Справа № 161/18881/23
Провадження № 6/161/8/24
25 березня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Дмитроци Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.11.2023 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/18881/23 видано судовий наказ про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що при видачі оспорюваного судового наказу наявні як матеріально-правові так і процесуально-правові підстави визнання його таким, що не підлягає виконанню, зокрема дитина - син ОСОБА_3 на момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів не проживав і не проживає разом із своїм батьком ОСОБА_2 , оскільки з січня 2022 року проживає разом з нею в АДРЕСА_1 .
08.08.2022 року нею було подано в Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області позов про розірвання шлюбу у відповідності до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, так як дитина проживала з нею і перебувала на її утриманні. Ухвалою суду від 14.10.2022 року було відкрито провадження у справі, а отже правила підсудності не були порушені.
Крім того, у зв'язку з тим, що неповнолітня дитина постійно проживала із нею і знаходилася на її утриманні, 06.07.2023 року вона звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . На підтвердження того, що дитина проживає із нею, було надано довідку Батятицьким старостинським округом Кам'янка-Бузької міської ради №273 від 22.06.2023 року, з якої слідує, що вона зареєстрована в АДРЕСА_1 та разом з нею без реєстрації проживає син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що 07.07.2023 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області у справі №446/1536/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина.
Також вказує, що на момент звернення із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_2 був ознайомлений із судовим наказом від 07.07.2023 року, оскільки сплачував аліменти на її рахунок в межах виконавчого провадження.
Вважає, що ОСОБА_2 свідомо ввів в оману суд, надав неправдиві дані, що дитина нібито проживає з ним, а отже у останнього відсутні підстави вимагати стягнення аліментів на свою користь, що є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Представник заявника подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, просила визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за правничу допомогу.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині другій ст. 432 ЦПК України.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.
Із матеріалів справи слідує, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 01.11.2023 року у справі №161/18881/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).
При цьому, ОСОБА_2 про видачу судового наказу долучив довідку про реєстрацію місця проживання неповнолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8), проте жодного доказу про проживання з ним неповнолітнього сина не приєднано, а самі лише посилання заявника на зазначені обставини не можуть бути належним їх доказом.
Також, як вбачається із представлених доказів, 07.07.2023 року Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області у справі №446/1536/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.07.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 25).
Відповідно до довідки Батятицького старостинського округу Кам'янка-Бузької міської ради №273 від 22.06.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 та разом з нею без реєстрації проживає син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
Крім того, ОСОБА_2 сплачувалися аліменти на виконання судового наказу №446/1536/23, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 28-30).
Частиною третьою ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною другою ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Отже, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 відсутній обов'язок сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , оскільки дитина постійно проживає з матір'ю та згідно судового наказу від 07.07.2023 року Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області у справі №446/1536/23 аліменти стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, заява підлягає до задоволення.
При цьому, підлягають до часткового задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 23.11.2023 року, розрахунком витрат на професійну правничу допомогу від 04.01.2023 року, адвокатом надавалася професійна правнича допомога Шпот М.С. у справі про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню і вартість витрат визначена у сумі 4000,00 грн., яка сплачена позивачем, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 44-50).
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., який є обґрунтованим та співмірним із предметом спору.
Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Визнати судовий наказ у справі № 161/18881/23, виданий 01 листопада 2023 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь стягувача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.10.2023 року та до досягнення дитиною повноліття - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) витрат на правничу допомогу.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 29 березня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк