вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2024 р. Справа№ 910/21986/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Дігтярь М.М. (виписка з ЄДРЮОФОП)
від відповідача: Мартьянова Л.В. (довіреність, посвідчення адвоката № 4944 від 27.12.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 (повний текст рішення складено 02.12.2022)
у справі № 910/21986/21 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 23 119 404,28 грн,
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом - Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 23 119 404,28 грн, з яких: 9 857 374,88 грн основного боргу, 1 877 581,32 грн пені, 2 152 222,83 грн 3 % річних, 9 232 225,25 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-2000069 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої балансуючої енергії.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі № 910/21986/21 в частині стягнення 9 857 374,88 грн основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 1 877 581,32 грн пені, 2 152 222,83 грн 3 % річних, 9 232 225,25 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 346 791,06 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/21986/21 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції:
- не прийняв до уваги відсутність вини відповідача у простроченні виконання ним договірних зобов'язань, оскільки на переконання відповідача, він сплачує придбану балансуючу електричну енергію виключено з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі;
- помилково підміняючи поняття "виставлення" і "направлення" рахунків, неправомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за періоди в яких, за твердженням відповідача, зобов'язання з оплати основного боргу в нього ще не виникло.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що відсутність у відповідача на рахунку грошових коштів не звільняє його від обов'язку виконання ним договірних зобов'язань, а також не звільняє від відповідальності за порушення такого договірного зобов'язання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/21986/21 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/21986/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/21986/21 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Шаптали Є.Ю.; поновлено апеляційне провадження у справі № 910/21986/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.03.2024.
13.02.2024 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про заміну позивача його правонаступником у даній справі.
12.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22, в який відповідач повторно наголошує на тому, що місцевий господарський суд помилково встановивши обставини, підміняючи поняття "виставлення" і "направлення" рахунків, неправомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за періоди в яких зобов'язання з оплати основного боргу у відповідача ще не виникло.
13.03.2024 до суду апеляційної інстанції, від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких позивач зазначає, що висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 повністю підтверджують правову позицію викладену позивачем у відзиві на апеляційну скаргу.
В судове засідання, яке відбулося 13.03.2024, з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Також в судовому засіданні представник позивача підтримав подане ним 13.02.2024 до суду апеляційної інстанції клопотання про заміну позивача у справі № 910/21986/21 - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Вказане клопотання мотивоване тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 на підставі Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було утворено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 процентів акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
При цьому, позивачем зауважено на тому, що п. 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з дня державної реєстрації товариства, а відокремлені його підрозділи з дня державної реєстрації Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Таким чином, з 11.01.2024 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" стало правонаступником усіх прав і обов'язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання та заслухавши думку представників сторін з цього приводу, дійшла висновку про наявність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 916/956/13, від 10.08.2023 у справі № 922/2910/15, від 12.07.2023 у справі № 41/207, від 09.06.2022 у справі № 5023/3220/11.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.01.2024 було зареєстровано юридичну особу - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з дня державної реєстрації, то у цьому випадку наявні правові підстави для заміни позивача на його правонаступника. Подібний висновок про необхідність заміни учасника справи на його правонаступника (Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") викладений в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 824/45/22.
Таким чином, клопотання про заміну позивача у справі № 910/21986/21 на його правонаступника підлягає задоволенню шляхом замінити позивача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
02.03.2020 між позивачем (постачальником послуг балансування/ППБ за договором) та відповідачем (оператором системи передачі/ОСП за договором) укладено договір про участь у балансуючому ринку № 0063-04012/21-150-08-20-00069 (надалі - договір), відповідно до умов якого ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ,та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, яка розраховується шляхом ділення загальної вартості балансуючої електричної енергії на загальний обсяг балансуючої електричної енергії.
Пунктом 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
На виконання умов договору, позивач за період з січня - по грудень 2021 поставив, а відповідач отримав балансуючу електричну енергію на загальну суму 105 248 734,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, а саме: № БР/21/01-№0063 від 31.01.2021 в обсязі 13 554,000 Мвт*год на суму 37 585 145,42 грн, № БР/21/02-№0063 від 28.02.2021 в обсязі 5 470,750 Мвт*год на суму 11 573 347,97 грн, № БР/21/03-№0063 від 31.03.2021 в обсязі 3 888,500 Мвт*год на суму 9 926 748,90 грн, № БР/21/04-№0063 від 30.04.2021 в обсязі 1 382,500Мвт*год на суму 3 529 327,91 грн, № БР/21/05-№0063 від 31.05.2021 в обсязі 311,500 Мвт*год на суму 844 281,53 грн, № БР/21/06-№0063 від 30.06.2021 в обсязі 447,000 Мвт*год на суму 1 434 499,85 грн, № БР/21/07-№0063 від 31.07.2021 в обсязі 6 046,250 Мвт*год на суму 16 709 892,28 грн, № БР/21/08-№0063 від 31.08.2021 в обсязі 2 035,750 Мвт*год на суму 8 366 085,35 грн, № БР/21/09-№0063 від 30.09.2021 в обсязі 4 434,000 Мвт*год на суму 10 766 736,42 грн, № БР/21/10-№0063 від 31.10.2021 в обсязі 644,250 Мвт*год на суму 2 274 394,86 грн, № БР/21/11-№0063 від 30.11.2021 в обсязі 1 382,00 Мвт*год на суму 1 716 036,00 грн, № БР/21/21-№0063 від 31.12.2021 в обсязі 109,750 Мвт*год на суму 522 248,33 грн.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень чи заперечень, підписанням цих актів сторони підтвердили факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії в обсягах і вартостях, зазначених у п.п. 1.1 та 1.2 цих актів, а також підтвердили, що не мають претензій одна до одної стосовно обсягів і вартостей купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, зазначених у п.п. 1.1 та 1.2 актів.
Проте, як зазначив у позові позивач, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої балансуючої електричної енергії, у зв'язку з чим в останнього, виникла заборгованість перед позивачем та підставі якої останнім було нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі № 910/21986/21 в частині стягнення 9 857 374,88 грн основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 1 877 581,32 грн пені, 2 152 222,83 грн 3 % річних, 9 232 225,25 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 346 791,06 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Підставою позовних вимог є прострочення відповідачем, на думку позивача, оплати рахунків за небаланси електричної енергії за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 0063-04012/21-150-08-20-00069.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія також зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до Правил ринку (п. 46 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За приписами ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку.
Отже, зміст зазначеної статті не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21.
Твердження відповідача про те, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, які надійшли від інших учасників, колегією суддів відхиляються, оскільки наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 903/918/19, від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 та постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач свій обов'язок зі сплати виставлених позивачем рахунків-фактур виконав з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 614, 625 Цивільного кодексу України та наведених висновків Об'єднаною платою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладених у постанові від 01.12.2023 у справі № 910/9216/22 щодо застосування ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 152 222,83 грн та інфляційних втрат у розмірі 9 232 225,25 грн.
Посилання відповідача на те, що місцевий господарський суд помилково підміняючи поняття "виставлення" і "направлення" рахунків, неправомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за періоди в яких, на переконання відповідача, зобов'язання з оплати основного боргу у нього ще не виникло, колегією суддів оцінюються критично, оскільки з моменту виставлення рахунків і починає свій перебіг чотириденний строк на оплату, визначений у п. 7.7.4 Правил ринку.
При цьому, судова колегія зауважує на тому, що факт підписання/непідписання рахунків не може впливати на зобов'язання відповідача щодо оплати таких рахунків у строк, визначений Правилами ринку так, як відповідач як адміністратор розрахунків і уповноважений на їх виставлення та оформлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22.
Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо задоволення 1 877 581,32 грн пені, 2 152 222,83 грн 3 % річних та 9 232 225,25 грн інфляційних втрат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 52, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Замінити позивача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником, яким є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661).
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі № 910/21986/21 - без змін.
Матеріали справи № 910/21986/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.04.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
Є.Ю. Шаптала