вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2024 р. Справа№ 910/2997/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни
на рішення Господарського суду міста Києва
від 09.10.2023 (оприлюднено 19.10.2023)
у справі №910/2997/23 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни
до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна"
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН24 Ассістанс"
про відшкодування шкоди в сумі 19 868,75 грн
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року Фізична особа-підприємець Титорук Тетяна Степанівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Універсальна" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 19 868,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статтей 993 та 1188 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди 30.09.2020 за участю автомобілів Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 (поліс ЕР/201147313).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що враховуючи, що грошове зобов'язання з оплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн за полісом №ЕР201147313 припинилося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви №586/09-003 від 23.06.2021 до укладення договору про відступлення права вимоги № 1807 від 18.07.2022, то відповідно у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача спірної суми коштів.
Крім того, суд вказав, що матеріалами справи підтверджується факт обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН24 Ассістанс" про припинення грошового зобов'язання у відповідача на спірну суму коштів (19868,75 грн), жодних заперечень щодо цього чи оскарження ним заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №586/09-003 від 23.06.2021 матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємць Титорук Тетяна Степанівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.10.2023 та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Апелянт зазначає, що проведення заліку взаємних вимог, згідно до норм ст.603 ЦК України, у даному випадку, недостатньо заяви однієї сторони, якщо з цього приводу існує будь-який спір і зорема, якщо інша сторона, не згодна з проведеним заліком, або якщо вона заперечує наявність боргу перед контрагентом, що прислав заяву про залік і тому має право звернутися з даним спором до суду. І лише якщо сторони, що не мають розбіжностей з приводу проведення заліку зустрічних вимог, вони можуть оформити його двосторонньою угодою або актом.
Апелянт також зауважує, що станом на дату вчинення відповідачем правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у ТДВ «СК Ю.ЕС.АЙ» були відсутні вимоги до відповідача щодо стягнення спірного відшкодування, оскільки вкащані вимоги були передані позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги №1807 від 18.07.2023 і про дане відступлення відповідача було повідомлено належним чином.
Таким чином, скаржник наголошує, що звернення до суду з даними позовними вимогами вказує про факт незгоди з проведенням зарахування зустрічних позовних вимог, оскільки відбулося права вимоги за договором від 08.06.2021 між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» та ТОВ «Траст Ассістанс Україна». Тобто зарахування зустрічних позовних вимог відбулося вжн після укладення вищезазначеного договору відступлення, відтак, можна вважати, що припинення зобов'язань, шляхом їх зустрічного зарахування за заявою №586/09-003 від 23.06.2021 не відбулось.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору у розмірі 4 026,00 грн.
20.12.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від ФОП Титорук Т.С. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2997/23.
25.01.2023 на виконання вимог ухвали від 21.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2997/23.
З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/2997/23 розглядалась протягом розумного строку.
Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Автомобіль марки Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 19.250020.0601-514 від 29.11.2019 (далі - договір добровільного страхування) укладеного з Міністерством юстиції України.
З постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2020 у справі № 761/33666/20 вбачається, що 30.09.2020 приблизно о 15 год. 11 хв. в м. Києві на вулиці Володимирській, 24-А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України. У наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним за вчинене правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
01.10.2020 Міністерство юстиції України звернулося до ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" з заявою про настання ДТП.
Відповідно до страхового акту №20.0601-116 від 15.10.2020 ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 19868,75 грн.
Виконуючи свої зобов'язання за договором страхування ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на підставі рахунку-фактури № 76 від 07.10.2020 виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 19 868,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 20049 від 23.10.2020, №20270 від 27.10.2020.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» за полісом № ЕР/201147313 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну становить 130 000 грн, франшиза 0 грн).
На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota Land Cruiser 200 VX 4.5 L, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок спірної ДТП.
У подальшому, 25.11.2020 ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» звернувся до відповідача із претензією про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 19 868,75 грн.
