Справа №275/456/13-к
1-во/275/3/24
01 квітня 2024 року смт. Брусилів
Слідчий суддя Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Брусилів клопотання слідчої СВ ВП № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.06.2013, -
Слідча СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області звернулася до суду із заявою про виправлення описки в резолютивній частині ухвали Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.06.2013 про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12012060130000019 від 05.12.2012, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 КК України. 13.06.2013 до Брусилівського районного суду було подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 19.06.2013 слідчим суддею Брусилівського районного суду винесена ухвала про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 . 07.10.2015 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук. Станом на даний час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обліками Генерального секретаріату Інтерполу не значиться.
З метою забезпечення швидкого та неупередженого досудового розслідування, забезпечення розумних строків передбачених ст. 28 КПК України, встановлення об?єктивної істини по справі, захисту інтересів потерпілої сторони від кримінального правопорушення, дотримання основоположного принципу невідворотності кримінального покарання виникла необхідність у внесенні підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розшукується за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в обліки Генерального секретаріату Інтерполу «з Червоним сповіщенням».
Крім того, слідча СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області посилається на те, що відповідно до Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», для внесення відомостей до міжнародної системи Інтерполу ініціатор розшуку надає, у тому числі завірену копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з перекладом на одну з мов Інтерполу. А тому, на думку слідчої СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, у випадку надсилання для виконання до Інтерполу ухвали суду від 19.06.2013 з формулюванням у виді «застосування», а не «обрання» запобіжного заходу, призведе до безумовної відмови в її виконанні, як не відповідну нормі вищезазначеного законодавства та підзаконного нормативно-правового акта.
Прокурор, слідча в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені.
05.12.2012 зареєстровано кримінальне провадження № 12012060130000019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 4).
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.06.2013 відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), застосовано запобіжний у виді тримання під вартою (а.с. 4-5).
Згідно листа Сектору міжнародного поліцейського співробітництва від 05.10.2022 № 370/23/01/2022 за обліками Генерального секретаріату Інтерполу громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.10.2022 не значиться (а.с. 6).
Згідно листа Сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 05.12.2023 № 661/23/01/2023 останні просили надати на адресу сектору міжнародного поліцейського співробітництва відомості, передбачені пунктом І розділу IV Інструкції, а саме завірену копію ухвали суду про обрання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, завірену належним чином, із відміткою про набрання законної сили (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) (а.с. 8).
Суд, розглянув клопотання слідчої СВ ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, вислухав думку прокурора ОСОБА_7 , дійшов висновку про відмову у виправленні описки в судовому рішенні з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 379 КПК суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Так, у п. 2 резолютивної частини ухвали від 19.06.2013 вказано «застосувати» до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Питання про такі заходи забезпечення кримінального провадження як запобіжні заходи визначені главою 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» КПК, тому саме нормами цієї глави слід керуватися в цих питаннях, а не будь-якими іншими, у тому числі підзаконними нормативно-правовими актами.
При аналізі положень глави 18 «Запобіжні заходи, затримання особи» КПК у більшій мірі законодавцем використано термін «застосування» запобіжного заходу. У тому числі саме такий термін використаний й у ст. 194 КПК, яка визначає підстави для застосування запобіжного заходу. Більше того, у ст.183 КПК, якою передбачений такий запобіжний захід як тримання під вартою, йдеться саме про його застосування. Також про застосування запобіжного заходу йдеться і в ст. 193 КПК, якою визначений порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Але, разом з цим, у деяких інших нормах КПК, у тому числі й у тих, на які посилається начальник ВП №1 та прокурор, законодавцем вжито термін «обрання» запобіжного заходу, але такий термін вживається у поодиноких випадках. Тому з огляду на положення ст. 183 КПК, якою визначений запобіжний захід у виді тримання під вартою, і в якій йдеться саме про його застосування, а також на положення ст.ст. 193, 194 КПК, якими визначений порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та про умови його застосування, то саме термін «застосування» є визначальним при вирішенні питання про будь-який запобіжний захід, незалежно від його виду, у тому числі й про тримання під вартою.
Але враховуючи, що наряду з терміном «застосування» законодавцем в деяких поодиноких випадках вживається також й термін «обрання» щодо запобіжних заходів, то ці два поняття слід вважати синонімами, тобто тотожними за своїм правовим значенням, а тому використання того або іншого терміну не слід вважати неправильним чи помилковим, а тим більше опискою.
На необхідності тлумачення термінів «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу» як синонімічних, тобто тотожних за своїм правовим значенням, було зроблено акцент ще в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 13.12.2018 у справі № 483/1186/16-к (провадження № 51-4991км18). У цій постанові ККС ВС на основі аналізу законодавчих норм КПК дійшов висновку, що чіткого розмежування між поняттями «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу» кримінальний процесуальний закон не містить, а отже, і не повинно бути різних процесуальних наслідків у застосуванні цих понять.
Саме тому використання слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 19.06.2013 терміну «застосування» запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не є опискою, а свідомим використанням передбаченого КПК терміну. Слід також звернути увагу на те, що сам прокурор у своєму клопотанні, як свідчить зміст ухвали, просив саме застосувати, а не обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тобто в тексті ухвали від 19.06.2013 не вбачається технічної описки, яку слід виправити в порядку ст. 379 КПК України.
Крім того, слід звернути увагу й на таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Крім того, згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Також, відповідно до ст. 533 КПК, ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України. А за умисне невиконання ухвали, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню, ст. 382 КК встановлена кримінальна відповідальність.
Тому ухвала, що набрала законної сили, є обов'язковою для усіх органів державної влади, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України, незалежно від вжитих у ній термінів та понять.
Виходячи з наведеного, а також з викладених в клопотанні слідчої СВ ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області про виправлення описки мотивів, твердження слідчої на допущенні описки в ухвалі слідчого судді від 19.09.2013 ґрунтується на виключному формалізмі, який призводить до протиправного затягування виконання ухвали суду, що набрала законної сили, з надуманих підстав, що не узгоджується із завданнями кримінального провадження та із засадою обов'язковості судових рішень.
Керуючись ст.ст. 370 - 372, 379 КПК, суд, -
Відмовити у клопотанні слідчої СВ ВП № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.06.2013 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12012060130000019.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Житомирським апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1