з питань залишення позову без розгляду
02 квітня 2024 рокусправа № 420/37176/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 Справу №420/37176/23 передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду (вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79000).
Справа надіслана Одеським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 28.03.2024, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №24052.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №420/37176/23 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №420/37176/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
В ході розгляд справи судом встановлено таке.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 2 статті 160 КАС України установлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Частинами 1, 2, 4 статті 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст.59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019 (далі - Положення №41), пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до Положення №41 в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з пунктом 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру є підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним діяльності індивідуально (у графі «Адвокат»).
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана за підписом адвоката Діни Глущенко.
До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 серії АЕ №1222219 від 07.09.2023, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №316//г/23 від 07.09.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3 ст. 639 Цивільного кодексу України).
В свою чергу ордер є похідним від договору про надання правової допомоги документом, оскільки видається виключно на підставі такого договору безпосередньо адвокатом, а його видання не потребує участі клієнта.
Водночас, із долученої до матеріалів позовної заяви копії договору про надання правової допомоги №316//г/23 від 07.09.2023, слідує, що така засвідчена на відповідність оригіналу підписом адвоката, однак в оригіналі договору у графі «Адвокат» відсутній підпис адвоката.
Пункт 3 вказаного договору передбачає, що договір діє з моменту його підписання сторонами до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.
На думку суду, ордер на надання правничої допомоги за відсутності належним чином укладеного договору не може бути належним доказом наявності у адвоката повноважень на надання правової допомоги клієнту.
Крім цього, суд зазначає, що відповідь на запитання чи є копія ордеру, у розумінні частини четвертої статті 59 КАС України, належним документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника сторони, Велика Палата Верховного Суду надала у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 320/5420/18 (провадження N 11-706апп19).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду Закон №5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
За висновками Великої Палати Верховного Суду порядок засвідчення копії ордеру деталізовано в рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162, відповідно до якого відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об'єднання/ адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об'єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів і прізвища, а також дати засвідчення копії.
Аналогічна правова позиція висловлена також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року по справі N 320/5420/18 (11-706апп19), Касаційним адміністративним судом Верховного суду в постанові від 26 травня 2021 року по справі №826/11795/18 (К/9901/26572/19).
Натомість як встановлено судом, долучений представником до матеріалів справи ордер поданий до суду у формі копії, яка не завірена у встановленому законом порядку, а саме на такій копії відсутній особистий підпис адвоката, а також дата засвідчення копії.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі N 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі N 914/2771/16).
Отже, суд вважає, що адвокат Глущенко Д.Л. не надала належних та достатніх доказів на підтвердження своїх процесуальних повноважень на звернення до суду з даним позовом в інтересах ОСОБА_1 .
Більше того, судом з аналізу відомостей ЄДРСР та комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що долученому до матеріалів цієї справи ордеру серії АЕ №1222219 від 07.09.2023 вже надавалася правова оцінка в ухвалах Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №420/36639/23 та від 06 лютого 2024 року у справі №420/36646/23 та ін., при цьому, як у вказаних справах, так і у цій справі, ордер серії АЕ №1222219 від 07.09.2023 адвокатом Глущенко Д.Л. видавався на представництво різних фізичних осіб на підставі різних договорів.
З даного приводу суд зауважує, що Рада адвокатів України у роз'яснені про використання бланків ордерів (рішення від 15-16 грудня 2023 року №137 оприлюднено на сайті НААУ) встановила, що використання ордеру на надання правничої (правової) допомоги, які оформлені адвокатом на бланку з однією і тією ж серією та номером ордеру, але з різним змістом, є порушенням Правил адвокатської етики. При цьому, вказала на те, що один згенерований бланк ордеру, якому присвоєна серія і номер є оригіналом і повинен існувати в єдиному примірнику.
Жодних інших документів на підтвердження повноважень адвоката Глущенко Д.Л. представляти інтереси ОСОБА_1 , в тому числі підписувати і подавати позовну заяву до суду від його імені, матеріали позову не містять.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи зазначене, суд роз'яснює позивачу його право на звернення до суду із відповідним клопотання щодо повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він вправі звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна