вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2024 р. Справа №910/3676/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Луцюк А.В.
представники учасників справи:
від позивача: Жейда Г.І.
від відповідача: Франюк А.В.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 (повний текст складено 16.10.2023)
у справі №910/3676/23 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:
1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
2) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 9 052 832,61 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (далі - ТОВ "Будівельне управління №7") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") заборгованості у розмірі 9 596 141,43 грн, з яких: 9 029 560,43 грн - заборгованість за продану електричну енергію, 438 802,90 грн - інфляційні втрати, 127 778,10 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 22.02.2019 №16585/01, в частині оплати електричної енергії, проданої позивачем у жовтні 2021 року, лютому-липні 2022 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 9 029 560,43 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 438 802,90 грн інфляційних втрат та 127 778,10 грн трьох процентів річних, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 відкрито провадження у справі №910/3676/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
На стадії підготовчого засідання ТОВ "Будівельне управління №7" подані до Господарського суду міста Києва заява про зменшення позовних вимог від 05.06.2023 №53, а також заява про зменшення позовних вимог від 08.06.2023 №54, в якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 8 486 251,61 грн заборгованості за продану електричну енергію, 438 802,90 грн інфляційних втрат, 127 778,10 грн трьох процентів річних, що разом складає 9 052 832,61 грн. Вказані заяви прийняті Господарським судом міста Києва до розгляду як такі, що відповідають приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 позов задоволено.
Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Будівельне управління №7" заборгованість в розмірі 8 486 251,61 грн, інфляційні втрати в розмірі 438 802,90 грн, три проценти річних в розмірі 127 778,10 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 135 792,48 грн.
Повернуто ТОВ "Будівельне управління №7" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8 149,64 грн.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції встановив, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплатив вартість електроенергії частково. Отже, у відповідача за договором від 22.02.2019 №16585/01 виникла заборгованість у сумі 8 838 908,55 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню. При цьому, за результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення компенсаційних виплат місцевий господарський суд встановив, що їх розмір відповідає вимогам норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційної складової боргу в сумі 438 802,90 грн та трьох процентів річних у сумі 127 778,10 грн, за період з 16.09.2022 до 06.03.2023, підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Гарантований покупець" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3673/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, за доводами скаржника, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки доводам відповідача щодо дії спеціального нормативного регулювання та не застосував до спірних правовідносин положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом".
Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не перевірив належним чином поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, внаслідок чого, на його думку, безпідставно стягнуто з відповідача завищений розмір інфляційних втрат. Стверджує, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги попри дію форс-мажорних обставин та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення нарахованих позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" у справі №910/3676/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3673/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3673/23.
16.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3676/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відмовлено у відстроченні сплати судового збору ДП "Гарантований покупець". Апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.
05.12.2023 на адресу суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3676/23. Розгляд апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 призначено на 10.01.2024. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 27.12.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Жейди Г.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено провести судове засідання у справі №910/3676/23, призначене на 10.01.2024, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
10.01.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження в частині стягнення боргу у розмірі 9 064,38 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 розгляд апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 відкладено до 31.01.2024.
У судових засіданнях 31.01.2024, 05.02.2024 та 21.02.2024, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України, колегією суддів оголошено перерву до 05.02.2024, 21.02.2024 та 18.03.2024 відповідно, про що постановлено ухвали у даній справі.
18.03.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження в частині стягнення боргу у розмірі 9 356,21 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
15.12.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Так, у своєму відзиві позивач, зокрема зазначає, що:
- наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" не набрав чинності, тому не може застосовуватися;
- наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" жодним чином не обмежує право позивача на отримання оплати повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок);
- з відповідача стягнуто занижений розмір інфляційних втрат, що підтверджується наданим уточненим розрахунком;
- введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань. Особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання;
- інфляційні втрати та три проценти річних не є штрафними санкціями, а тому відповідач не може бути звільнений від їх сплати на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 18.03.2024 з'явились представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
22.02.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ТОВ "Будівельне управління №7" укладено договір №16585/01.
Згідно з додатковою угодою №157/01 до договору між ДП "Енергоринок", ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та ТОВ "Будівельне управління №7", сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДЕП), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця". Договір викладено в новій редакції.
Згідно з пунктом 1.1 договору, продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до пункту 3.3 договору (в редакції викладеній у додатковій угоді №1090/01/21 від 05.03.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
За змістом пункту 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця, гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати, відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Пунктом 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, яка оприлюднена 12.09.2022, затверджено розмір вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190, яка оприлюднена 21.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року.
На виконання умов договору та вказаних вище вимог Порядку позивачем та відповідачем підписано акти купівлі-продажу електричної енергії за наступні періоди:
- за жовтень 2021 року - акт від 31.10.2021 на загальну суму 2 861 354,80 грн;
- за лютий 2022 року - акт від 28.02.2022 на загальну суму 1 252 136,99 грн;
- за березень 2022 року - акт від 31.03.2022 на загальну суму 1 195 347,29 грн;
- за квітень 2022 року - акт від 30.04.2022 на загальну суму 2 018 073,85 грн;
- за травень 2022 року - акт від 31.05.2022 на загальну суму 2 396 821,14 грн;
- за червень 2022 року - акт від 30.06.2022 на загальну суму 2 330 131,81 грн;
- за липень 2022 року - акт від 31.07.2022 на загальну суму 3 492 200,46 грн.
У той же час, відповідач здійснив лише часткову оплату відпущеної електроенергії за вказані періоди в розмірі 6 516 505,91 грн, а саме:
- за жовтень 2021 року - на загальну суму 2 574 112,17 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 13.10.2021 №164586 на суму 438 946,80 грн, від 25.10.2021 №166553 на суму 415 549,66 грн, від 29.10.2021 №172276 на суму 264 513,34 грн, від 29.10.2021 №175044 на суму 91 872,95 грн, від 12.11.2021 №185784 на суму 553 202,25 грн, від 28.09.2022 №258866 на суму 386 993,00 грн, від 18.10.2022 №262146 на суму 423 034,17 грн.
- за лютий 2022 року - на загальну суму 1 162 792,96 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 15.02.2022 №207281 на суму 359 995,04 грн, від 24.02.2022 №211901 на суму 635 204,08 грн, від 08.06.2022 №226103 на суму 167 593,84 грн;
- за березень 2022 року - на загальну суму 206 599,86 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 29.03.2022 №216020 на суму 122 326,18 грн, від 07.04.2022 №217801 на суму 84 273,68 грн;
- за квітень 2022 року - на загальну суму 452 923,69 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 15.04.2022 №218685 на суму 105 742,56 грн, від 25.04.2022 №219492 на суму 174 298,32 грн, від 06.05.2022 №221422 на суму 68 756,30 грн, від 07.12.2022 №268868 на суму 104 126,51 грн;
- за травень 2022 року - на загальну суму 414 258,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2022 №222362 на суму 145 804,40 грн, від 25.05.2022 №223423 на суму 163 509,69 грн, від 07.06.2022 №225481 на суму 104 944,51 грн;
- за червень 2022 року - на загальну суму 584 928,28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.06.2022 №227011 на суму 71 100,70 грн, від 27.06.2022 №228708 на суму 153 925,84, від 30.06.2022 №229594 на суму 106 517,78 грн, від 07.07.2022 №230448 на суму 113 377,75 грн, від 29.07.2022 №236290 на суму 87 566,12 грн, від 25.08.2022 №242133 на суму 52 440,09 грн;
- за липень 2022 року - на загальну суму 1 120 890,35 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2022 №233020 на суму 353 130,00 грн, від 25.07.2022 №234070 на суму 335 375,56 грн, від 29.07.2022 №237106 на суму 432 384,79 грн.
Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом позивач зазначив, що ДП "Гарантований покупець" не здійснило повної та своєчасної оплати електричної енергії за вказані вище періоди, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем з оплати придбаної за договором електричної енергії на загальну суму 8 486 251,61 грн, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань, регулюються нормами ЦК України та ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідними підзаконними нормативними актами.
Так, згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).
Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.
Відповідно до частини 2 статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, з урахуванням надбавки до нього/неї, протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.
За умовами пункту 3.3 договору (в редакції від 05.03.2021), оплата електричної енергії здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від виробника акта купівлі-продажу, протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з виробником із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Отже, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року та лютому-липні 2022 року позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку електричної енергії відповідачу на загальну суму 15 546 066,34 грн з ПДВ, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи:
- за жовтень 2021 року продано 591913,000 кВт*год на загальну суму 2 861 354,80 грн;
- за лютий 2022 року продано 265488,000 кВт*год на загальну суму 1 252 136,99 грн;
- за березень 2022 року продано 253447,000 кВт*год на загальну суму 1 195 347,29 грн;
- за квітень 2022 року продано 427888,000 кВт*год на загальну суму 2 018 073,85 грн;
- за травень 2022 року, продано 508193,000 кВт*год на загальну суму 2 396 821,14 грн;
- за червень 2022 року, продано 494053,000 кВт*год на загальну суму 2 330 131,81 грн;
- за липень 2022 року, продано 740444,000 кВт*год на загальну суму 3 492 200,46 грн.
Постановами НКРЕКП від 14.03.2022 №473, від 31.05.2022 №557, від 09.09.2022 №1117, від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом у період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року.
Відповідно до положень глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Враховуючи вимоги статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України, пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 договору ДП "Гарантований покупець" зобов'язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акта.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, остаточними термінами оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Будівельне управління №7" в місяцях, що виникла заборгованість є:
- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року - затверджений постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117. Таким чином, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Будівельне управління №7" за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, є 15.09.2022.
- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190. Отже, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ТОВ "Будівельне управління №7" у липні 2022 року, є 26.09.2022.
Враховуючи наведене, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за жовтень 2021 року та лютий-липень 2022 року є таким, що настав.
У той же час, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши вартість електроенергії частково.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що у відповідача за договором від 22.02.2019 №16585/01 виникла заборгованість у сумі 8 838 908,55 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 8 486 251,61 грн.
Крім того, в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, відповідач подав докази частково погашення заборгованості на загальну суму 18 420,59 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 18.10.2023 №316722 від 20.10.2023 №317645, від 26.10.2023 №319571, від 30.11.2023 №326289, від 28.12.2023 №332654 та від 21.02.2024 №348350, у зв'язку з чим просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України" можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18 420,59 грн.
Щодо не застосування до спірних правовідносин положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України", покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
На виконання вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" №206.
Наказ №140 видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов'язано ДП "Гарантований покупець" забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", з дотриманням Порядку №641.
Наказом встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", в такому порядку:
- п.п. 1.1.1 Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;
- п.п. 1.3 За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.
Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу покладено саме на ДП "Гарантований покупець" та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Отже, у наказі №140:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
З 05.07.2022 наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності наказ №206.
Метою наказу №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу (пункт 3).
Отже, у наказі №206:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";
- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" покладено обов'язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
Колегія судді звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
Згідно з Законом України "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.
Законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи із змісту принципу пропорційності, як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.
Крім того, оскільки відповідачем зобов'язання за договором виконано неналежним чином, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 127 778,10 грн та інфляційні в сумі 438 802,90 грн за період з 16.09.2022 по 06.03.2023.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на положення зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат за несвоєчасну сплату виробленої та поставленої ТОВ "Будівельне управління №7" електричної енергії також є обґрунтованими.
Посилання скаржника на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов'язання та є необґрунтованими з огляду на частину другу статті 218 ГК України, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання.
Крім того , частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України (далі - ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.
Згідно з пунктом 5.3 договору (в редакції додаткової угоди №563/01/20) наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом ТТП України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.
Водночас, у порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надане ДП "Гарантований покупець" повідомлення ТППУ від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили та не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від належного виконання зобов'язання за договором від 22.02.2019 №16585/01
Стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов'язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
За таких обставини, враховуючи, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов'язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтями 551 ЦК України та 233 ГК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.
Також, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Проте, колегія суддів вказує на те, що наведена постанова не є релевантною до правовідносин сторін.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій.
Таким чином, правовідносини у справах №910/3676/23 та №902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 в частині стягнення 18 420,59 грн підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ДП "Гарантований покупець".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 залишити без задоволення.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 в частині стягнення 18 420,59 грн.
3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 18 420,59 грн заборгованості.
4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/3676/23 залишити без змін.
5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".
6. Матеріали справи №910/3676/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2024 після виходу суддів Сітайло Л.Г., Шапрана В.В., Буравльова С.І. з відпустки.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран