Справа № 162/235/24
Провадження № 3/162/211/2024
01 квітня 2024 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, що надійшла із ВПД №1 (сел.. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , безробітного, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2024 року серії ААД №573502 ОСОБА_1 цього дня о 01 год 08 хв на автодорозі в с. Любешівська Воля, вул.. Шевченка керував автомобілем марки «OPEL», д.н.з НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат тесту - 0.24 проміле. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, не передбачається обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
На відеозаписі зафіксовано огляд ОСОБА_1 поліцейським на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. Встановлено результат 0,24‰, що підтверджується паперовою роздруківкою з приладу «Alkotest 6810», результат тесту №6250 становить 0,24 ‰.
Згідно з Інструкцією з експлуатації приладу Drager Alcotest 6810 допустима похибка для масової концентрації алкоголю в крові в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,84‰ становить ± 0,042‰.
Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alkotest 6810», при діапазоні вимірювання від 0,00‰ до 0,84‰ похибка становить 0,042 ‰.
Отже, результат огляду у 0,24 ‰ є в межах похибки 0,04‰, передбаченої технічними характеристиками спеціального технічного засобу, за допомогою якого був проведений огляд ОСОБА_1 , що викликає у суду сумнів у тому, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки зважаючи на особливості приладу та можливість допустимих похибок приладу під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, безумовних підстав вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння, суд не вбачає, так як результат перебуває в межах допустимої похибки.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд.
Крім цього, у рішенні по справі «Кобець проти України»(«Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги результат тесту, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, який межує з допустимим рівнем алкоголю в крові та із врахуванням відносної похибки виміру газоаналізатора «Alkotest 6810», суд дійшов висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відтак, провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.247, ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