65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"01" квітня 2024 р.м. Одеса № 916/1319/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №1353/24 від 27.03.2024),
за позовом: Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великомихайлівської селищної ради Одеської області
до відповідача: фізичної особи-підприємця Годяк Алли Володимирівни
про стягнення 56 740,35 грн.
Роздільнянська окружна прокуратура звернулась до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Великомихайлівської селищної ради Одеської області до фізичної особи-підприємця Годяк Алли Володимирівни про стягнення шкоди, заподіяної злочином в сумі 56 740,35 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У поданій до суду позовній заяві прокурор зазначає, що оскільки предметом даного позову є стягнення із відповідача шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, позивач в силу п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору у силу закону. При цьому, докази сплати судового збору прокурором суду надані не були.
Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Дещо інший механізм визначено ст. 53 ГПК України стосовно звернення з позовом прокурора. Так, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п'ята статті 56 ЦПК України).
Разом із цим загальна норма ч. 1 ст. 55 України передбачає, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 по справі №923/199/21 дійшла висновку, що за змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат.
Враховуючи викладене вище, господарський суд зазначає, що оскільки за даною позовною заявою Роздільнянська окружна прокуратура не виступає позивачем, підстави для звільнення прокурора від сплати судового збору із урахуванням приписів п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на відсутність доказів визнання Великомихайлівської селищної ради Одеської області потерпілою особою у межах кримінального провадження.
Статтею 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 встановлено, що у 2024р. прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Отже, за пред'явлення даного позову, який містить одну позовну вимогу майнового характеру, прокурор мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідач не зобов'язана реєструвати електронний кабінет, а, отже, на її адресу копія позовної заяви з додатками мала бути направлена засобами поштового зв'язку.
На підтвердження виконання процесуального обов'язку з надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із усіма додатками прокурором було надано суду опис вкладення, з якого вбачається, що відповідачу було направлено лише додатки до позовної заяви, що не відповідає вимогам ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви прокурора вимогам процесуального законодавства, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити прокурору 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд звертає увагу прокурора, що у випадку не усунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 42, 163, 164, 174, 234 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великомихайлівської селищної ради Одеської області до фізичної особи-підприємця Годяк Алли Володимирівни про стягнення 56 740,35 грн. - залишити без руху.
2. Встановити прокурору 10-денний строк з дня вручення даної ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви .
Ухвала набрала законної сили 01.04.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна