79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
25.03.2024 Справа № 914/3258/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, при секретарі Марті Пришляк у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Пахолка Юрія Ігоровича , м. Львів,
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 221 837,29 грн,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до Фізичної особи - підприємця Пахолка Юрія Ігоровича про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 221 837,29 грн.
Ухвалою від 06.11.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження буз виклику сторін.
20.11.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Пахолка Юрія Ігоровича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.01.2024 судом задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про витребування доказів та витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю.
Враховуючи необхідність заслухати усні пояснення сторін по суті спору, суд ухвалою від 22.02.2024 призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2024 о 14:15 год.
В судовому засіданні 04.03.2024 позивач забезпечив явку представника в режимі відеоконференції, відповідач не з'явився. Судове засідання відкладено на 25.03.2024.
Позивач забезпечив участь представника 25.03.2024 в режимі відеоконференції, відповідач не з'явився.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд 25.03.2024 проголосив вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач обґрунтовує позовні порушенням відповідачем умов договору про надання кредиту №230601-КС-001 від 14.02.2022 у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 221 837,29 грн.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив позовні вимоги, зокрема зазначив, що позивачем не надано доказів укладення між ним та боржником електронного договору про надання кредиту. З поданого позову не вбачається виникнення права грошової вимоги. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, відповідач вважає, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.
14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та Фізичною особою - підприємцем Пахолком Юрієм Ігоровичем (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 230601-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 14.02.2022 направлено Фізичній особі - підприємцю Пахолку Юрію Ігоровичу , пропозицію (оферту) укласти Договір № 230601-КС-001 про надання кредиту.
14.02.2022 Фізична особа - підприємець Пахолок Юрій Ігорович , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 230601-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено Фізичній особі - підприємцю Пахолку Юрію Ігоровичу , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9004, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Сторонами відповідно до умов Договору кредиту погоджено, що Кредит надається строком на 16 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,88369291 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів або платіжним дорученням.
Також приналежність відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 , на яку перераховувались кредитні кошти підтверджується скріншотом з онлайн банку АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» банківська картка № НОМЕР_2 належить відповідачу.
30.09.2022 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та Фізичною особою - підприємцем Пахолком Юрієм Ігоровичем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №230601-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 230601-КС-001 на загальну суму 21 725,00 грн.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначена на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір з допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За умовами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
За змістом статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина 3).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому ектронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватись безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу знайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина 5).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно -телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначенимцим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторіну якій мають міститися зразки Відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію":
- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно - комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Надані позивачем докази на підтвердження обставини укладання між сторонами електронного договору за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора, з урахуванням також наданого відповідачем скриншоту його електронного кабінету, в якому міститься файл "договір" є більш вірогідними, ніж доводи відповідача на спростування обставини укладання договору.
При цьому необхідно зауважити, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Натомість відповідач жодним чином не заперечує обставину наявності у нього власного електронного кабінету на сайті товариства, обставину надання персональних даних щодо паспорту коду, електронної пошти, а також зазначення номеру банківського рахунку для перерахування грошових коштів та іншого.
Доводи відповідача щодо неукладеності договору внаслідок неотримання оферти не заслуговують на увагу з огляду на конструкцію ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", яка визначає поняття одноразового ідентифікатора, який може бути отриманий особою лише після прийняття оферти.
Враховуючи доведення належнимидоказами обставини підписання відповідачем договору у відповідності до положень Закону України "Про електронну комерцію", з урахуванням також надання самим Відповідачем доказів направлення до його електронного кабінету кредитного договору, а також не доведення останнім вчинення з боку позивача дій, направлених на односторонню зміну умов укладеного між сторонами договору, доводи Відповідача щодо істотного порушення положень ч. 2 ст. 7 Закону України "Про електронну комерцію" не заслуговують на увагу.
Відповідач неодноразово у відзиві посилається на те, що ним не підписувались такі документи:
- анкета - заява до договору про надання банківських послуг;
- умови і правила надання банківських послуг та Тарифи;
- паспорт споживчого кредиту та Тарифи;
- умови і правила обслуговування фізичних осіб в ТОВ «Бізнес-Позика»;
- правила надання банківських послуг.
Суд звертає увагу, що всі вищенаведені документи, на які посилається Відповідач, не оформлялись при укладенні Договору №230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022, не є складовою чи додатками до даного кредитного договору, і не додавались позивачем до позовної заяви, а тому не мають жодного відношення до предмету спору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» не є банківською установою та не надає банківських послуг, отже, посилання Відповідача на порушення зі сторони Позивача вимог законодавства при укладенні Договору №230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022 безпідставними та необґрунтованими.
Згідно п. 1 Договору №230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022 (кредитного договору): «Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності, або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом».
Відповідно до п. 2.1 Правил про надання грошових коштів у кредит, кредит надається Позичальнику для придбання товарів (робіт, послуг) здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої, незабороненої законом, діяльності.
