Справа № 456/1582/19 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В. Л.
Провадження № 22-ц/811/2886/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
28 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретар судового засідання - Марко О.Р.,
з участю - представника апелянта - адвоката Сидоренко Ю.А., стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВІЕЙБІ БАНК», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів безпосередньо, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року (повний текст ухвали складено 25 вересня 2023 року), у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку, Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження,
у серпні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив провести заміну сторони виконавчого провадження № 6781308 від 13 грудня 2021 року, відкритого згідно виконавчого листа № 456/1582/19, виданого 07 вересня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області щодо зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп. встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги - з уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК»: адреса 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842 на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку: адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців17, код ЄДРПОУ 21708016.
Заява обґрунтована тим, що згідно з виконавчим листом № 456/1582/19 від 07 вересня 2021 року, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області щодо зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» внести до ФГВФО оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги - старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Києва Метлушенко Г.О. відкрито виконавче провадження № 67851308 від 13 грудня 2021 року. Також державним виконавцем Рабоволюк В.В. відкрито виконавче провадження № 67186987 від 20 жовтня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області №456/1582/19 від 07 вересня 2021 року про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/24315-ц до четвертої черги. З дня відкриття виконавчого провадження Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та керівництвом ФГВФО не виконується рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, натомість оскаржуються рішення суду першої інстанції до апеляційних судів м. Львова та м. Києва, окружного адміністративного суду м. Києва та Верховного Суду. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для обґрунтування своїх вимог вперше надав судовим органам рішення Виконавчої Дирекції ФГВФО № 1627 від 03 вересня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з яким повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» вирішено здійснювати Фондом безпосередньо. Згідно цього рішення позбавляється повноважень наділених Фондом Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» і всі повноваження по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», проведення спеціальних функцій щодо виведення банку з ринку, розрахунки з кредиторами до повної ліквідації банку переходять у відповідальність ВД ФГВФО на чолі з директором - розпорядником Рекрут С.В. Вказаним рішенням ВД ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку ліквідовує юридичну особу, Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБі БАНК», учасника судових спорів, боржника по справі та учасника виконавчого провадження з примусового виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Приховавши від суду першої інстанції при розгляді справи про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Уповноваженою особою ФГВФО та керівництвом Фонду, прийняття рішення № 1627 від 03 вересня 2020 року, та рішення ВД ФГВФО № 1175 про відкликання повноважень ліквідатора ПАТ «ВІЕЙБі БАНК» Луньо І.В. з 07 вересня 2020 року, поставило суд у невідання важливої інформації при прийнятті рішення суду. Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подало до суду відзив на позовну заяву від 07 вересня 2020 року № 27-11359/20, в якій зазначено що виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення N 91175 від 07 вересня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк». Відповідно до зазначеного рішення строк управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі Банк» та задоволення вимог його кредиторів продовжено на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів. Також рішенням продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», делеговані провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків ОСОБА_3 . Повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47 - 52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку. Вважає, що ВД ФГВФО не тільки приховала від судової влади прийняття рішення № 1627 від 03 липня 2023 року про перейняття на себе безпосередньо виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку та рішення № 1175 від 07 вересня 2020 року про позбавлення повноважень ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ще й ввела в оману суд, так як у відзиві поданому до суду вказано, що рішенням № 1175 від 07 вересня 2020 року ВД Фонду продовжила повноваження уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до повної ліквідації банку. Як результат, суду було не відомо, які зміни пройшли у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб та було прийнято рішення про зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та керівництва Фонду вчинити дії щодо виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі №456/2433/15-ц. В зв'язку з заявою ВД Фонду щодо законності та необхідності прийняття рішення № 1627 від 03 вересня 2020 року та рішення № 1175 від 07 вересня 2020 року, для виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області необхідно провести заміну сторони виконавчого провадження, так як ліквідація уповноваженої особи ФГВФО унеможливлює виконання судового рішення у виконавчому провадженні. Зазначає, що на час подачі скарг та заперечень до судових органів, Фондом не внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк». Отже, ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідно самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру. Згідно прийнятого рішення ВД ФГВФО № 1627 від 03 вересня 2020 року, Фонд перейняв на себе виконання спеціальних функцій у сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку і ліквідації його. Про те, що дирекція Фонду в особі директора - розпорядника Рекрут С.В. є керівником та представником ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» зроблено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дирекція Фонду посилаючись на положення спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб» та інших нормативно правових актів, заявляє, що вони не містять положення про те, що ФГВФО є правонаступником неплатоспроможного банку, натомість визначають Фонд виключно як установу, яка виконує спеціальні функції у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідацію їх. Наводить подібну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 333/4351/18, від 24 вересня 2020 року у справі № 334/8020/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 334/401/14 та в ухвалі Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 334/1913/16-ц. Проаналізувавши та вивчивши наведені приклади судової практики Верховного Суду, заявник просить зважити на те, що вони не мають ніякого відношення, як взірець до цієї справи. У вищенаведених постановах наводяться випадки про неплатоспроможні банки, які вже ліквідовані Фондом, та проведені відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. В даному випадку ФГВФО не є правонаступником ліквідованого банку. У цьому випадку Фондом не проведена ліквідація ПАТ «ВіЕйБі Банк», не проведено запис до Єдиного державного реєстру. У наведеному випадку ВД Фонду лише позбавлено повноваження Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк». Сама дирекція взяла на себе повноваження проведення спеціальних функцій по виведенню Банку з ринку, розрахунки з кредиторами та ліквідацію Банку. В даному випадку директор-розпорядник Рекрут С.В. є представником неплотоспроможного банку - відповідно як сторони договору.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні № 67851308 від 13 грудня 2021 року, відкритого на підставі виконавчого листа №456/1582/19, виданого 07 вересня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області щодо зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги, а саме уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку.
Ухвала мотивована тим, що оскільки повноваження щодо проведення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», в тому числі щодо управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі Банк» та задоволення вимог його кредиторів, починаючи з 03 вересня 2020 року, перейшли від Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Луньо І.В. безпосередньо ФГВФО, що свідчить про факт вибуття Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Луньо І.В., як сторони боржника у вказаному виконавчому провадженні. Таким чином, саме ФГВФО є тією компетентною установою, що Уповноважена вчиняти дії у процедурі ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», починаючи із 03 вересня 2020 року. Оскільки, у зв'язку із відкликанням повноважень ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» делегованих ОСОБА_3 припинився його статус як сторони виконавчого провадження та фактично відбулося вибуття особи боржника з виконавчого провадження, відтак його слід замінити належним боржником.
В жовтні 2023 року публічне акціонерне товариство «ВІЕЙБІ БАНК», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів безпосередньо оскаржило ухвалу суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував того, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів у спірних правовідносинах, а відтак при розгляді заяв про заміну сторони виконавчого провадження підлягають застосуванню положення статті 53 цього Закону. За змістом частини третьої цієї статті ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, який в даній справі затверджено рішенням ВД ФГВФО від 30 листопада 2020 року №2029. Відтак, ФГВФО не є правонаступником сторони виконавчого провадження. Не призводить до такого правонаступництва і заміна керівника юридичної особи, що також мало місце у справі, що переглядається, адже така не впливає на її цивільну дієздатність. У цьому зв'язку, суд першої інстанції здійснивши безпідставну заміну сторони виконавчого провадження, переклав зобов'язання на неналежну сторону - боржника.
У листопаді 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги, і такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскаржуваної ухвали.
Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, стягувача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 19 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ «ВіЙеБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», Державної організації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги. В задоволені решти вимог відмовлено.
Згідно з виконавчим листом від 23 листопада 2020 року у справі №456/1582/19 зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц, до четвертої черги. Боржник: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з виконавчим листом від 23 листопада 2020 року у справі №456/1582/19, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги. Боржник: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
09 вересня 2021 року на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року, ОСОБА_1 отримано виконавчі листи по справі, по одному з яких боржником є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а по іншому - Уповноважена особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
20 жовтня 2021 року на підставі виконавчого листа № 456/1582/19, виданого 07 вересня 2021 року, відкрито виконавче провадження № 67186987 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо включення вимоги ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги.
13 грудня 2021 року на підставі виконавчого листа № 456/1582/19, виданого 07 вересня 2021 року, відкрито виконавче провадження №678551308 про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» внести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640 грн 39 коп., встановлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 456/2433/15-ц до четвертої черги.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 03 вересня 2020 року № 1627 з 07 вересня 2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», делеговані Луньо І.В. рішенням дирекції Фонду від 22 червня 2020 року № 1175 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, в задоволенні заяви ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів безпосередньо, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 червня 2023 року, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Ганни Олександрівни. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Ганни Олександрівни від 16 серпня 2022 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 456/1582/19, виданого 07 вересня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, ВП № 67851308.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», Державної організації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).
Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 ГПК України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу)).
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією цивільного процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначених ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до положень статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
За змістом цієї норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 442 ЦПК України, та, що до заяви додано документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
У зв'язку із заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та норм ЦПК України за заявою заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Згідно з частиною сьомою статті 104 ЦК України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Як зазначено у частині першій статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку становить основну функцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який, на підставі статті 6 вказаного Закону, у межах своїх функцій та повноважень здійснює заходи щодо проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі, шляхом виконання плану врегулювання, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
На підставі пунктів 1, 2, 3 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
У частині третій статті 48 цього Закону визначено, що усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
З матеріалів справи убачається, що процедура ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», як і виконавче провадження № 678551308, не завершені.
Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» (згідно з частиною четвертою статті 110 ЦК України).
Відповідно до частини сьомої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У частині четвертій статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
Аналіз зазначених законодавчих норм свідчить про те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації.
Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень щодо визнання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правонаступником банківської установи, у тому числі, у зв'язку з проведенням ліквідації останньої.
Отже, незалежно від того, проведена ліквідація банку, чи ні, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку відповідно до положень законодавства України, оскільки він здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 334/8020/18 (провадження № 61-7616 св 20), від 20 жовтня 2020 року у справі № 334/401/14 (провадження № 61-11495 св 20), від 25 лютого 2021 року у справі № 333/4351/18 (провадження № 61-5924 св 20), від 02 червня 2022 року у справі № 908/1174/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 161/8815/13-ц (провадження № 61-5736 св 22), від 10 травня 2023 року у справі № 442/8065/21 (провадження № 61-11260 св 22), від 06 лютого 2024 року у справі № 761/13085/14-ц (провадження № 61-18757 св 23) і така судова практика є незмінною.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб починаючи із вересня 2020 року є компетентною установою, що уповноважена вчиняти дії у процедурі ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, встановивши, що у цій справі боржником визначено не банк, а уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка здійснює керівництво та представництво інтересів банку, який перебуває у процесі ліквідації, дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок відкликання повноважень ліквідатора - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» змінився як суб'єктний склад сторін у справі, так і у виконавчому провадженні.
Отже, боржником у ВП № 678551308 є саме ФГВФО, адже повноваження боржника у справі, що переглядається припинено, а відтак належним боржником є ФГВФО, який є його правонаступником.
З цим самих підстав, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що відносини виникли саме між позивачем та банком, який ліквідовується, а відтак ФГВФО не може бути ототожненим з таким банком, оскільки згідно рішення суду у цій справі та боржником у виконавчому провадженні є не банк, а уповноважена особа фонду.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 703/2554/20 (провадження № 61-11109 св 22) з подібними правовідносинами та фактичними обставинами, а саме те, що боржником було визначено - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», в постанові від 26 квітня 2023 року, який вірно врахований судом першої інстанції під час розгляду справи, що переглядається.
У постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі №703/2554/20 (провадження № 61-11124 св 22), аналізуючи положення статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що уповноваження особа Фонду та банк-боржник є різними суб'єктами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 24 травня 2023 року у справі № 703/2554/20 (провадження № 61-11115 св 22).
Відтак, доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержання норм процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що оскаржуване рішення залишено без змін, підстави для здійснення розподілу судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВІЕЙБІ БАНК», виведення якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів безпосередньо, яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич