Справа № 465/8391/23 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 33/811/293/24 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
02 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 31 січня 2024 року
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 31 січня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 09.10.2023 о 16:20 год. на вул. Перфецького,14 у м. Львові керував транспортним засобом «KIA MAGENTIS», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, про що було зафіксовано на технічні засоби відеозапису.
На постанову судді Лещишин О.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що такі доводи: протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; матеріали справи не містять доказів його керування транспортним засобом та зупинки транспортного засобу; коли на місце прибули поліцейські, автомобіль був припаркований; повідомляв поліцейським, що вживав алкоголь після того, як автомобіль залишив на стоянці.
Вважає, що відеозапис не може бути належним доказом, оскільки такий не підтверджує факту керування.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Додатково зазначив, що дійсно 09.10.2023 приїхав на вул. Перфецького, 14 у м. Львові. Після того, як припаркував автомобіль, випив алкоголь, після чого вийшов з автомобіля, та перебував неподалік від припаркованого авто. Через деякий час, до нього підійшов поліцейський та повідомив йому, що він припаркував свій транспортний засіб із порушенням, та вказав, що йому необхідно перепаркувати авто, а також зазначив про необхідність проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки є підозра про його перебування у стані алкогольного сп'яніння. Він повідомив поліцейського, що не може перепаркувати автомобіль, оскільки після того, як приїхав, вжив алкоголь. У подальшому поліцейський запросив його до приміщення УПП у Львівській області, де зазначив, що він може пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитись від огляду. Він в черговий раз зазначив, що не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, алкоголь вживав після того, як припаркував авто, проте поліцейський не врахував його пояснення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103(далі - Порядок).
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, відеозапис.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Частиною першою ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В той же час, досліджений апеляційним судом відеозапис обставин події, свідчить про те, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_1 . Через деякий час після того, як ОСОБА_1 припаркував автомобіль, вийшов з нього та перебував неподалік паркомісця, до ОСОБА_1 підійшов поліцейський та вказав на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тобто, жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у місці та в час, зазначений у протоколі, як матеріали справи, так і відеозапис не містять.
Таким чином, відеозаписом, який міститься у справі, у повній мірі підтверджені доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів керування автомобілем ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що вже у приміщенні УПП у Львівській області поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він має три можливих варіанти: пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, може пройти огляд у медичному закладі, або може відмовитися від проходження огляду.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком, а не правом, оскільки за відмову від огляду настає адміністративна відповідальність.
Разом з тим, як вбачається з відеозапису події від 09.10.2023 співробітниками поліції було істотно порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а відтак такий огляд є недійсним.
Зокрема, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що той «…має право відмовитись від проходження огляду…». Таке формулювання вимоги поліцейським є неприпустимим, адже поліцейський вказав йому на нібито альтернативний варіант поведінки.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп'яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому протокол про адміністративне правопорушення критерію допустимості доказів не відповідає і не може бути покладений в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним.
При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова 31 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах