02 квітня 2024 рокусправа №380/3070/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299; код ЄДРПОУ 26526811) в якому просить суд:
- зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ухвалити рішення про зміну адреси, належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 86,6 м кв.,житловою площею 45, 2 м кв, з метою усунення дублювання поштових адрес об'єктів нерухомого майна;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не може реалізувати свої права, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об'єктів нерухомості ( АДРЕСА_3 ), один з яких належить позивачу на праві власності. При цьому, відповідно до пункту 52 Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690 (далі - Порядок №690), у разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
Ухвалою судді від 12 лютого 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №15523 від 28.02.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю з огляду на наступне. Порядок присвоєння адрес регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та «Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690 (далі - Порядок). Відповідно до статті 26-3 Закону адресою об'єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Відповідно до абз. 7 п. 2 Порядку реквізит адреси «номер окремої частини об'єкта» - реквізит адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна, що визначає номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом права на нерухоме майно.
Відповідно до п. 50 Порядку упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється:
у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; ' у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів державної або комунальної власності;
у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів;
у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку;
у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Відповідно до п. 51 Порядку упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
Відповідно до п. 10 Порядку у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту.
У разі коли всі окремі частини об'єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку упорядкування нумерації окремих частин об'єкта.
Відповідно до п. 52 Порядку у разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 53 Порядку упорядкування нумерації окремих частин об'єкта здійснюється органом з присвоєння адреси за поданням органу, якому належить право власності або оперативного управління зазначеним об'єктом.
У разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта упорядкування нумерації окремих частин об'єкта може здійснюватися виключно за рішенням суду (крім випадку, визначеного абзацом другим пункту 52 цього Порядку).
Таким чином, зазначаємо, що в управління відсутні правові підстави самостійно змінити нумерацію кв. АДРЕСА_2 , оскільки чинним законодавством України надано можливість органам виконавчого комітету місцевої ради у досудовому порядку змінити адресу об'єкта нерухомого майна у разі виявлення дублювання нумерації лише щодо об'єктів державної чи комунальної власності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
У постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, зазначено, що якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Таким чином, управління заперечує щодо вимоги про зобов'язання управління вчинити дії по зміні адреси, оскільки позивач не звертався до управління із судовим рішення про зміну адреси і йому не було відмовлено у такій зміні з боку відповідача.
Рішення управління державної реєстрації про неможливість самостійної геміни адреси у випадку дублювання не є протиправним, оскільки саме в Законі передбачено, що у випадку дублювання адрес, така зміна можлива лише на підставі судового рішення.
Рішення управління вчинені відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, так як органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи лбов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії.
В даному судовому спорі достатньо ухвалити судове рішення про зміну адреси, без додаткового зобов'язання управління.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивача - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 за договором дарування від 09.07.2010 року №Р-4-875.
Позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила присвоїти її домоволодінню окрему адресу у зв'язку з дублюванням адреси.
Листом від 07.09.2023 №2902-вих-109934 відповідач відмовив у впорядкуванні нумерації квартири ОСОБА_1 на підставі вимог Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690. Відповідно до пункту 53 Порядку №690 у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта упорядкування нумерації окремих частин об'єкта може здійснюватися виключно за рішенням суду (крім випадку, визначеного абзацом другим пункту 52 цього Порядку).
Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернулася з позовом до суду.
При вирішенні спору, суд керується наступним.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).
Згідно частини 1 статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Водночас, як встановлено частиною 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно частини 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (частина 1 статті 52 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Так, згідно підпункту 6) пункту б) частини 1 статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
На підставі пунктів 1-1, 2 статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об'єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).
Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.
Приписами частини 4 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Згідно з частиною 5 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини 11 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; 4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об'єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об'єкта, які є самостійними об'єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначено Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 07.07.2021 року №690 (далі Порядок №690 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пункту 50 Порядку №690 упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку, у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (пункт 50 Порядку №690).
У разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду. У разі коли всі окремі частини об'єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку, визначеному пунктом 53 цього Порядку, або в порядку, передбаченому у зв'язку із зміною, коригуванням адреси (пункт 52 Порядку №690).
Упорядкування нумерації окремих частин об'єкта здійснюється органом з присвоєння адреси за поданням органу, якому належить право власності або оперативного управління зазначеним об'єктом. У разі виявлення дублювання номерів окремих частин об'єкта упорядкування нумерації окремих частин об'єкта може здійснюватися виключно за рішенням суду (крім випадку, визначеного абзацом другим пункту 52 цього Порядку). Упорядкування нумерації окремих частин об'єкта здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (пункт 53 Порядку №690).
Матеріалами справи підтверджується, що квартира АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування №4-875 від 09.07.2010
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №357977567 від 12.12.2023 року, власником квартири вбачається, що 21.08.2023 року за реєстраційним номером 2784296046060 на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстровано права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину №3-1321, видане 21.08.2023 року, видане Четвертою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області.
Позивач у позові наголошує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є її сусідками та фактично проживають в квартирі АДРЕСА_4 .
Відповідно до довідки, яка видана ЛКП «Господар», №1072/вих. від 21.06.2023 року, в будинку АДРЕСА_3 , розташована квартира АДРЕСА_2 (парадна сходова клітка) та №7 (чорна сходова клітка).
Таким чином, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та позивачем, при тому, що квартири розташовані поряд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що по зазначених вище об'єктах нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_4 , має місце дублювання адреси об'єктів нерухомого майна.
Суд враховує, що позивач не може реалізувати свої права щодо нерухомого майна, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об'єктів нерухомості. У той же час відповідач самостійно не вправі змінити нумерацію будинків, які не є об'єктом державної чи комунальної власності, тому коригування адреси можливе на підставі рішення суду.
Таким чином, суд констатує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу листом відповідь про те, що зміна адреси будинку можлива лише на підставі рішення суду, не допустив жодної протиправної бездіяльності та не вчинив протиправних дій.
При обранні способу захисту порушеного права, суд також враховує, що у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради упорядкувати нумерацію об'єктів нерухомого майна у зв'язку із дублюванням адрес існуючих об'єктів, шляхом зміни (коригування) поштової адреси квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна