Постачальника», вважаються прийнятими «Споживачем»до виконання та подальшому заперечуванню підлягають у судовому порядку. Крім того, незалежно від наявності чи відсутності заперечень по виставленим «Постачальником»рахункам, «Споживач»зобов'язаний щоквартально проводити звіряння розрахунків з «Постачальником»з підписанням відповідного акту ".
Позивач зазначає, що вся інформація яка необхідна для проведення звірки є комп'ютеризованою та знаходиться за місцем розташування Постачальника; окрім того, це є нормальною практикою всіх підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, жодне з них до свого Споживача не виїжджає для проведення звірки.
За редакцією відповідача пункт 6.6 викладений в наступній редакції:
"6.6. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, «Споживач»зобов'язаний у десятиденний термін з дня отримання відповідних документів, направити до «Постачальника»повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах «Постачальника», вважаються прийнятими «Споживачем»до виконання та подальшому заперечуванню підлягають у судовому порядку. Крім того, незалежно від наявності чи відсутності заперечень по виставленим «Постачальником»рахункам, Сторони зобов'язані раз на квартал провести звірки розрахунків та підписання відповідного акта".
Редакція п. 6.6., запропонована Відповідачем не суперечить положенням діючого законодавства України.
Виходячи з доводів сторін, суд вважає за доцільне викласти п. 6.6 в наступній редакції:
«6.6. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, «Споживач»зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня отримання відповідних документів, направити до «Постачальника»повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах «Постачальника», вважаються прийнятими «Споживачем»до виконання та подальшому заперечуванню підлягають у судовому порядку. Крім того, незалежно від наявності чи відсутності заперечень по виставленим «Постачальником»рахункам, Сторони зобов'язані раз на квартал провести звірки розрахунків та підписання відповідного акта".
Позивачем редакція п. 7.1 викладена таким чином:
"7.1. «Постачальник»має право:
- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі «Споживачем», здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням «Споживача»у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством і за результатами перевірок складати відповідні акти;
- тимчасово обмежувати, або припиняти водопостачання та водовідведення «Споживачу»у випадках, передбачених п.п. 3.7., 3.8., 3.9. та 4.6., 4.7. даного договору;
- на інші права, передбачені даним договором та діючим законодавством . ".
В обґрунтування вказаної редакції, позивач посилається на пов'язаність його з п.п. 3.7., 3.8., 3.9., 4.6., 4.7. договору.
За редакцією відповідача пункт 7.1 викладений в наступній редакції:
"7.1. «Постачальник»має право:
- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі «Споживачем», здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням «Споживача»у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством і за результатами перевірок складати відповідні акти обов'язково в присутності особи, відповідальної за експлуатацію об'єкту;
- після письмового попередження «Споживача», тимчасово припинити йому, крім опалювального періоду, подачу води або прийом стічних вод у разі:
а). відсутності договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення;
б). несплати послуг з водопостачання та водовідведення;
в). не виконання «Споживачем»умов договору та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод".
Зміни, запропоновані відповідачем до п. 7.1., на його думку викладені згідно п. 2.1. правил № 37.
З урахуванням розбіжностей, розглянутих судом вище, суд вважає за необхідне викласти п. 7.1 в наступній редакції.
«7.1. Постачальник»має право:
- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі «Споживачем», здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням «Споживача»у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством і за результатами перевірок складати відповідні акти в присутності працівника «Своживача".
Включення решти підпунктів не є необхідним, оскільки права щодо обмеження або припинення водопостачання та водовідведення були розглянуті при узгодження інших пунктів договору, в саме п. 3.7, 3.8, 3.9, 4.6, 4.7.
Позивачем редакція п. 7.2 викладена таким чином:
"7.2. «Постачальник»зобов'язаний:
- забезпечувати надання «Споживачу»послуг з водопостачання та водовідведення у порядку, передбаченому даним договором;
- виконувати інші обов'язки, передбачені діючим законодавством".
За редакцією відповідача пункт 7.2 викладений в наступній редакції:
"7.2. «Постачальник»зобов'язаний:
- забезпечувати надання «Споживачу»послуг з водопостачання та водовідведення у порядку, передбаченому даним договором;
- на об'єктах теплопостачання фіксувати показання встановлених приладів обліку води (на вводі, на лінії підживлення, на госппобутові потреби), складати акти:
а). на демонтаж даних приладів обліку для здачі на перевірку або заміну;
б). на допуск до експлуатації приладів обліку води (на вводі, на лінії підживлення, на госппобутові потреби) з подальшим опломбуванням;
- виконувати інші обов'язки, передбачені діючим законодавством".
Відповідачем запропоновано свою редакцію п. 7.2., (добавлено підпункти «а»та «б») на підставі п.п. 5.5, 5.10, 5.18, 5.21 Правил № 190 та виходячи з наступного.
На вимогу Міськводоканалу, на об'єктах ЛМКП «Теплокомуненерго»встановлювались засоби обліку для окремого обчислення води, що потрапляє до системи теплопостачання та води, що направляється для підживлення мереж теплопостачання.
Суд вважає за необхідне викласти п. 7.2 в редакції позивача виходячи з того, що відповідачем не доведена обґрунтованість власної редакції, а редакція спірного пункту позивача не суперечить діючому законодавству.
Позивачем редакція п. 7.3 викладена таким чином:
"7.3. «Споживач»має право на:
- забезпечення питною водою, якість якої відповідає вимогам, передбаченим п.п. 2.1. та 2.2. даного договору, кількість і режим подачі якої визначений положеннями розділу 3 даного договору;
- отримання послуг з водовідведення у порядку, визначеному положеннями розділу 4 даного договору;
- на інші права, передбачені даним договором та діючим законодавством.".
Запропонована позивачем редакція договору містить пункт 2.2., а відповідач пропонує виключити п.2.2. з договору, що не приймається Позивачем та обґрунтовується вище (пояснення до п.2.2. договору).
За редакцією відповідача пункт 7.3 викладений в наступній редакції:
"7.3. «Споживач»має право на:
- забезпечення питною водою, якість якої відповідає вимогам, передбаченим п.п. 2.1. у редакції «Споживача»згідно з протоколом розбіжностей до даного договору, кількість і режим подачі якої визначений положеннями розділу 3 з змінами внесеними редакцією «Споживача»згідно з протоколом розбіжностей до даного договору;
- отримання послуг з водовідведення у порядку, визначеному положеннями розділу 4 з змінами внесеними редакцією «Споживача»згідно з протоколом розбіжностей до даного договору;
- на інші права, передбачені даним договором та діючим законодавством".
Пункт 7.3 слід прийняти в редакції позивача, оскільки за розглядом розбіжностей пункти 2.1 і 2.2 були прийняті в редакції позивача.
Позивачем редакція п. 10.2 викладена таким чином:
"10.2. Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід'ємною частиною даного договору, крім п. 6.4.".
За редакцією відповідача пункт 10.2 викладений в наступній редакції:
"10.2. Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід'ємною частиною даного договору".
Згідно з ч.1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
Виходячи з наведеного, п. 10.2 договору слід викласти в редакції позивача.
Щодо решти розбіжностей, провадження у справі слід припинити.
За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково, витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на сторін в рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Пункт 2.1 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
«2.1 Якість питної води, яка постачається «Споживачу»до точки підключення відповідає нормам ДОСТу 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю», з доповненнями Держстандарту України та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи".
3. Пункт 2.2 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"2.2. «Постачальник»не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах «Споживача»".
4. Пункт 2.5 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"2.5. При відмові «Споживача»виділити особу відповідальну за експлуатацію об'єкту, для відбору проб, або створенні перешкод у відборі проб з боку представників «Споживача», «Постачальник» виставляє «Споживачу»по даному об'єкту рахунок за понаднормативний
скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення".
5. Пункт 2.6. прийняти в редакції позивача за текстом:
«2.6. Якщо рівень забруднення стічних вод не відповідає вимогам Правил приймання, «Постачальник»може вимагати від «Споживача» доведення рівня забруднення до встановлених нормативів. В разі невиконання цих заходів «Постачальник»має право відключити «Споживача»від мереж каналізації.»
6. Пункт 3.7 прийняти в наступній редакції та викласти за текстом:
"3.7.Водопостачання «Споживача» може бути без попередження обмежено або припинено у випадках:
а) аварій на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації, а також інженерних комунікаціях будівель і споруд;
б) у випадках, що не залежать від «Постачальника»".
7. Пункт 3.8 прийняти в наступній редакції та викласти за текстом:
"3.8. «Постачальник»має право, завчасно попередивши «Споживача», припинити йому подачу води або прийом стічних вод у разі:
а) проведення «Постачальником»ремонтних робіт з обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, до яких приєднаний «Споживач»;
б) самовільного приєднання до систем водопостачання та водовідведення, які належать «Постачальнику»;
в) заяви «Споживача»про припинення користування водопроводом;
г)відсутності договору або ухиленні від укладання або продовження (переукладення) договору;
д) несплати або несвоєчасної оплати послуг водовідведення;
е)невиконання Підприємствами умов договору, цих Правил та заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод".
8. Пункт 4.3 прийняти в редакції відповідача та викласти за текстом:
"4.3. ««Споживач»скидає стічні води в каналізаційну систему «Постачальника»через окремий випуск з обладнаним контрольним колодязем, першим від будинку"".
9. Пункт 4.4 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"4.4. Випуски стічних вод в мережі «Постачальника»повинні бути обладнані запірними пристроями, при їх відсутності «Споживач»повинен встановити такі пристрої в термін, погоджений з «Постачальником»".
10. Пункт 4.7 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"4.7. «Постачальник»має право, завчасно попередивши «Споживача», відключити його каналізаційну мережу від каналізаційної мережі «Постачальника»у випадках, передбачених п. 3.8. даного договору, а також у випадках, передбачених діючими актами законодавства, які регулюють даний вид правовідносин сторін".
11. Пункт 5.2 прийняти в редакції відповідача за наступним текстом:
«5.2. Кількість стічних вод, які надходять від «Споживача», визначається за показниками приладів обліку стоків, а при їх відсутності -кількістю стічних вод з розрахунку 30 відсотків від показників приладів обліку спожитої води, за виключенням стоків, які надходять від власних потреб підприємства (адмінбудинків, виробничих цехів та ін.) У разі відсутності приладів обліку спожитої води з причин, незалежних від «Споживача», кількість стічних вод приймається по середньодобовим обсягам стоків за два попередні місяці.
12. Виключити п. 5.5 з тексту договору.
13. Пункт 5.6 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"5.6. «Споживач»відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових (стрілок, скла, циферблату, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб зі з'єднуючими частинами водолічильника тощо), псування від морозу або гарячої води, «Споживач»зобов'язаний встановити новий водолічильник. При цьому водовикористання «Споживача»вважається без обліковим і розраховується згідно з п. 3.3. Правил користування".
14. Пункт 5.7 прийняти в наступній редакції:
«5.7. У випадку закінчення терміну дії державної перевірки приладу обліку, або якщо об'єм використання води у «Споживача»значно знизився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, «Споживач»зобов'язаний відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснити переобладнання вузла обліку з встановленням засобу
обліку необхідного діаметра. Перевірка водолічильників об'єктів теплозабезпечення здійснюється у літній час, до початку опалювального періоду»
15. Виключити п. 5.8 договору.
16. Пункт 6.2 прийняти в редакції відповідача та викласти за текстом:
"6.2. «Споживач»остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше «Споживач»робить відповідно до тарифів на підставі наданих «Постачальником»рахунків чи інших платіжних документів у триденний термін з дня їх отримання ".
17. Пункт 6.3 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"6.3. Оплата здійснюється «Споживачем»у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок «Постачальника». У разі зміни тарифів оплата послуг «Споживачем»здійснюється за новим тарифом, згідно п. 6.1. договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до даного договору. Про всі зміни тарифів на водопостачання та водовідведення «Постачальник», згідно діючого законодавства, інформує «Споживача»через місцеві засоби масової інформації (або письмово)".
18. Пункт 6.6 прийняти в наступній редакції та викласти за текстом:
«6.6. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, «Споживач»зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня отримання відповідних документів, направити до «Постачальника»повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені у документах «Постачальника», вважаються прийнятими «Споживачем»до виконання та подальшому заперечуванню підлягають у судовому порядку. Крім того, незалежно від наявності чи відсутності заперечень по виставленим «Постачальником»рахункам, Сторони зобов'язані раз на квартал провести звірки розрахунків та підписання відповідного акта".
19. Пункт 7.1 прийняти в наступній редакції:
«7.1. Постачальник»має право:
- у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі «Споживачем», здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням «Споживача»у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством і за результатами перевірок складати відповідні акти в присутності працівника «Споживача»".
20. Пункт 7.2 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"7.2. «Постачальник»зобов'язаний:
- забезпечувати надання «Споживачу»послуг з водопостачання та водовідведення у порядку, передбаченому даним договором;
- виконувати інші обов'язки, передбачені діючим законодавством".
21. Пункт 7.3 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"7.3. «Споживач»має право на:
- забезпечення питною водою, якість якої відповідає вимогам, передбаченим п.п. 2.1. та 2.2. даного договору, кількість і режим подачі якої визначений положеннями розділу 3 даного договору;
- отримання послуг з водовідведення у порядку, визначеному положеннями розділу 4 даного договору;
- на інші права, передбачені даним договором та діючим законодавством.".
22. Пункт 10.2 прийняти в редакції позивача та викласти за текстом:
"10.2. Умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід'ємною частиною даного договору, крім п. 6.4.".
23. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, 23 «а», код 24047779, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, витрати по оплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
24. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.10.2010.
Суддя Т.А.Василенко