Провадження № 2/742/69/24
Єдиний унікальний № 742/4747/23
21 березня 2024 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарях судового засідання: Бурмаці Є.В., Тандурі К.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представниці позивача - адвокатки Дуденок О.О.,
представника відповідача - адвоката Рожка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, у якому просив зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» відновити йому залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) до розміру, який був на ньому до проведення несанкціонованих операцій від 10 серпня 2023 року щодо зняття коштів третіми особами у розмірі 72699,00 гривень.
Позов мотивований тим, що 10.08.2023 позивачу стало відомо, що з його кредитної картки № НОМЕР_3 , яка була перевипущена 10.08.2023 без його участі та відому, були зняті кошти в сумі 72699,00 грн. Того ж дня ОСОБА_1 звернувся до банку, де йому повідомили, що кошти зняли шахраї. З виписки, наданої співробітницею банку, позивач дізнався, що 10.08.2023 о 12 год. 36 хв. з кредитної картки було знято грошові кошти в сумі 49999,00 грн, а о 12 год. 37 хв. - кошти в сумі 22700,00 грн, призначення платежу - комп'ютерна техніка Pcwork, KRYVYI RIH.
Позивач зауважує, що вказаною кредитною карткою він взагалі не користується, крім того, доступу до неї ніхто не має, реквізитів він нікому не передавав.
Заявка на повернення коштів була сформована, але 12.08.2023 ОСОБА_1 отримав відповідь, що кошти повернути неможливо.
За даним фактом було розпочате досудове розслідування за ч.4 ст.185 КК України, внесене до ЄРДР за №12023270330001081 від 10.08.2023.
АТ КБ «Приватбанк» відмовило позивачу у задоволенні запиту щодо повернення коштів та ненарахування відсотків за зняті кошти, тому він змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
25.10.2023 від представника відповідача надійшов відзив, згідно з яким представник заперечив проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що на підставі договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 отримав платіжні картки, зокрема, кредитну картку № НОМЕР_4 , яка була перевипущена на кредитну картку № НОМЕР_5 , та дебетну картку № НОМЕР_6 , яка була перевипущена на дебетну картку № НОМЕР_7 . Перевипуск кредитної картки був здійснений в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 та підтверджено за допомогою SmartID.
10.08.2023 з кредитної картки № НОМЕР_5 були здійснені перекази коштів за рахунок встановленого кредитного ліміту на загальну суму з урахуванням комісії 72699,00 грн. В ході службової перевірки встановлено, що перекази коштів були здійснені шляхом додавання кредитної картки до сервісу безконтактної оплати GooglePay.
Вхід в Приват24 ОСОБА_1 як до проведення спірних переказів, так і після був здійснений під авторизацією саме позивача. Крім того, на позивача покладено обов'язок нерозголошення паролів, пін-кодів, CVV-кодів і обов'язок повідомити банк в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. З урахуванням цього саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій. Транзакції від 10.08.2023 щодо переказів коштів з банківського карткового рахунку ОСОБА_1 на загальну суму 72699,00 грн є належними та акцептованими платіжними операціями.
Наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину до ухвалення вироку. Дане провадження не є закінченим, не встановлено винних осіб. Позивач, в свою чергу, має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному порядку.
Окрім цього, станом на день здійснення спірних переказів особистих коштів позивача на картці не було, тому його права та інтереси з боку відповідача не порушувалися.
Позивач та його представниця у судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити та повідомили, що дійсно з картки були списані лише кредитні кошти, однак права позивача порушені, оскільки з нього зараз стягують відсотки за користування кредитними коштами. Крім того, ОСОБА_1 розраховував на ці кошти. Позивач зазначив, що одразу після зняття коштів звертався на гарячу лінію банку, але йому нічим не допомогли.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що строк дії карток лонгується під час дії воєнного стану. Під час службової перевірки було встановлено, що 09.08.2023 було здійснено вхід з логіном та паролем позивача з іншого пристрою, а 10.08.2023 випущена віртуальна картка на 73000,00 грн та додана в GooglePay. Всі дії з карткою позивача були підтверджені його паролем, всі ідентифікаційні дані були введені коректно, тому не встановлено, що вхід виконано іншою особою. Представник відповідача зазначив, що відновлення залишку коштів можливо здійснити лише тоді, коли були списані особисті кошти користувача, а в даному випадку це спосіб збагачення позивача. На час подачі позову ще не було стягнень з позивача по кредитним коштам, тому порушень з боку відповідача немає.
Вислухавши думку кожної зі сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
07.08.2020 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.п.61-63, 64-76).
Згідно з копією виписки по витратам по картці/рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_2 ) на картці встановлено кредитний ліміт 73000,00 грн. 10.08.2023 о 12 год. 36 хв. з кредитної картки було знято грошові кошти в сумі 49999,00 грн, а о 12 год. 37 хв. - кошти в сумі 22700,00 грн, призначення платежу - комп'ютерна техніка Pcwork, KRYVYI RIH (а.п.10, 80).
Відповідно до копії виписки станом на 03.09.2023 ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» такі рахунки: № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4 . Вказані картки закриті. 10.08.2023 було проведено перевипуск картки № НОМЕР_4 на № НОМЕР_5 (а.п.11).
Згідно з копією виписки кредитний ліміт по картці № НОМЕР_5 - 73000,00 грн, станом на 04.09.2023 залишок по рахунку становить 61,01 грн (а.п.12).
19.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з запитом про проведення службового розслідування у зв'язку з тим, що з його картки були зняті кошти, та просив повернути безпідставно списані кошти (а.п.13).
31.08.2023 АТ КБ «Приватбанк» надало відповідь на запит ОСОБА_1 , згідно з яким банк не має можливості повернути грошові кошти у зв'язку з тим, що банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до правоохоронних органів (а.п.14).
Так, ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області з заявою про те, що невстановлені особи заволоділи належними йому грошовими коштами в сумі 72699,00 грн, котрі обліковувалися на його БПК «Приватбанк». За вказаним фактом було відкрите кримінальне провадження №12023270330001081 (а.п.15, 85).
З копій скріншотів вбачається, що ОСОБА_1 10.08.2023 дійсно робив заявки на повернення коштів в сумі 22700,00 грн та 49999,00 грн (а.п.16-17).
Відповідно до копій скріншотів за результатами розгляду заявки на повернення коштів було ухвалено рішення про неможливість їх повернення у зв'язку з тим, що операції було здійснено в мережі іншого банку (а.п.18-19, 20-21).
Згідно з копією листа Національного банку України Національний банк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку, та рекомендовано позивачу звернутися до суду (а.п.33-36).
З копії висновку №526 вбачається, що за результатом службової перевірки було встановлено, що грошові перекази коштів з карт клієнта банку ОСОБА_1 , що мали місце 10.08.2023, з якими не згодний останній, знаходяться в зоні відповідальності клієнта, банк не несе відповідальності за вказані перекази (а.п.77-79).
Відповідно до копій виписок з зарплатної картки позивача на даний час автоматично списуються кошти для погашення простроченої заборгованості по картці № НОМЕР_5 (а.п.102,103, 104, 168, 169, 170, 171), тобто за період з 25.09.2023 по 13.02.2024 з зарплатної картки ОСОБА_1 вже було списано 18421,49 грн (а.п.172).
Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Відповідно до ст.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід'ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет.
Згідно зі ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що за відсутності належного контролю з безпеки платіжних операцій з боку працівників АТ КБ «ПриватБанк» 10 серпня 2023 року з кредитного рахунку ОСОБА_1 шахрайським шляхом були списані грошові кошти, що було визнано і самим банком, оскільки на мобільний номер позивача було надіслано повідомлення про блокування картки. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» не надало жодних належних та допустимих доказів, які б безспірно доводили, що своїми діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 сприяв доступу до відомостей по кредитній картці та до його особового рахунку, а також незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу невстановленим особам ініціювати платіжні операції 10 серпня 2023 року. Окрім цього, виявивши безпідставне списання коштів, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів, а відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім'я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим з метою захисту прав споживача банківських послуг даний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та ст.1071,1073, 1092 ЦК України, керуючись ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ-14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001) про захист прав споживачів - задовольнити.
Зобов'язати акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ-14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001) відновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_1 (IBAN: НОМЕР_2 ) до розміру, який був на ньому до проведення несанкціонованих операцій від 10 серпня 2023 року щодо зняття коштів третіми особами у розмірі 72699,00 гривень.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ-14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , витрати на правничу допомогу в розмірі 10050 (десять тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ-14360570, юридична адреса: вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01.04.2024.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Анна КОРОТКА