65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредитора
"28" березня 2024 р. Справа № 916/5644/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф., за участю секретаря судового засідання Борисовій Н.В., розглянувши матеріали справи № 916/5644/23 за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
За участю представників:
від боржника - не з'явився
керуючий реструктуризацією - Соловей Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2024р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації, керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Соловей Юрія Анатолійовича.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене 25.01.2024 за № 72364.
26.02.2024р. до суду надійшла заява АТ "Акцент-Банк" з грошовими вимогами до боржника у сумі 289 575,22 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 р. прийнято заяву про визнання кредиторських вимог АТ "Акцент-Банк" в сумі 289 575,22 грн. та призначено до розгляду в попередньому засіданні.
До суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про розгляд кредиторських вимог АТ "Акцент-Банк" до боржника, відповідно до якого він не визнає вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.
25.01.2024 господарським судом було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 25.01.2024 за № 72364.
26.02.2024 акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 289 575,22 грн.
За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 05.04.2018 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством "Акцент-Банк" було укладено кредитний договір (внутрішньобанківський №SAMABWFC00001515004) та надано кредитну картку. На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. На підтвердження зазначеного 05.04.2018 року ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка".
У зв'язку з порушенням зобов'язання за кредитним договором боржнику станом на 25.01.2024 було нараховано заборгованість у розмірі 117 121,71 грн. яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 69 212,22 грн. та заборгованості по відсоткам у сумі 47 909,49 грн.
В подальшому ОСОБА_1 будучи клієнтом банку було оформлено додаткову послугу "Швидка готівка". Відповідно до умов даної послуги, ОСОБА_1 за допомогою сервісу "А24" 24.02.2021р. було укладено додатковий кредитний договір №ABH0CT155101614162124120 на суму 100 000,00 грн., строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50% на рік, який скріплено електронним підписом.
В зв'язку з порушенням зобов'язання за додатковим кредитним договором станом на 25.01.2024р. у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 172 453,51 грн. яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 90 811,23 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 81 642,28 грн.
Посилаючись на наведені обставини АТ "Акцент-Банк" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 289 575,22 грн. основного боргу та 6 056,00 грн. судових витрат.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Акцент-Банк" до суду не надано.
Судом встановлено, що керуючий реструктуризацією Соловей Ю.А. заперечує проти визнання вимог АТ "Акцент-Банк" посилаючись на порушення п. 1 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України а саме, відсутності відмітки у заяві кредитора про наявність або відсутність електронного кабінету та відсутності коду РНОКПП у адвокату яким підписано заяву про визнання кредиторських вимог, що також унеможливлює перевірку наявності електронного кабінету у представника кредитора.
Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Враховуючи вищевикладене суд під час прийняття заяви про визнання кредиторських вимог зобов'язаний перевірити відповідність заяви до вимог чинного законодавства та в зв'язку з відсутність підстав для залишення заяви без руху або повернення зобов'язаний прийняти її та призначити до розгляду в попередньому засіданні.
Під час прийняття заяви про визнання кредиторських вимог АТ "Акцент-Банк" в сумі 289 575,22 грн. судом було здійснено перевірку наявності електронного кабінету у АТ "Акцент-Банк" та відповідно до електронного суду та бази Комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" кредитор був зареєстрований в системі електронний суд.
В зв'язку з відсутністю підстав для залишення заяви без руху або повернення, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 р. було прийнято заяву про визнання кредиторських вимог АТ "Акцент-Банк" в сумі 289 575,22 грн. та призначено до розгляду в попередньому засіданні.
Таким чином твердження керуючого реструктуризацією в повідомленні про результати розгляду заяви про грошові вимоги АТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 щодо невизнання вимог є безпіставними.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначені договори та інші правочини.
Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 в сумі 289 575,22 грн. перед АТ "Акцент-Банк" підтверджується доказами, доданими до заяви про визнання грошових вимог, а саме: анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.04.2018р., паспортом споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" від 05.04.2018р., паспортом споживчого кредиту "Швидка готівка" від 24.025.2021р., заявою клієнта №АВН0СТ155101614162124120 від 24.02.2021р. та банківськими виписками.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази суд вважає вимоги акціонерного товариства "Акцент-Банк" до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 289 575,22 грн.
Керуючись ст.ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати вимоги акціонерне товариство "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 в сумі 289 575,22 грн. та 6 056,00 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України та ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2024 р.
Суддя С.Ф. Гут