АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
15 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.
прокурора Карпука Ю.А.
скаржника ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2010 року.
Цією постановою скарга захисника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Управління СБ України в м. Києві від 19 липня 2010 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.364 КК України, залишена без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, міститься достатньо приводів і підстав, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, а постанова слідчого СВ Управління СБ України від 19 липня 2010 року про порушення кримінальної справи винесена з дотриманням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати та повернути матеріали справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що у слідчого на момент порушення
Справа № 10-1669/2010 Головуючий в 1 інстанції Квасневська Н.Д.
Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
кримінальної справи щодо нього законних приводів та підстав не було, а тому висновки суду є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, скаржника та його захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого СВ Управління СБ України від 19 липня 2010 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.364 КК України, оскільки він підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді голови Правління АБ «Енергобанк», достовірно знаючи, що станом на 26 квітня 2000 рік приміщення за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1 не є власністю АБ «Енергобанк», будучи службовою особою, однак діючи умисно в інтересах ТОВ «Базис - Інвест» - власника приміщення, уклав договір № 63-04/00 від 26 квітня 2000 року та оплатив реконструкцію приміщення за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1 не є власністю АБ «Енергобанк» на загальну суму 4 021 241 гривень, чим вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника та його захисників, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст.94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Розглядаючи скаргу суд встановив, що приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 стало безпосереднє виявлення органами досудового слідства в його діях ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, а підставами - достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вказаних злочинів.
Доводи скаржника про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів, не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2010 року, скарга захисника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Управління СБ України в м. Києві від 19 липня 2010 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.364 КК України, залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
Полтавцева Г.А. Лук'янець Л.Ф. Чорний О.М.