Номер провадження: 11-сс/813/288/24
Справа № 947/7507/22, 1-кс/947/3107/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022162480000476, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2022 у кримінальному провадженні №12022162480000476, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України задоволено клопотання ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт на - 7/100 частки будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1752114351101), 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 179033151101), квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 19007338), квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 10291360) з забороною здійснення будь-яких реєстраційних дій, на об'єкти нерухомого майна.
Рішення слідчого судді мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та винесеною з порушенням норм КПК.
Вказує, щоклопотання про арешт майна розглядалось за відсутності власника майна. Вважає, що арешт на нерухоме майно накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб'єкта.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити про накладення арешту на 7/100 частки будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1752114351101), 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 179033151101), квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 19007338), квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 10291360) та постановити нову, якою клопотання ОСОБА_9 про накладення арешту на вищевказане майно відмовити.
Одночасно зазначає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, оскільки участі у судовому засіданні не приймав та копію рішення отримав лише 19.01.2024
Цивільний позивач ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора та представника, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності цивільного позивача, врахувавши обмежені строки розгляду апеляційної скарги по даної категорії справ, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності цивільного позивача.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, представника, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в рамках кримінального провадження №12022162480000476 від 25.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України цивільний позивач ОСОБА_9 04.04.2024 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на - 7/100 частки будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1752114351101), 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 179033151101), квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 19007338), квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 10291360).
Подаючи клопотання про накладення арешту на майно цивільний позивач ОСОБА_9 , обґрунтував тим, що зазначена нерухомість належить його покійному дяді - ОСОБА_10 , у зв'язку з чим існують реальні підстави вважати на намагання ОСОБА_8 шахрайським шляхом заволодіти зазначеними об'єктами нерухомості.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, апеляційний суд приходить до висновку про невідповідність судового рішення вказаним вимогам кримінального процесуального закону.
Так колегією суддів встановлено, що цивільний позивач ОСОБА_9 подаючи клопотанні про накладення арешту на майно, а слідчий суддя задовольняючи клопотання по суті зазначили про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Однак зазначена у клопотанні мета не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України, яка передбачає можливість звернення цивільного позивача до слідчого судді з клопотанням виключно з метою забезпечення цивільного позову.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не перевірив клопотання цивільного позивача ОСОБА_9 на відповідність вимогам закону, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність його задоволення, навівши при цьому мотиви, які не узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неналежне дотримання вимог ст. 173 КПК України та необхідність скасування ухвали слідчого судді.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що ухвала слідчого судді не відповідає наведеним вище вимогам кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання цивільного позивача ОСОБА_9 про накладення арешту на нерухоме майно необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 170-173, 376, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022162480000476, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволені клопотання цивільного позивача ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022162480000476, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4