29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" квітня 2024 р.Справа № 924/804/23
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши заяву (вх. №05-07/35/24 від 27.03.2024) Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Д.В. про скасування судового наказу по справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" м. Київ
до боржника фізичної особи підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича м. Хмельницький
про видачу судового наказу з вимогою про стягнення 108 997,07 грн. заборгованості відповідно до договору №226589-КС-003 про надання кредиту від 13.01.2022р. та 214,72 грн. витрат по оплаті судового збору
До Господарського суду Хмельницької області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" м. Київ про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з фізичної особи підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича м. Хмельницький 108 997,07 грн. заборгованості відповідно до договору №226589-КС-003 про надання кредиту від 13.01.2022р. та 214,72 грн. витрат по оплаті судового збору.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов договору №226589-КС-003 про надання кредиту від 13.01.2022р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023р., вказану заяву розподілено судді Заярнюк І.В.
Відповідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25.07.2023р. судом видано наказ про стягнення з фізичної особи підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки,26, офіс 411, код 41084239) - 108 997,07 грн., з яких 47 960,94 грн. заборгованості по тілу кредиту, 58 969,76 грн. заборгованості по процентах, 2 066,37 грн. заборгованості за комісією відповідно до договору №226589-КС-003 про надання кредиту від 13.01.2022р. та 214,72 грн. витрат по оплаті судового збору.
Згідно зі ст. 156 ГПК України на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 22.08.2023р. та був направлений на адресу стягувача.
20.03.2024р. до суду від Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Д.В. надійшла заява про скасування судового наказу від 25.07.2023р. по справі №924/804/23.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу у справі №924/804/23, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування поданої заяви, боржник зазначає, що стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Дунаєвського Д.В. на користь ТОВ "Бізнес Позика" є безпідставним, не носить безспірний характер, що вказує на достатність підстав для його скасування.
Також, у прохальній частині вказаної заяви заявлено клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник зазначає, що ним не отримано судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2023р. у справі №924/804/23.
Про існування зазначеного судового наказу боржник дізнався 25.03.2024р. з відомостей веб-порталу судової влади України та єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи викладене, просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ від 25.07.2023р.
Згідно з частинами 1, 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2023р. судом видано наказ про стягнення з фізичної особи підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки,26, офіс 411, код 41084239) - 108 997,07 грн., з яких 47 960,94 грн. заборгованості по тілу кредиту, 58 969,76 грн. заборгованості по процентах, 2 066,37 грн. заборгованості за комісією відповідно до договору №226589-КС-003 про надання кредиту від 13.01.2022р. та 214,72 грн. витрат по оплаті судового збору.
На виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами на адресу Фізичної особи-підприємця Дунаєвського Дмитра Володимирович - АДРЕСА_2 .
При цьому, суд зазначає, що 09.08.2023р, судовий наказ повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав копію судового наказу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
З огляду на те, що копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами боржнику було надіслано за належною адресою, яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зокрема, яку боржник зазначив у заяві про скасування судового наказу.
Відповідно до частини 1 статті 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
Згідно частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
За таких обставин факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судовий наказ разом з копією заяви стягувача за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №908/3468/13).
Враховуючи наведене, судом вжито достатній обсяг заходів для належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі №924/804/23.
22.08.2023р. судовий наказ набрав законної сили та був направлений на адресу стягувача.
Згідно з ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Беручи до уваги доводи, наведені боржником у заяві про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі.
Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява (вх.№05-07/35/24 від 27.03.2024р.) про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2023р. у справі №924/804/23.
Заяву фізичній особі-підприємцю Дунаєвському Дмитру Володимировичу (вх. №05-07/35/24 від 27.03.2024р.) про скасування судового наказу повернути.
Копію заяви (вх. №05-07/35/24 від 27.03.2024р.) фізичної особи-підприємця Дунаєвського Дмитра Володимировича долучити до примірника ухвали суду, який залишається в матеріалах справи.
Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана та набрала законної сили 01.04.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 2 прим.: (рекомендованим з повід.)
1- до справи;
2 - ФОП Дунаєвському Д.В. АДРЕСА_1 (код НОМЕР_2 )
3- ТОВ "Бізнес Позика" на ел. office@bizpozyka.com; a.pekarchuk@bizpozyka.com