Отже, кредитні кошти були отримані не для споживчих потреб фізичної особи, а для придбання товарів та послуг або інших витрат пов'язаних із здійсненням господарської діяльності Фізичною особою-підприємцем Пахолком Юрієм Ігоровичем , а не власних потреб фізичної особи.
Позивачем не було укладено додаткову угоду з фізичною особою, цілі кредиту не змінювались, додаткова угода №1 укладена з фізичною особою - підприємцем та до неї не застосовуються правила споживчого кредитування.
Таким чином, вимоги Закону України «Про споживче кредитування» не поширюються на правовідносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем на підставі укладеного Договору № 230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022.
Позивачем додано до позовної заяви Платіжне доручення №33632 від 14.02.2022, з якого вбачається успішність перерахування коштів на рахунок Відповідача з призначенням платежу: «НОМЕР_2 ІПН НОМЕР_3 Перерах. Коштів Пахолок Ю.I. IПН НОМЕР_3 згідно кредитного дог. №230601-КС-001 від 14.02.2022 без ПДВ.», з відміткою банку «Проведено банком 14.02.2022 09:14:00».
Порядок нарахування та сплати процентів визначений пунктом 2 Кредитного договору, а також пунктами 5.1, 5.4 та 5.5 Правил передбачено, що:
- обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом;
- проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору;
- датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів за користування ним та інших платежів, передбачених умовами Договору при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця;
- у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі (що мало місце в даному випадку) погашення вимог Кредитодавця за Договором про надання кредиту здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за Кредитом та нарахованими і простроченими процентами, в другу чергу - сума кредиту та проценти за користування ним, в третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до Договору.
Відтак, виходячи із вищенаведеного, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за Кредитним договором в розмірі 152 967,29 гривень, вказана в Розрахунку та визначена в Позовній заяві в якості складової частини всієї суми заборгованості за Кредитним договором, складається із суми процентів, які нараховувались Позивачем щоденно (за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом) на неповернену суму Кредиту та виходячи із розміру фіксованої процентної ставки, визначеної в пункті 1 Договору (0,88369291% в день) починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику (14 лютого 2022 року) до закінчення терміну дії Договору, що було визначено Додатковою угодою №1 до Договору (14 квітня 2023 року), тобто, після 14 квітня 2023 року нарахування процентів за Договором Позивачем не здійснювалось, що знайшло своє відображення також і в Розрахунку.
Алгоритм нарахування процентів наступний:
а) проценти нараховуються щоденно шляхом перемноження неповернутої суми кредиту на початок відповідного дня (відображується в Розрахунку в Графі «Кредит» Розділу «Заборгованість») на процентну ставку, визначену в пункті 1 Кредитного договору (0,88369291%);
б) сплата сплачених процентів відображується в Розрахунку в Графі «Відсотки за користування кредитом» в Розділі «Надходження протягом дня» (надалі - НПД);
в) залишок заборгованості за процентами на кінець дня відображується в Розрахункув Графі «Відсотки за користування кредитом» в Розділі «Залишок заборгованості на кінець дня» (надалі - ЗЗ/КД) та становить різницю між нарахованими та сплаченими Відповідачем процентами;
г) заборгованість за нарахованими процентами на початок кожного дня розраховується шляхом визначення від'ємного значення між розмірами, визначеними як НПД та ЗЗ/КД.
Відповідачем неодноразово здійснювались платежі в рахунок погашення заборгованості за Договором №230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022.
З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що Відповідачем було здійснено 2 (два) платежі на загальну суму 21 725,00 гривень, що також підтверджується наступними доказами:
- Інформаційна довідка з платіжної системи «Platon» сформована 14.11.2023 вих. № 386/11 - номер транзакції 36455-30741-09594 на суму 17 380,00 від 30.09.2022.
- Інформаційна довідка з платіжної системи «Platon» сформовано 14.11.2023 вих. № 387/11 - номер транзакції 36575-26465-10974 на суму 4 345,00 від 14.101.2022.
Часткова оплата підтверджується інформацією наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ухвалу суду про витребування доказів.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Суд звертає увагу на необхідності застосування у даній справі стандарту доказування «вірогідність доказів».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 21.08.2020 по справі №904/2357/20 зазначає як застосовується «вірогідність доказів»: стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
ВС зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Докази на спростування позовних вимог не заслуговують на увагу та не спростовують таких вимог. Судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що такий проведено вірно. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,05 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пахолка Юрія Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 230601-КС-001 про надання кредиту від 14.02.2022, що становить 221 837,29 грн, яка складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 57 620,00 грн;
- суми прострочених платежів по процентах - 152 967,29 грн;
- суми прострочених платежів за комісією - 11 250,00 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пахолка Юрія Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) 2 662,05 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01.04.2024.
Суддя Горецька З.В.