Справа № 274/8586/23
Провадження № 2/0274/392/24
Іменем України
"27" березня 2024 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
з участі секретаря Дерманської О.В.,
учасники справи присутні в судовому засіданні:
позивачка ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі органу опіки та піклування - виконавчого комітету Бердичівської ради Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
05.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий виклад доводів позивача, заперечень відповідача
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачка є власницею 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.07.2006. Іншими співвласниками квартири є: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .
У даній квартирі зареєстрована, проте не проживає відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ні родичем, ні близькою людиною позивачці не являється.
У 2015 році син позивачки - ОСОБА_5 одружився на ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та зареєстрував її та її дитину від першого шлюбу - ОСОБА_2 за вказаною адресою. Однак, відповідачка з її матір'ю жодного дня не проживали в квартирі. У 2018 році шлюб між сином та ОСОБА_9 розірваний.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 16.05.2019 року ОСОБА_3 була визнана такою, що втратила право користування квартирою.
Реєстрація відповідачки не дозволяє позивачці скористатися в повній мірі соціальними гарантіями ( субсидією), а також така реєстрація призводить до понесення додаткових витратна оплату комунальних послуг, позбавляє можливості вільно, на власний розсуд, в повному обсязі здійснювати законне право власності на нерухоме майно.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 13.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. До участі в справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Для надання висновку щодо розв'язання спору до участі в справі залучено орган опіки та піклування - виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області.
Ухвалою від 01.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді.
Відповідачка про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, шляхом направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання та публікацію оголошення про виклик законного представника неповнолітньої відповідачки на вебпорталі судової влади України.
Протокольною ухвалою від 27.03.2024 суд постановив про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 липня 2006 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 співвласниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.8,9).
Згідно із витягом № 4553 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із 25.02.2015, а також: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 (а.с. 13).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16.05.2019 у справі 3 274/2605/18 ОСОБА_3 суд визнав такою, що втратила паво на користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 14, 15).
Відповідно до довідки МК ВЖРЕП № 7 від 31.10.2023 № 443 та акта МК ВЖРЕП № 7 від 31.10.2023 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована, проте не проживає із 25.02.2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11, 12).
На звернення до відділу із питань реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради із заявою про зняття ОСОБА_2 із реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 отримала відмову (а.с. 10).
Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Бердичівської міської ради надав суду висновок про доцільність визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 . У висновку вказано, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї власника квартири та її матір визнано такою, що втратила право на користування житлом (а.с. 46-47).
Свіди ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , сусіди позивачки, кожна суду пояснила, що у квартирі позивачки АДРЕСА_1 ні дитина ОСОБА_2 , ні її мати, яка була дружиною сина позивачки, ніколи не проживали.
Норми права застосовані судом
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Згідно з частиною першоїю статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За положеннями ст. 29 ЦК України місцем проживання місцем проживання фізичної особи, яка досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Після досягнення 14 років дитина самостійно визначає своє місце проживання.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Висновки суду
Наявними у справі доказами доведено, що ні дитина ОСОБА_2 , ні її мати - ОСОБА_3 не є членами сім'ї співвласників спірної квартири та вони не проживали у спірному житлі, а лише мали зареєстроване місце проживання.
Крім того, ще у 2019 році суд визнав матір відповідачки такою, що втратила право на користування спірною квартирою.
Суд вважає, що визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 не порушить прав дитини, оскільки закон визначає, що місцем проживання дітей, які досягли 10 річного віку є місце проживання їх батьків, або одного із них. Крім того ОСОБА_2 із 06.11.2023 вправі самостійно визначати своє місце проживання, оскільки досягла віку 14 років.
Тому, суд погоджується із висновком орану опіки та піклування про доцільність визнання неповнолітньої ОСОБА_2 такою, що втратила користування спірним житлом та з метою захисту прав позивачки, задовольняє позовні вимоги.
Розподіл судових витрат
Оскільки позивачка просить не компенсувати їй понесені судові витрати, відсутні підстави для вирішення цього питання судом.
Керуючись статтями 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи, яким рішення не було вручено у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Відповідачка - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , відомості про РНОКПП та місце реєстрації якої вістуні.
Треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ; ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , (зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено 02.04.2024.
Суддя І.Ю. Хуторна