Справа №295/1653/24
Категорія 156
3/295/821/24
01.04.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
19.01.2024 о 09 годині 10 хвилин ОСОБА_1 у м. Житомирі по вул. Садовій, 45, керував транспортним засобом Opel, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає ситуації. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився.
Крім того, 19.01.2024 о 09 год 10 хв м. Житомирі по вул. Садовій, 45, ОСОБА_1 керував т/з Opel, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, згідно постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 30.06.2023 строком на 10 років. Правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 01.04.2024, як і минулі 09.02.2024 та 11.03.2024, не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі. Крім того, судом відправлено смс-повістку на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 11.03.2024. Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судові засідання неповажними і розцінює його неявки як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 607419 від 19.01.2024, серії ААД № 695922 від 19.01.2024; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.01.2024, згідно якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції від 19.01.2024; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії від 29.01.2024, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії НОМЕР_2 від 23.08.2018; копією постанови Корольовського районного суду м. Житомира №296/3638/23 від 31.05.2023; копіями постанов Житомирського районного суду Житомирської області №278/4862/23 від 04.10.2023, 278/5011/23 від 16.11.2023; відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.5 та 2.1 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
З урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи №295/1653/24 та №295/1655/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та присвоїти номер справи №295/1653/24.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 36 КпАП України застосувати до ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605, 60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Болейко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.