08.06.2021 між ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" та ТОВ "Траст Ассістанс Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 ТАУ, згідно з яким первісний кредитор (ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ") передає (відступає) новому кредитору (ТОВ "Траст Ассістанс Україна") свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування у порядку та строки встановлені цим договором.
Згідно з додатком №1 до договору про відступлення права вимоги № 2 ТАУ від 08.06.2021 новий кредитор набув право вимоги у тому числі за справою РС/20.0601-116/1, страхувальник Міністерство юстиції України, дата випадку - 30.09.2020, боржник ПрАТ "Універсальна", сума боргу 19 868,75 грн.
27.01.2022 ТОВ "Траст Ассістанс Україна" змінило назву на ТОВ "ІН24 Ассістанс", що підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням єдиного учасника № 4 ТОВ "Траст Ассістанс Україна".
У подальшому 18.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН24 Ассістанс" та Фізичною особою-підприємцем Титорук Тетяною Степанівною було укладено договір про відступлення права вимоги № 1807, згідно з яким первісний кредитор (ТОВ "ІН24 Ассістанс") передає (відступає) новому кредитору (ФОП Титорук Т.С.) свої права вимоги до боржників, в тому числі права вимоги на сплачений судовий збір, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування і понесеними судовими витратами.
Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1807 від 18.07.2022 новий кредитор набув право вимоги в тому числі за справою РС/20.0601-116/1, страхувальник Міністерство юстиції України, дата випадку - 30.09.2020, боржник ПрАТ "Універсальна", сума боргу 19 868,75 грн.
У матеріалах справи міститься повідомлення позивача про купівлю-продаж майнових прав за договором страхування у якій просить відповідача перерахувати суму страхового відшкодування у розмірі 19 868,75 грн.
Звертаючись з позовною заявою, позивач вказав, що йому за договором про відступлення права вимоги від 18.07.2022 №1807 було передано право вимоги до відповідача у сумі 19 868,75 грн, а відповідачем не було виконано вимоги позивача, викладені у повідомленні та кошти у розмірі 19 868,75 грн не сплачено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).
Вказана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховим або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України «Про страхування»).
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).
Статтею 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
З огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Як зазначалось вище, автомобіль марки Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 19.250020.0601-514 від 29.11.2019 (далі - договір добровільного страхування) укладеного з Міністерством юстиції України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 та не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна» за полісом № ЕР/201147313 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну становить 130 000 грн, франшиза 0 грн).
01.10.2020 Міністерство юстиції України звернулося до ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" з заявою про настання ДТП. Відповідно до страхового акту №20.0601-116 від 15.10.2020 ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 19868,75 грн.
Виконуючи свої зобов'язання за договором страхування ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на підставі рахунку-фактури № 76 від 07.10.2020 виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 19 868,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 20049 від 23.10.2020, №20270 від 27.10.2020.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної а юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Toyota Land Cruiser 200 VX 4.5 L, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок спірної ДТП.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.35.1. ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 ЗУ «Про страхування», ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» 25.11.2020 звернувся до відповідача із претензією про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 19 868,75 грн.
08.06.2021 між ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" та ТОВ "Траст Ассістанс Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги № 2 ТАУ, згідно з яким первісний кредитор (ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ") передає (відступає) новому кредитору (ТОВ "Траст Ассістанс Україна") свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування у порядку та строки встановлені цим договором.
Згідно додатку №1 до договору про відступлення права вимоги № 2 ТАУ від 08.06.2021 новий кредитор набув право вимоги в тому числі за справою РС/20.0601-116/1, страхувальник Міністерство юстиції України, дата випадку - 30.09.2020, боржник ПрАТ "Універсальна", сума боргу 19 868,75 грн.
27.01.2022 ТОВ "Траст Ассістанс Україна" змінило назву на ТОВ "ІН24 Ассістанс", що підтверджується наявним в матеріалах справив рішенням єдиного учасника № 4 ТОВ "Траст Ассістанс Україна".
18.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН24 Ассістанс" та Фізичною особою-підприємцем Титорук Тетяною Степанівною було укладено договір про відступлення права вимоги № 1807.
Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1807 від 18.07.2022 новий кредитор набув право вимоги в тому числі за справою РС/20.0601-116/1, страхувальник Міністерство юстиції України, дата випадку - 30.09.2020, боржник ПрАТ "Універсальна", сума боргу 19 868,75 грн.
У матеріалах справи міститься повідомлення позивача про купівлю-продаж майнових прав за договором страхування, у якій просить відповідача перерахувати суму страхового відшкодування у розмірі 19 868,75 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач заперечуючи проти вимог позову підтвердив, що ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" зверталось до нього із заявою про сплачу страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн (копія претензії долучено з відзивом) та 11.06.2021 ТОВ "Траст Ассістанс Україна" також надіслало листа про виплату страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн.
Відповідач зазначив, що ним було направлено на адресу ТОВ «Траст Ассістанс Україна» та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, згідно якої було повідомлено, що ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» має заборгованість, строк виконання якої настав, перед ПрАТ «СК «Універсальна» по вимогам про виплати страхових відшкодувань в порядку суброгації на загальну суму 109 483,19 грн та відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України було заявлено про зарахування зобов'язань за претензією ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» вих. № 51-7344 від 25.11.2020 на суму 19 868,75 грн, в рахунок існуючої заборгованості останньої перед ПрАТ «СК «Універсальна».
На підтвердження наведених вище тверджень відповідачем було долучено до матеріалів справи копію заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №586/09-003 від 23.06.2021 та докази надіслання цієї заяви ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» та ТОВ «Траст Ассістанс Україна» (копії накладних №№U000005344037, U000005344045 від 24.06.2021).
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання за умови рівності розміру вимог, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог; однорідність вимог; «дозрілість» вимог (необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання запитання, або щоб термін не був вказаний вказагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент); ясність вимог.
Спеціальне правило щодо зарахування при поступці вимог міститься у ст. 603 ЦК. Можливість заліку за заявою однієї зі сторін разом з тим одначає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони. Принципова схема зарахування зустрічних вимог припускає існування двох зобов'язань, що збігаються за складом сторін. Однак немає перешкод до одночасного заліку декількох зобов'язань кожної із сторін, а також до заліку одночасно по зобов'язаннях трьох і більш учаників.
У частині 2 ст. 603 ЦК України вказано, що у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Так, зі змісту заяви відповідача №586/09-003 від 23.06.2021 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог адресованої ТОВ «Траст Ассістанс Україна» та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» вбачається, що відповідач повідомляє про наявність заборгованості у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» перед відповідачем на суму 109 483,19 грн строк оплати якої настав та в порядку ст.ст. 601, 603 ЦК України зазначає про зарахування зустрічних однорідних вимог саме до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на суму 19 868,75 грн.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правомірність вказаного вище одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не спростована жодними доказом.
З долучих відповідачем заяв, адресованих ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» про виплату страхових відшкодувань за вересень та грудень 2020 року вбачається, що строк виконання грошового зобов'язання у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» настав, ще до моменту передачі останнім права вимоги новому кредитору - ТОВ «Траст Ассістанс Україна».
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.
Враховуючи наведене вище, грошове зобов'язання з оплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн за полісом №ЕР201147313 припинилося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви №586/09-003 від 23.06.2021.
Відповідно до п. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що зобов'язання з виплати страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн за полісом №ЕР201147313 у відповідача припинилося до укладення договору про відступлення права вимоги № 1807 від 18.07.2022, то відповідно у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача спірної суми коштів.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН24 Ассістанс" про припинення грошового зобов'язання у відповідача на спірну суму коштів (19 868,75 грн), жодних заперечень щодо цього чи оскарження ним заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №586/09-003 від 23.06.2021 матеріали справи не містять.
Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави у задоволенні позовних вимог ФОП Титорук Т.С. до ПрАТ «СК «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування у сумі 19 868,75 грн.
Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та до уваги колегією суддів не приймаються з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.
На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 слід залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Титорук Тетяни Степанівни на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі №910/2997/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/2997/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім