Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5289/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатий В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Укррадіопром" (вх.№5668 від 01.03.2024) з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект"
про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Коннектор"
учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект" до боржника у розмірі 283645,22 грн (з яких: 237790,95 грн - основний борг, 10293,87 грн - 3% річних, 35560,40 грн - інфляційне збільшення), 21472,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 20000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном АТ "Коннектор"; призначено розпорядником майна АТ "Коннектор" арбітражного керуючого Іваненка Є.В.; призначено попереднє засідання суду на 28.03.2024.
05.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор" № 72445.
01.03.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Укррадіопром" надійшла заява (вх.№5668) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ПАТ "Коннектор" в загальному розмірі 307 335,00 грн., у тому числі :
- вимоги першої черги в сумі 24 844,80 грн., а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн;
- вимоги четвертої черги в сумі 282 490,28 грн., а саме: основний борг - 230 863,38 грн., інфляційні втрати - 39 919,30 грн., 3% річних - 11 707,60 грн. Включити грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання ПАТ "Коннектор" умов договору договору на поставку електроз'єднувачів №68-292 Б від 04.02.2020.
Ухвалою суду від 06.03.2024 призначено заяву ТОВ "НВП "Укррадіопром" з грошовими вимогами до боржника (вх.№5668 від 01.03.2024) до розгляду в попередньому засіданні суду на "28" березня 2024 р. о(об) 11:00. Ухвалено заявнику - ТОВ "НВП "Укррадіопром" надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених грошових вимог (за наявності). Ухвалено розпоряднику майна та боржнику до дати проведення судового засідання: розглянути заяву ТОВ "НВП "Укррадіопром" з грошовими вимогами до боржника (вх.№5668 від 01.03.2024); письмово повідомити про результати розгляду ТОВ "НВП "Укррадіопром" та суд; надати суду докази повідомлення ТОВ "НВП "Укррадіопром" про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх.№5668 від 01.03.2024).
28.03.2024 від розпорядника майна супровідним листом, крім іншого, надійшло повідомлення (вх.№8325) про результати розгляду вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррадіопром".
Присутній у судовому засіданні 28.03.2024 розпорядник майна повідомив суд про повне визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррадіопром".
Представник ТОВ "Укррадіопром" та представник боржника у судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні 28.03.2024 оголошено перерву з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укррадіопром" (вх.№5668 від 01.03.2024) з грошовими вимогами до боржника на 28.03.2024.
Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Укррадіопром" (вх.№5668 від 01.03.2024) з грошовими вимогами до боржника , суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектронкомплект" до боржника у розмірі 283645,22 грн (з яких: 237790,95 грн - основний борг, 10293,87 грн - 3% річних, 35560,40 грн - інфляційне збільшення), 21472,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 20000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном АТ "Коннектор"; призначено розпорядником майна АТ "Коннектор" арбітражного керуючого Іваненка Є.В.; призначено попереднє засідання суду на 28.03.2024.
05.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коннектор" № 72445.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до Господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
01.03.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Укррадіопром" надійшла заява (вх.№5668) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ПАТ "Коннектор" в загальному розмірі 307 335,00 грн., у тому числі :
- вимоги першої черги в сумі 24 844,80 грн., а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн;
- вимоги четвертої черги в сумі 282 490,28 грн., а саме: основний борг - 230 863,38 грн., інфляційні втрати - 39 919,30 грн., 3% річних - 11 707,60 грн. Включити грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.
Так, судом встановлено, що 04 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством «КОННЕКТОР» (код ЄДРПОУ 14312275) (надалі по тексту - «Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРРАДІОПРОМ» (код ЄДРПОУ 39891990) (надалі по тексту - «Покупець») було укладено договір на поставку електроз'єднувачів № 68-292 Б (надалі по тексту - Договір).
У відповідності до п.1.1 Договору, «Постачальник» зобов'язується виготовити і поставити, а «Покупець» оплатити і прийняти електроз'єднувачі, перераховані в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору на умовах, викладених в цьому Договорі.
Пунктом 3.2. умов Договору передбачено, що поставка готових і оплачених електроз'єднувачів здійснюється «Постачальником» з урахуванням циклу виготовлення, але не може перевищувати 30 днів з моменту надходження за них коштів на розрахунковий рахунок «Постачальника». Поставка електроз'єднувачів на суму Договору може здійснюватися партіями в розмірі отриманої попередньої оплати.
«Покупцем» на виконання п. 3.2. умов Договору було здійснено попередню оплату послуг «Постачальника» в розмірі 230 863 (двісті тридцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 83 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 25 січня 2022 року.
07 листопада 2023 року на адресу АТ «КОННЕКТОР» було направлено Претензію в порядку ст. 222 ГК України, яку повернуто відправнику як не отриману.
Пунктом 3.3. умов Договору передбачено, що у разі затримки поставки понад три місяці «Покупець» має право вимагати повернення сплачених грошових коштів.
Таким чином, заборгованість за договором поставки №68-292 Б на день звернення з заявою ТОВ "НВП "Укррадіопром" з грошовими вимогами до АТ "Електромашина" становить 230 863,38 грн.
Відповідно до вищенаведеного в матеріалах справи не містяться докази погашення заборгованості АТ "Електромашина" перед ТОВ "НВП "Укррадіопром" за договором поставки №68-292 Б.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржником - АТ "Електромашина" не надано суду належних та допустимих доказів спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження погашення боргу.
Щодо заявлених ТОВ "НВП "Укррадіопром" до стягнення з боржника 3% річних у сумі 11 707,60 грн. та індексу інфляції у сумі 39 919,30 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, проценти, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягнення пені.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до ст. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць, щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Отже, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
В Постанові Верховного суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року по справі № 905/21/19, суд прийшов до висновку, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).
Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків касаційного суду у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженого наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної у цих нормативних актах.
Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність боргового зобов'язання, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду (у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Враховуючи дане нормативне обгрунтування та позицію Верховного Суду України, вимоги «Покупця» що виникають з положень ст. 625 ЦК України є такими, що пред'явлені «Постачальнику» обгрунтовано та своєчасно.
Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 11 707,60 грн. та індексу інфляції за у сумі 39 919,30 грн , суд встановив, що такі нарахування здійснено вірно.
Щодо судових витрат у розмірі 4 844,80 грн. за подання до господарського суду заяви з кредиторськими вимогами, та витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. суд зазначає наступне.
Дана заява з грошовими вимогами надійшла до суду у електронній формі, через систему “Електронний Суд”.
Відповідно до правил сплати судового збору, за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, пункт 2.10, збір становить - 2 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу: 6056.00 грн.
У той же час, підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147а^Ш від 26.05.2021 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину 3 такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
У Постанові ВП ВС від 16.11.2022 № 916/228/22 зроблено висновок про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, що прямо передбачено в ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Таким чином, враховуючи вищезазначене, при подані відповідної заяви з грошовими вимогами судовий збір повинен бути сплачений у розмірі - 4844,80 грн. (6056.00 грн. * 0,8).
Крім того, між ТОВ «НВП «УКРРАДІОПРОМ» та адвокатом Волторністом Сергієм Івановичем було укладено договір про надання правничої допомоги №280224 від 28.02.2024 року.
Разом з тим, порядок та критерії визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл викладені у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
В п. 2.1. Сторони погодили, що гонорар адвоката складає 20 000,00 гривень за представництво інтересів клієнта у справі № 922/5289/23, що передбачає собою складання документів, участь у судових засіданнях, участь у комітеті кредиторів, аналіз документів, консультації і інші правові послуги.
Тобто, за умовами договору про надання правничої допомоги Клієнт та адвокат визначили фіксовану оплату за виконання предмету договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ТОВ "НВП "Укррадіопром" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 5668 від 01.03.2024) задовольнити ; визнати грошові вимоги ТОВ "НВП "Укррадіопром" до боржника в розмірі 307 335,08 грн, з яких: 230 863,38 грн - основний борг, 11 707,60 грн - 3% річних, 39 919,30 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 20 000,00 грн - витрати на правничу допомогу, 4 844,80 грн - витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Задовольнити заяву ТОВ "НВП "Укррадіопром" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 5668 від 01.03.2024).
Визнати грошові вимоги ТОВ "НВП "Укррадіопром" до боржника в розмірі 307335,08 грн, з яких: 230 863,38 грн - основний борг, 11 707,60 грн - 3% річних, 39919,30 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 20 000,00 грн - витрати на правничу допомогу, 4 844,80 грн - витрати зі сплати судового збору.
Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, ТОВ "НВП " Укррадіопром".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки передбачені ст.256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 02 квітня 2024 року.
Суддя Усатий В.О.